4.Сегментація та гнучкість ринку праці

Лише в дуже узагальненому умовному уявленні ринок праці можна розглядати як єдиний економічний простір з цільною грою ринкових сил та досконалою конкуренцією. Насправді ж розмаїття пропонованих трудових послуг і ро­бочих місць породжує сегментацію ринку праці. Фактично в економіці діє система багатьох більш або менш автономних взаємопов'язаних ринків праці.

Кожен різновид праці, професія, спеціальність, кожна особ­лива категорія працівників (наприклад, підлітки, студенти, пенсіонери, інваліди) мають свій певною мірою відокремле­ний від інших ринок праці. Для найвище кваліфікованих, рідкісних спеціалістів ринок праці може мати національні і навіть міжнародні масштаби. Більшість же працівників конкурують між собою на місцевих ринках. Існують чітко структуровані й ледь оформлені ринки праці. Перші передбача­ють укладання трудового контракту у відповідності з дію­чим законодавством, що регулює умови праці та її оплати та інші аспекти трудових відносин. Ринки з нерозвиненою інституційною інфраструктурою характерні для країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються. У більшості таких країн крім відкритих формальних ринків праці існують також тіньові неформальні ринки.

Отже, сегментація ринку праці — це поділ робочих місць і працівників за об'єднуючими ознаками на відносно стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами. Дослідження сегментованості ринку праці привело до виникнення теорії двоїстості ринку праці, згідно з якою він поділяється на дві частини: первинний і вторинний.

Первинний ринок праці — це та його частина, яка об'єд­нує "престижні" роботи, що характеризуються стабільністю зайнятості й надійністю положення працівника, високим рівнем оплати праці, можливістю професійного зростання, викорис­танням прогресивних технологій, що вимагає високої квалі­фікації і здатності до навчання від працівників.

Вторинний ринок праці — це та його частина, яка об'єд­нує "непрестижні" роботи і характеризується прямо проти­лежними рисами: висока плинність кадрів і нестабільна зай­нятість, негарантована і невисока оплата праці, безперспек­тивність службового становища, примітивні трудомісткі тех­нології тощо.

Залежно від професій виділяють ринок:

- робочих кадрів (працівників переважно фізичної праці) наприклад, ринок верстатників, зокрема токарів, шліфувальників і т.д;

- спеціалістів та керівників (працівників переважно нефізичної праці)

Нижче наведені дані середньомісячної номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності за січень-червень 2007 року по Україні

	У середньому на одного штатного працівника
	грн.	у % до відповідного періоду попереднього року	Довідково: січень-червень 2006р.
Усього	1225	126,7	967
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги	638	132,0	483
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги	1034	129,1	801
Рибальство, рибництво	648	116,6	555
Промисловість	1440	127,4	1130
Будівництво	1320	131,8	1001
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	1059	125,7	843
Діяльність готелів та ресторанів	868	127,4	681
Діяльність транспорту та зв'язку	1564	122,7	1275
діяльність наземного транспорту	1457	125,1	1165
діяльність водного транспорту	1277	126,0	1014
діяльність авіаційного транспорту	2467	128,4	1922
додаткові транспортні послуги та допоміжні операції	1767	121,1	1459
діяльність пошти та зв’язку	1392	120,1	1159
Фінансова діяльність	2489	133,2	1869
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	1417	131,2	1080
з них дослідження і розробки	1496	126,1	1186
Державне управління	1672	117,9	1418
Освіта	932	120,7	772
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	754	122,6	615
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	966	124,9	774
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг	975	123,6	789

З точки зору ланки суспільного виробництва виділяють ринки праці:

- внутріфірмовий, тобто ринок праці підприємства, фірми, установи, організації тощо;

- галузевий;

- національний. Даний тип ринку праці співпадає з однойменним типом ринку за територіальною ознакою.

Залежно від кількісного співвідношення покупців та продавців товару «робоча сила», ринок праці, подібно до товарного, може бути:

• монополією, монопсонією, олігополією, поліполією .