- •Тема 1. Філософія, її предмет та роль у суспільстві.
- •1.1. Що то є філософія.
- •1.2. Проблеми і специфіка філософії.
- •1.3. Основні функції філософії.
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу та Середніх віків.
- •2.1.Філософська думка в Стародавній Індії.
- •2.2. Філософська думка Стародавнього Китаю.
- •2.3. Антична філософія.
- •2.4. Філософія Середніх віків.
- •2.4.1. Загальна характеристика середньовічної філософії.
- •2.4.2. Арабська, середньоазіатська й єврейська філософія.
- •2.4.3. Загальна характеристика західноєвропейської схоластики.
- •Тема 3. Філософія епохи Відродження та Нових часів.
- •3.1. Особливості філософії епохи Відродження.
- •3.2. Філософія Нового часу (16 - 19 ст.).
- •3.2.1. Основні проблеми філософії Нового часу.
- •3.2.2. Німецька класична філософія (18 – 19 ст.).
- •Тема 4. Сучасна філософія.
- •4.1. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм як філософське осмислення науки.
- •4.2. Екзистенціалізм як філософія людського існування.
- •4.3. Сучасна релігійна філософська думка.
- •Тема 5. Вчення про буття і матерію.
- •5.1. Поняття буття.
- •5.2. Філософська категорія «матерія». Атрибути матерії.
- •Тема 6. Вчення про людина та сенс її існування.
- •6.1. Філософське розуміння людини.
- •6.2. Буття людини як особистості.
- •6.3. Філософія про сенс і мету життя людини.
- •Тема 7. Філософське розуміння свідомості та пізнання.
- •7.1. Свідомість, її структура та проблема виникнення.
- •7.2. Свідомість і несвідоме.
- •7.3. Пізнання, його сутність і зміст.
- •Тема 8. Суспільство. Культура. Цивілізація.
- •8.1. Поняття суспільства.
- •8.2. Поняття культури. Типологія культур.
- •8.3. Цивілізація і соціокультурний розвиток.
- •8.4. Суспільне буття і суспільна свідомість.
- •8.4.1. Суспільне буття.
- •8.4.2. Суспільна свідомість та її структура.
- •8.5. Глобальні проблеми сучасності.
- •8.5.1. Сутність глобальних проблем, їхні види та способи розв'язання.
- •8.5.2. Екологічні проблеми.
- •8.5.3. Проблема війни й миру.
- •8.5.4. Демографічні проблеми.
- •Тема 9. Розвиток філософської думки в Україні.
- •9.1. Становлення філософської думки в Україні (11 – 18 ст.).
- •9.2. Українська філософія 19 – початку 20 ст.
- •9.3. Українська філософія в діаспорі.
8.4.2. Суспільна свідомість та її структура.
Суспільна свідомість являє собою сукупність ідей, теорій, поглядів, ідеалів і принципів, бажань і настроїв людей, що узагальнено відбивають дане суспільне буття.
Суспільна свідомість залежить від суспільного буття, обумовлюється ним. Однак ця залежність не є абсолютною, бо суспільна свідомість має відносну самостійність і розвивається за законами, відмінним від законів суспільного буття. Відносна самостійність суспільної свідомості проявляється, наприклад у тому, що її розвиток може випереджати розвиток суспільного буття або відставати від нього.
Носієм суспільної свідомості може бути окрема людина, але, як за правило, ту чи іншу суспільну свідомість пов’язують з якою-небудь соціальною групою (класом, нацією, виробничим колективом, суспільством в цілому).
У першому випадку говорять про індивідуальну свідомість, тобто про свідомість одиничної людини. Індивідуальна свідомість містить у собі риси, що властиві даній людині: її здатності, інтереси, особливості національного менталітету, рівень і характер освіти, культури і т. п. Але, водночас, індивідуальна свідомість містить у собі й те загальне, що властиво тій соціальній групі, до якої належить людина.
Загальне становить ядро індивідуальної свідомості, визначаючи якість людини як соціальної істоти. Інакше кажучи, суспільна свідомість, що не має якогось свого „над-особистісного мозку”, існує в безлічі індивідуальних свідомостей, хоча й не зводиться до них.
Суспільна свідомість різниться по рівнях і формах:
Перший рівень суспільної свідомості – це повсякденна свідомість, яка заснована на життєво-практичному досвідові людини і охоплює, головним чином, зовнішню сторону об'єктів (явищ) навколишнього світу.
Другий рівень – теоретична свідомість. Це раціоналізована і логічно узгоджена система знань, що здатна відбивати внутрішні властивості об'єктів (явищ) у їхньому сутнісному вимірі.
Повсякденна й теоретична свідомість можуть бути адекватними або неадекватними - віддзеркалювати суспільне буття достовірно або перекручено (ілюзорно).
З повсякденною свідомістю безпосередньо зв'язана суспільна психологія, яка охоплює масові психічні процеси, властиві окремим громадам:
- психічний склад (соціальний характер);
- психічні стани (апатія, стрес і т. п.);
- психічні явища (паніка, слухи, забобони, мода й ін.).
Суспільна психологія формується в основному стихійно, але не виключається можливість цілеспрямованого і планомірного її формування – маніпуляція свідомістю.
На відміну від суспільної психології, суспільна ідеологія в широкому розумінні є сукупністю теоретичних обґрунтованих ідей і поглядів тих або інших соціальних груп. Ідеологія завжди формується цілеспрямовано.
У структурі суспільної свідомості прийнято також виділяти її основні форми, такі як: релігія, політика, право, мораль, наука, мистецтво, філософія. У кожну історичну епоху домінуюче значення в житті людей здобуває то одна, то інша форма суспільної свідомості, що залежить від багатьох факторів. Наприклад, в епоху Середньовіччя, як відомо, домінувала релігія, у Нові часи – політика й наука.
Суспільна свідомість виконує різні функції, найважливішими з яких є: пізнавальна, соціально-перетворювальна, виховна, прогностична.