2.2. Методичні поради стосовно написання робіт дослідницького типу

Написання будь-якої курсової, як уже зазначалося, передбачає перш за все знання історії висвітлюваного питання. Саме тому роботу над курсо­вою дослідницького типу також необхідно починати із засвоєння теорети­чного матеріалу. Методика його добору й вивчення та сама, що й для робіт реферативного характеру.

Однак специфіка дослідницьких робіт вимагає від студента спеціальних умінь і навичок, пов'язаних із роботою над таким мовним матеріа­лом. З огляду на це варто також ознайомитися із принципами його зби­рання, особливостями складання картотеки, із прийомами опрацювання зібраного матеріалу, викладу його у зв'язному тексті.

Зазвичай у роботі по збору фактів і специфіки видання підручників, навчальних посібників, хрестоматій, учнівських щоденників виділяють такі етапи: 1) накопичення необхідних фактів зі специфіки редагування навчальної літератури; 2) відповідне опрацюван­ня їх; 3) висвітлення в тексті.

Накопичення конкретного матеріалу полягає у виборі його з певних джерел і складанні картотеки. Цю роботу доцільно починати лише після вступної консультації у наукового керівника та попереднього загаль­ного ознайомлення із науковою літературою з обраної теми. На цьому етапі визначається обсяг фактів, необхідних для аналізу, та харак­тер і кількість джерел, із яких вони вибиратимуться.

Пошук і опрацювання джерел

Написання курсової роботи вимагає ретельного добору літератури та інших джерел, складання бібліографії. Ознайомлення з літературою здійснюється під час вивчення теми, передбаченого навчальним планом. Безпосередньо в ході виконання курсової роботи слід лише систематизувати наявні джерела.

Після ознайомлення з джерелами загального характеру (підручники, довідники, енциклопедичні видання) логічно перейти до спеціальної літератури (монографії, статті, періодичні видання) і розглянути додаткові джерела – картографічний та ілюстративний матеріал, статистичні дані тощо.

Після добору літератури можна приступати до її вивчення, систематизації, конспектування. При цьому слід пам'ятати, що механічне засвоєння інформації не дасть бажаного результату: вивчення джерел – це активний творчий процес, підпорядкований досягненню поставленої наукової мети. Працюючи над тією чи іншою монографією або статтею, необхідно конспектувати основні її положення, супроводжуючи цю роботу власними висновками з їх обґрунтуванням. Нотатки рекомендується робити на окремих аркушах із зазначенням вихідних даних опрацьованих видань, що полегшить оформлення посилань на джерела. Робота з літературними джерелами передбачає вміння аналізувати прочитане, критично оцінювати викладені теоретичні концепції з визначенням їх сильних і слабких сторін. Слід акцентувати увагу на питаннях, дотичних до досліджуваної проблеми, що не здобули належного висвітлення в науковій літературі або ж розглядалися лише побіжно. При наявності кількох точок зору, необхідно стисло викласти сутність кожної з них, критично їх проаналізувати і обґрунтувати власну схильність до тієї чи іншої концепції або ж довести наукову спроможність своєї точки зору, відмінної від існуючих.

Належний рівень виконання курсової роботи забезпечується опрацюванням не одного, а кількох літературних джерел.