Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності населення в межах чинного законодавства України є:

1. встановлення основних пріоритетів охорони навколишнього середовища;

2. визначення стратегії і тактики гармонійного розвитку виробничого та природничого потенціалу на рівні:

   • роботи галузей виробництва;

   • вирішення питань у сфері використання, поховання і регенерації відходів;

   • військової діяльності і конверсії військово-промислового комплексу;

   • забезпечення державної системи екологічного моніторингу;

3) формування єдиної державної системи запобігання травмуванням, захворюванням, аваріям, катастрофам та надзвичайним ситуаціям і реагування на них;

4) визначення і реалізація основних заходів щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів;

б) механізм реалізації основних напрямків державної політики України в галузі екологічної безпеки, безпеки праці та ін. за рахунок:

• розробки і запровадження системи законодавства;

• організаційних засад охоронних заходів і засобів;

• впровадження економічних механізмів безпеки життєдіяльності;

• впровадження відповідної регіональної політики в сфері безпеки життєдіяльності;

• розвитку міжнародного співробітництва.

Методи і заходи щодо забезпечення безпеки життєдіяльності:

• розробка і реалізація національних програм і концепцій з питань забезпечення безпеки життєдіяльності населення;

• професійна підготовка фахівців і загальна підготовка населення з питань безпеки життєдіяльності;

• запровадження експертного забезпечення в безпеці життєдіяльності;

• матеріально-технічне забезпечення безпеки життєдіяльності;

• розробка і впровадження інфраструктури безпеки життєдіяльності різних рівнів за регіональним принципом;

• стимулювання науково-проектних розробок, що дають змогу підвищити рівень безпеки життєдіяльності.

Методи забезпечення безпеки.

Гомосфера – це простір (робоча зона), де знаходиться людина в процесі діяльності, що розглядається.

Ноксосфера – це простір, в якому постійно існують або періодично виникають небезпеки.

Метод А – просторовий i (або) тимчасовий розподіл гомосфери i ноксосфери.

Метод В – нормалiзацiя ноксосфери шляхом виключення небезпек.

Метод С – набір прийомів та засобів, націлених на адаптацію людини до вiдповiдного середовища i підвищення його захищеності.

Засоби забезпечення безпеки:

• колективні засоби захисту (ЗКЗ);

• iндивiдуальнi (ЗIЗ).

2. Зонування теріторії за можливою дією. ситуації

Пожежі та вибухи на промислових підприємствах можуть призводити до утворення вражаючих факторів, як на території підприємства, так і на прилеглих територіях населених пунктів. За масштабом поширення пожежі поділяються на окремі, масові, суцільні пожежі і вогненний шторм. Головне завдання пожежних підрозділів в цьому випадку - локалізація району суцільних пожеж. Суцільні пожежі при щільній міській забудові, відсутності приземного вітру і малої вологості, при одночасному їх виникненні в декількох місцях, можуть перетворитися у вогняний шторм. У цьому випадку утворюється могутній стовп полум'я, що формується повітряними потоками зі швидкістю 50 км / год, що рухаються до центра палаючого району. Вогняний шторм не можна згасити.

"Ефект доміно". Для техногенних катастроф характерна поява додаткового комплексного уражує чинника - так званого "ефекту доміно", під яким розуміється механізм залучення нових небезпек (отруйні речовини, енергозапаси, виникнення повітряної ударної хвилі (ВУВ), вибухи хмар паливо - повітряних сумішей (ТВЗ), теплове випромінювання вогневих куль і палаючих розлиття, осколкові поля при повному руйнуванні посудин під тиском і т.п.). "Ефект доміно" спостерігається не тільки в НС техногенного характеру, до ініціювання цього ефекту можуть приводити землетрусу, повені, Урагани, лавини і т.п. При ефекті "доміно" спостерігаються масові пожежі, які знищують 80-90% основних виробничих фондів.

Порядок визначення ураження людей при вибухах ТВЗ. В залежності від режиму вибухового перетворення, а також маси палива, що міститься в хмарі, визначаються межі зон ураження людей.

Залежно від класу конденсованого вибухової речовини, його маси і відстані визначаються межі зон повних, середніх, сильних і слабких ступенів руйнування будівель і споруд житлової та промислової забудови. Потім на план об'єкта наносяться зазначені межі зон руйнувань (в якості можливого епіцентру вибуху приймається місце зберігання вибухонебезпечної речовини), після чого визначаються будівлі і споруди, що отримали ту чи іншу ступінь руйнування. За наявності на об'єкті декількох джерел можливого утворення хмар КВВ розрахунки проводяться для кожного з них.