1. Морфологічні, рефлекторні, часові і енергетичні фактори.

В наш час ще недостатньо розроблено питання про біологічні фактори, які створюють сприятливі умови для формування і появи тих чи інших форм обдарованості. На основі існуючих досліджень можна виділити два підходи до проблеми.

Перший спрямований на виявлення конкретних біологічних факторів (морфологічних, рефлекторних, часових та ін.), які можуть виступати як сприятливі умови для формування високих розумових здібностей. Другий являє сукупність знань про достовірність біологічних різниць між високообдарованими і звичайними людьми, тим самим вказують на можливі біологічні джерела обдарованості.

Таким чином, у центрі першого підходу знаходяться біологічні фактори (якості, процеси), які у силу якихось притаманних їм особливостей можуть виступати в якості задатків загальних і спеціальних здібностей. В центрі другого – люди, високообдаровані і звичайні, і завдання полягає в тому, щоб встановити, за якими природними особливостями вони відрізняються між собою.

Кожен із підходів має свої недоліки. В першому за межами аналізу залишається обдарованість як цілісне явище, яке може мати не один, а декілька джерел походження, у тому числі і природних. При використанні другого підходу виникає інша небезпека. В переліку якостей і особливостей, якими відрізняються високообдаровані люди від звичайних, далеко не все може мати рівне відношення до першоджерела обдарованості. Зафіксовані в ньому різниці, як правило, визначаються набором діагностичних методів які є в розпорядженні дослідника. Тому не можна виключити, що різниці, за якими спостерігають можуть являти собою наслідок якихось інших причин, бути в чомусь подібним явищем, а біологічні першоджерела обдарованості залишаються прихованими.

Отже, змістовно доповнюючи один одного, ці підходи мають в решті решт відповісти на питання про те, яка біологічна природа індивідуальних різниць в обдарованості.

2. Морфологічна індивідуалізація мозку

Мозок дорослої людини важить у середньому 1500 г., при цьому діапазон індивідуальних різниць досить великий. Вага мозку ніяк не залежить від професії і творчого потенціалу особистості. Відомо, н.-д., що мозок І.С.Тургенева становив 2012 г., а Анатолія Франса – 1017 г. Будова мозку у всіх людей співпадає, проте при близькому розгляданні уже в самих морфологічних особливостях виступають великі індивідуальні різниці. Так, малюнок борозен і звивин на поверхні кори великих півкуль у людей відрізняється, як і їх обличчя.

Постмортальне дослідження мозку видатних людей демонструє зв’язок між специфікою їх обдарованості і морфологічними особливостями мозку, у першу чергу розмірами нейронів у так званому рецептивному шарі кори. Н.-д., у слуховій зоні кори видатного музиканта, який з народження відрізнявся абсолютним звуковисотним слухом, або в зорових зонах кори талановитого художника, що має фотографічну пам’ять, четвертий, рецептивний шар кори, куди приходять нервові шляхи від органів чуття, є майже у два рази товщі, чим у звичних людей. Це потовщення виникає не за рахунок великої кількості нейронів, а у результаті збільшення їх розмірів, великого розгалуження і подовження відростків нервових клітин, які приймають інформацію.