Тема 12

Активи банку — розміщені і використані кошти банку, згруповані за їх економічним значенням у процесі відтворення, які відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу банку — активі. До них відносять готівку в касах банку, кошти на кореспондентських рахунках, депозити в інших банках та кредити, надані цим банкам, інвестиції у цінні папери та паї, нематеріальні та матеріальні активи, лізинг та інші активи.

Активи банку високоліквідні — кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані у готівкові кошти.

Акціонерний банк — банк, заснований у формі відкритого або закритого акціонерного товариства. Його діяльністьрегулюється законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу» та іншими законодавчими й нормативними актами.

Акціонерний капітал банку — кошти, інвестовані власниками акціонерного банку у його акції, та сума нерозподіленого прибутку. Мінімальний розмір цього капіталу регулюється нормативними актами Національного банку України.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 %.

Банківська ліквідність — здатність банку швидко і без втрат виконати свої зобов'язання.

Банківські інвестиції — вкладення банків у цінні папери чи паї інших підприємств.

Банківські резерви — сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку, використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій і перебувають на його коррахунку в центральному банку чи в його касах.

Банківські ризики — загроза втрат, що зумовлена специфікою банківської діяльності.

Вклад — грошові кошти в національній чи іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах.

Депозит банківський — див. Вклад.

Диверсифікація — розподіл коштів поміж більшою кількістю активів з метою зменшення ризику.

Державне гарантування депозитів населення — система гарантування вкладів населення в комерційних банках, організована державою.

Довірчі операції банків — операції трастових підрозділів комерційних банків з управління коштами чи майном і виконання інших послуг в інтересах, за дорученням та за рахунок їх клієнтів.

Закордонна філія банку — підрозділ закордонного банку, що має його назву, розміщений в даній країні і надає весь спектр банківських послуг.

Інвестиційний банк — банк, що спеціалізується на здійсненні портфельних і реальних інвестицій на комісійній основі чи за власний кошт через проведення операцій з цінними паперами (випуск, розміщення, придбання) та довгострокове кредитування інвестиційних проектів.

Інноваційний банк — спеціалізований банк, основними операціями якого є фінансування або кредитування інноваційної діяльності за циклом «наука-техніка-виробництво» чи окремими його етапами або стадіями. Альтернативою цих банків є венчурні фонди, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії.

Комерційний банк — банк, основною метою діяльності котрого є отримання прибутку.

Кооперативний банк — банк, що перебуває у спільній власності своїх членів, може здійснювати розрахунково-касове обслуговування, надавати позички, приймати депозити та забезпечувати своїх клієнтів іншими послугами в межах отриманої ліцензії.

Кредитна політика банку — система заходів з управління кредитним процесом в комерційному банку, який охоплює етапи від залучення ресурсів та вибору напрямів їх розміщення. Кредитна політика банку має узгоджуватися з основними засадами грошово-кредитної політики центрального банку.

Кредитний потенціал банку — дорівнює ресурсам банку —

власним і залученим, зменшеним на вкладення у його основні

засоби, нематеріальні активи, асоційовані чи дочірні компанії.

Кредитний портфель банку — сукупність усіх позичок,

наданих банком на даний момент.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником банку основного боргу і процентів за кредитом.

Кредитно-інвестиційний портфель — сукупність усіх наданих банком позичок та придбаних ним цінних паперів.

Маржа банківська — дохід банку, який він одержує в результаті різниці між курсами продажу і купівлі іноземної валюти, цінних паперів, процентними ставками за виданими й отриманими кредитами.

Органи управління банку — загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Їх повноваження визначені чинним законодавством та установчими документами банку.

Пасиви банку — одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), у якій на певну дату у грошовому виразі відображені джерела утворення коштів банку.

Пасивні операції—дії банку, спрямовані на залучення коштів юридичних і фізичних осіб для збільшення резервів банку.

Підрозділ банку — структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком. Представництво банку — територіально відокремлений підрозділ банку, що не здійснює банківської діяльності.

Рейтинг банку — показник, за яким порівнюються банки за допомогою обраних критеріїв.

Статутний фонд банку — кошти, вкладені учасниками банку (акціонерами чи пайовиками) в акції чи паї банку.

Учасники банку — засновники банку, акціонери банку, яким є акціонерним товариством, учасники банку, який є товариством з обмеженою відповідальністю, і пайовики кооперативного банку. Філія банку — відокремлений структурний підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Філія банку — відокремлений структурний підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.