Права на твори науки, літератури і мистецтва (авторські права)

Літературний твір - це один з об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема авторського права. Літературні твори бувають письмові та усні. До письмових літературних творів відносяться такі традиційні твори, як романи, казки, вірші, статті, наукові праці тощо, а також нетрадиційні, твори більш практичного призначення: рекламні тексти, інструкції по експлуатації техніки, технічні завдання, положення про оплату праці, посібник користувача та інші твори, котрі за допомогою символів та знаків фіксуються на матеріальному носії інформації. Зазвичай, матеріальним носієм письмового літературного твору є папір, але не слід забувати й про інші, нетрадиційні, матеріальні носії, такі як дискета, компакт диск тощо. Об'єктивна форма письмового літературного твору допускає сприйняття твору третіми особами. До усних літературних творів відносяться промови, лекції, доповіді та інші виступи. Усний літературний твір не має такого матеріального об'єкту, як екземпляр твору. Такий твір може бути закріплений за допомогою аудіо або відео запису, але результатами такого закріплення будуть фонограма та відеограма відповідно. Строго говорячи - письмовий твір великої цінності з погляду краси і емоційного впливу його форми і змісту. Проте з погляду авторського права загальне згадування про літературні твори звичайно розуміється як різні оригінальні письмові твори, будь вони белетристичного, наукового, технічного або всього лише практичного характеру, незалежно від їх цінності чи призначення.

Науковий твір – твір, у якому питання розглядаються таким чином, щоб відповідати вимогам наукового підходу. Ця категорія творів далеко не обмежується областю природничих наук чи літературних творів наукового характеру. При визначених обставинах програма ЕОМ також може бути науковим твором. В авторсько-правових законодавствах загальне посилання на наукові твори часто розуміється як означаючі усі види творів, крім художніх чи белетристичних, наприклад такі, як твори з питань техніки, довідники, науково-популярні твори або практичні посібники. Проте наукові твори, що охороняються авторським правом, не включають наукові винаходи, відкриття, наукові дослідження чи наукові праці.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність» об’єктами авторського права на твори архітектури є архітектурні рішення об’єктів архітектури чи містобудівництва (творів архітектури) на всіх стадіях їх проектування і будівництва. Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено твір архітектури, а також архітектурні рішення окремих самостійних розділів проекту (інтер’єри приміщень, окремі будинки чи споруди архітектурних комплексів, благоустрій території тощо), вважається автором (співавтором) твору архітектури або його відповідного розділу. Співавторами не можуть бути особи, які подають автору твору архітектури технічну, консультативну чи організаційну допомогу або такі, що здійснюють організацію проектування і будівництва (реконструкції, реставрації, капiтального ремонту), контроль за виконанням зазначених робіт. Автору твору архітектури, крім особистих немайнових прав, визначених Законом України «Про авторське право і суміжні права», належать особисті немайнові права щодо: безперешкодного фотографування власного твору архітектури, крім випадків, визначених актами законодавства; зазначення на об’єкті архітектури власного імені (імен співавторів). Особисті немайнові права на твір архітектури належать його автору незалежно від умов трудового договору між автором та замовником проекту або роботодавцем. Майнові права автора твору архітектури, який виконано на замовлення, регулюються договором між автором та замовником проекту об’єкта архітектури або роботодавцем. Такий договір повинен містити передбачені Законом України «Про авторське право і суміжні права» положення щодо регулювання майнових відносин у використанні творів архітектури. Автор проекту твору архітектури має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або роботодавцем, а також на внесення змін до незавершеного будівництвом чи збудованого об’єкта архітектури у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції. Використання проекту об’єкта архітектури для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне застосування такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди. Автор твору архітектури має право на одержання у встановленому законом порядку авторської винагороди за його створення і використання. Майнові права автора або його правонаступника щодо проекту і збудованого об’єкта архітектури зберігаються незалежно від зміни власника або користувача цього об’єкта.

Твір прикладного мистецтва - художні твори, перенесені на предмети практичного використання (твори художнього промислу або твори, виготовлені промисловим способом). Законодавство про авторське право визначає межі, в яких воно може застосовуватися до подібних творів.