2.2 Природно – рекреаційні ресурси Румунії

У формуванні і функціонуванні територіально-рекреаційної системи істотну роль грають природні чинники. Поряд із використанням природних ресурсів людиною безпосередньо, для споживання, велике значення мають так само природні чинники, що впливають на естетичне сприйняття людини або необхідні для зміцнення його здоров'я, підвищення працездатності, поліпшення самопочуття. Визначеними рекреаційними властивостями володіють ландшафти, клімат, рослинність. Особливо важливий такий чинник, як рівень розмаїтості природних комплексів, їхня комфортність (Додаток В).

Головна фізико-географічна особливість Румунії - Карпатська гірська система. Цей складний ланцюг гір проходить через усю країну від української межі на півночі до межі з Югославією на південному заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апушень, і складається з лінії Східних Карпат, що згибається до східно-західної лінії Південних Карпат (Трансильванські Альпи). Ці пов'язані між собою гірські ланцюги - частина Альпійської системи складчастих гір, що тягнеться з Західної Європи в Азію. Гори самі по собі складаються з рівнобіжних хребтів із крутими уступами, покритих лісом до самих вершин, що досягають висоти 2300 м у Карпатах і 2544 м (гора Молдовяну) у Трансильванських Альпах. На заході, Трансильванські Альпи тягнуться до півдня, досягаючи Дунаю в Залізних Воротах, і продовжуються в Югославії.

З зовнішньої сторони цієї гірської дуги розташовані історичні області Молдавія (до сходу) і Валахія (до півдня від Трансильванських Альп аж до Дунаю). Обидва являють собою горбкуваті рівнини з родючими землями. Єдиний район, розташований до півдня від Дунаю, - Добруджа, - має невисокі пагорби і частково заболочений.

Усередині гірської дуги Карпат знаходиться Трансільванія (називана угорцями Ердели) - горбкувата високо плодюча і дуже гарна територія. На її західній околиці, усередині гір Апушень, розташований нерівномірно покритий лісом масив Біхор. За ними, уздовж західної околиці країни, простирається вузька низинна смуга, що є частиною Середньодунайського подолу.

З більшої частини Трансільванії й Апушень водяні шляхи тягнуться в західному напрямку - у Середньодунайський поділ, де ріки Сомешул, Мурешул і Кришул-Алб зливаються з Тисою і Дунаєм. Через Валахію протікають ріки з джерелами в Трансильванських Альпах, вони зливаються із Сіретом і Дунаєм. Молдавія дренується ріками Сірет і Прут, що впадають у Дунай біля міста Галац [10].

Клімат Румунії континентальний, що характеризується жарким влітку і холодними зимами; більшість осадків випадає влітку. Середня температура січня в Бухаресті -3 C, а липня +23 C. Температури в горах зм'якшені; літо прохолодне у верхніх частинах басейнів Трансільванії, а зими дуже холодні і сніжні. Рівнини Молдавії і Добруджі сухі, місцями нагадують степ. Вони схильні сильним вітрам, що дують із Східноєвропейської рівнини.

Третина території Румунії займають Карпат, приходячи другим гірським ланцюгом Європи після Альпійських гір, із тієї лише різницею, що Карпати не такі високі як Альп. Карпати являють собою ідеальне місце для зимових видів спорту - ланцюг курортів, найбільше відомі з який знаходяться в Південних Карпат, дозволяють чудово провести тут зимовий відпочинок, поєднуючі його з активним спортом.

Природа Карпат надзвичайно мальовнича. Особливий колорит надають їй гори. Гірські умови придатні для курортного господарства і туризму. Характерна своірідність і велика строкатість форм рельєфу. Положисті спокійні схили гір дають можливість у багатьох випадках застосовувати теренкур у курортній справі. Порівняно широкі межгірні доли - зручні місця для будівництва курортно-туристичних комплексів, наявність крутих і стрімких схилів гір і скелі-сприяють здійсненню рекреаційно-спортивних функцій. У високогірній частині Карпат також сприятливі умови для лижного туризму і спорту. Розмаїтість форм рельєфу дає можливість виділити ряд великих географічних областей.

Предкарпатська піднесеність багата унікальними пам'ятниками природи. Ландшафти поступово переходять у гірські. Тут багато скель, печер. Є запаси солі, озокерита, є мінеральні джерела. Південніше Передкарпатської піднесеності простираються Зовнішні Карпати. Їхні міжгірні доли найбільше придатні для будівництва рекреаційних об'єктів. Ліси багаті плодовими деревами і ягодами. Для туризму інтерес подають гірські вершини, скелі і печери.

Для Верховинських (Центральних) Карпат у цілому характерно низькогір’є. Тут є зручні перевали, проходять державні туристичні маршрути. Для будівництва курортних і туристських об'єктів особливо сприятливі верхів'я долів. Найвищі частини території - перлина гір - є районом спортивно-туристської й оздоровчо-прогулянкової (із лижним варіантом) рекреації. Вершини Вулканічних Карпат - кратери погаслих вулканів. Скелясті вершини в обрамленні гірських потоків, гірське озерце, рясні ліси, а надає Вулканічним Карпатам особливу мальовничість.

Одним із найважливіших чинників лікувальної рекреації є наявність мінеральних вод. У Карпатському регіоні нараховується біля 800 водяних пунктів мінеральних вод. По фізико-хімічних особливостях мінеральні води підрозділяють на вісім основних бальнеологічних груп: мінеральні води з підвищеним утриманням біологічно активних компонентів, йодобромітові, радонові, що боровмістові і слабко мінеральні з високим утриманням органічних речовин. Основні гірськолижні курорти Румунії - це Пояна Брашов, Синая і Предял. На узбережжя Чорного моря розташовані бальнеологічні курорти, на яких здійснюється лікування органів дихання, дерматологічних, гінекологічних, ниркових захворювань; захворювань стравоварильної і нервової систем. Орні землі становлять близько 39% території всієї країни, ліси – близько 28% (майже 6,7 млн. га), степи та луки – 20,5%, води – 4%. Рослинність розповсюджена в залежності від ґрунтів та клімату. Неконтрольована рубка лісів останніми роками призвела до ерозії ґрунтів, зокрема на півдні, а близько 400 тисяч га лісів постраждали протягом часу від забруднення та парникового ефекту [12].

Фауна розповсюджена в залежності від рослинності та є однією з найбагатших в Європі. У Румунії існують рідкісні види тварин: диві кози, вовки, дикі кабани, козулі та олені, бізони, ведмеді, рисі, куниці, лисиці, борсуки, лісові коти, а також сотні видів птахів - фазани, куріпки, тетереви, орли, пелікани, сопки (Додаток Г). Існують кількасот захищених територій, що становлять майже 1,2 млн. га (понад 5% території країни): 3 біосферні заповідники, включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Дунайська дельта, Національний парк Ретезат та Національний парк Гори Родни), майже 20 національних та природних парків і численні заповідники наукового забезпечення захисту природи, пам’ятників природи та природних заповідників.