Страхування на автомобільному транспорті. Види страхування.
Страхування засобів автотранспорту - один з видів автотранспортного страхування, об'єктами якого виступають механізовані та інші засоби транспорту, що підлягають державної реєстрації органами ДІБДР МВС Російської Федерації: всі види легкових і вантажних автомобілів і автобусів, мотоцикли, моторолери та іншої мототранспорт можливих моделей, трактори.
В європейській практиці існують два види страхування автотранспорту: каско і карго. При страхуванні на умовах каско (цей термін у перекладі з іспанської означає корпус судна або машини) об'єктом служить транспортний засіб у комплектації заводу-виробника. Страховий захист може бути поширена й на додаткове обладнання, що не входить до заводської комплект, наприклад на телеапаратуру, протиугінні кошти, сигналізацію і т.д.
Вітчизняні страхові компанії зазвичай пропонують комбіноване страхування, коли страхується не тільки транспортний засіб, але і відповідальність автовласника, додаткове обладнання, багаж, що знаходиться в транспортному засобі та причепі (крім антикваріату, дорогоцінних металів, документів, цінних паперів тощо), життя і При страховании багажа страховое покрытие не распространяется на антикварные и уникальные предметы, изделия из драгоценных металлов, драгоценных, полудрагоценных и поделочных (цветных) камней, предметы религиозного культа, коллекции, картины, рукописи, денежные знаки, ценные бумаги, документы и фотоснимки, а также на предметы, не принадлежащие страхователю и членам его семьи, либо предназначенные для продажи в связи с занятием предпринимательской деятельностью (если иное не оговорено в дополнительных условиях при заключении договора).
При страховании водителя и пассажиров от несчастного случая по желанию клиента страхуются или весь салон, или отдельные посадочные места.
Транспортное средство может принадлежать страхователю на праве собственности либо взято им в аренду и т.д. В любом случае страхователь должен иметь в отношении страхуемого транспортного средства имущественный интерес.
Страхование средств транспорта производится на случай наступления следующих неблагоприятных событий: повреждения или уничтожения объекта либо его частей в результате дорожно-транспортного происшествия (столкновения, опрокидывания, падения), взрыва, пожара, стихийного бедствия, затопления, выхода из строя водопроводной и отопительной систем в гараже, провала под лед, нападения животных, противоправных действий третьих лиц (хулиганство, хищение, угон), а также утраты транспортным средством товарного вида в результате указанных выше событий.
Объем страховой ответственности зависит от вариантов (программ) страхования, разработанных конкретными страховщиками, и от пожеланий клиентов. Например, страхование от столкновения с животными характерно для сельской местности, от противоправных действий третьих лиц - в городах, от угона - для всех.
Некоторые страховщики заключают договоры с включением дополнительных требований со стороны страхователя, например, наличия гаража, установки противоугонной защиты определенной модели и т.п. Автотранспорт, принадлежащий предприятиям и организациям, страхуется в пакете с другим имуществом.
Транспортное средство может быть застраховано на сумму:
¦ стоимости автомобиля в новом состоянии по рыночной цене на момент заключения договора;
¦ стоимости автомобиля с учетом износа;
¦ ответственности страхователя за эксплуатацию автомобиля согласно договору аренды;
¦ частичной стоимости по системе пропорциональной ответственности.
При исчислении страховой суммы принимаются во внимание марка автомобиля, модель, год выпуска, величина пробега, а также дополнительное страхование вместе с транспортным средством прицепа, трейлера и т.п.
При страхуванні транспортного засобу на випадок втрати товарного вигляду в якості страхової суми може бути прийнята вартість відновлювального ремонту (без урахування вартості частин і матеріалів), помножена на коефіцієнт в залежності від дати випуску. Наприклад, коефіцієнт може дорівнювати 1,5 при терміні експлуатації до одного року; 1,3 - до двох років; 1,1 - до трьох років; 1,0 - до чотирьох і 0,9 - до п'яти років. Транспорт старше п'яти років по цьому ризику зазвичай не страхується.
Страхування водія і пасажирів може здійснюватися за системою місць в автомобілі або так званої паушальною системою. Страхування «за системою місць» передбачає, що страхова сума встановлюється для кожного місця в автомобілі. Загальне число застрахованих місць визначається за даними технічного паспорта транспортного засобу. При паушальною системі встановлюється загальна страхова сума для всіх пасажирів і водія, кожний з яких при настанні страхового випадку вважається застрахованою особою в певній частці від загальної страхової суми. Причому розмір частки залежить від числа осіб, що знаходяться в автомобілі в момент аварії.
При укладанні договору страхування необхідний попередній огляд транспортного засобу для уточнення таких відомостей: марки автомобіля, моделі, номера шасі, двигуна, року випуску, потужності і об'єму двигуна, вартості транспортного засобу і додаткового обладнання, кольору та реєстраційного номера транспортного засобу.
Розмір страхової премії розраховується за ставками, встановленими в залежності від виду транспортного засобу і варіанту страхування. При страхуванні засобів автотранспорту можуть бути надані пільги у вигляді знижок зі страхової премії за умови: страхування кошти транспорту без перерви протягом ряду років (2-х, 3-х років), відсутність страхових випадків та проведених страхових виплат по них і пр.
При визначенні страхового тарифу і відповідно страхової премії приймаються до уваги наступні фактори:
> Страхові ризики, заявлені на страхування;
> Марка і модель машини;
> Власник транспортного засобу;
> Умови зберігання: гараж, стоянка (за договором або на час);
> Тип захисного пристрою (охоронна, протиугінна);
> Регіон страхування;
> Характер використання транспортного засобу: в особистих або службових цілях, для перевезення промислових вантажів, приватного візництва і т.д.;
> Кваліфікація і стаж водія.
При настанні страхової події страхувальник повинен невідкладно заявити про це в страхову компанію у встановлений у договорі термін, а також в інші компетентні служби: ГИБДД, пожежний Існують дві форми відшкодування збитків по каско. Перша - виконання ремонтних робіт на станції техобслуговування, що належить страховій компанії або пов'язаної з нею договором. Друга форма відшкодування - грошова компенсація. Розмір нанесеного збитку страхувальникові і сума страхового відшкодування визначаються на підставі страхового акту та доданих до неї документів (органів міліції, ГИБДД, пожежного нагляду, слідчих, судових органів, медичних установ та ін), а при частковому пошкодженні засоби транспорту, крім цього, - на підставі кошторису на ремонт (відновлення), складеної представником страховика, запрошеним фахівцем або відповідним підприємством з ремонту (станцією технічного обслуговування тощо). Кошторис складається на підставі діючих на день страхового випадку прейскурантів роздрібних цін на запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів та прейскурантів цін на ремонтні роботи.
Страхове відшкодування виплачується в розмірі нанесеного збитку, але не вище страхової суми, встановленої в договорі страхування.
При знищенні засоби транспорту збиток визначається у розмірі його вартості за діючими роздрібними цінами за вирахуванням суми зносу та вартості залишків, якщо такі є. Вартість залишків встановлюється з урахуванням їх зносу і знецінення в результаті даного страхового випадку. Під знищенням засоби транспорту розуміється його повна загибель (конструктивна і фактична). Зазвичай вона береться за таку, якщо вартість відновлювального ремонту засоби транспорту (включаючи вартість транспортування до місця ремонту) становить не менше 75% страхової суми або дійсної вартості транспортного засобу на момент укладання договору.
У разі пошкодження транспортного засобу розмір збитку дорівнює вартості ремонту (відновлення) за діючими розцінками. У суму збитку включаються витрати на заміну пошкоджених деталей і вартість ремонтних робіт, віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання (з урахуванням їх знецінення та зносу). Крім того, в суму збитку включаються витрати по рятуванню, приведенню в порядок, транспортуванні ушкодженого транспортного засобу до найближчого ремонтного пункту або постійного місця проживання страхувальника (стоянки автомобіля).
Коли шкода частково (але не менше необхідної суми) відшкодовано або за рішенням суду повинна бути відшкодована винуватцем аварії, то страхова виплата коригується з урахуванням суми, належної з винної особи.
Крім стандартних для всіх видів страхування підстав для відмови у виплаті відшкодування, в автотранспортному страхуванні є специфічні, у тому числі керування транспортним засобом страхувальником, членами його сім'ї або іншими уповноваженими ним особами у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або без посвідчення на право водіння транспортного кошти визначеної категорії, а також у випадках повного відшкодування збитку особою, винних у його заподіянні, використання транспортного засобу для навчання водінню, для участі у змаганнях.
У додатках наведені основні документи, використовувані при страхуванні засобів автотранспорту: заява на страхування, поліс, договір страхування, заява про страховий випадок, акт про страховий випадок та ін.