Додаткова література

4. Вечірко Роман. Феномен української культури // Вітчизна. – 2006. – №11-12. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://vitchyzna.ukrlife.org/11_12_06vech.htm

5. Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – С. 5 – 11. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

6. Денисов Я. Я., Макарчук О. Г. Українська та зарубіжна культура: Навчально-методичний посібник. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – С. 20 – 24. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://nkckhust.dyndns.org/elibrary/library/books/40436/maket.pdf

7. Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010. – С. 7 – 25.

Тестові питання до теми 1

1. Слово «культура» походить від лат. сulture і в буквальному перекладі означає

А «обробіток», «догляд», «удосконалення»

Б «пам’ятка», «предмет», «виріб»

В «культ», «звичай», «обряд»

Г «танок», «рух», «група танцюючих»

2. Стосовно духовного життя людини термін «культура» уперше вжив

А А. Шпенглер

Б Арістотель

В Цицерон

Г Ф. Ніцше

3. Учені виділять три основні підходи щодо з’ясування сутності культури, зайвим серед яких є

А філософський

Б антропологічний

В соціальний

Г естетичний

4. Людина формується, лише залучаючись до світу культури: формується її світогляд, людський дух, емоції, оцінні складові, цінності – це суть такої функції культури:

А інтегративної

Б етноформуючої

В суспільно-перетворюючої

Г гуманістичної

5. Культура творить неповторне обличчя нації, надає їй своєрідності, самобутності (впливає на формування мови, традицій, національних цінностей тощо) – се суть такої функції культури:

А інтегративної

Б етноформуючої

В пізнавальної

Г семіотичної

6. Культура розкриває перед людиною скарбницю знань та практичного досвіду поколінь – се суть такої функції культури:

А комунікативної

Б етноформуючої

В пізнавальної

Г семіотичної

7. Здатність культури об’єднувати людей незалежно від їхньої національної чи конфесійної приналежності, світоглядних чи ідеологічних орієнтацій у певні соціальні спільноти, а народи у світову цивілізацію – се суть такої функції культури:

А інтегративної

Б етноформуючої

В регулятивної

Г людинотворчої

8. Носіями інформації про культуру є системи знаків та символів, які фіксують факти матеріальної і духовної культури цивілізацію – се суть такої функції культури:

А комунікативної

Б етноформуючої

В пізнавальної

Г семіотичної

9. Культура виступає засобом передавання, поширення, культивування цінностей, тобто еталонів, ідеалів, того, що є святим для людини чи групи людей, народу або суспільства – се суть такої функції культури:

А аксіологічної

Б семіотичної

В етноформуючої

Г пізнавальної

10. Здатність культури через систему норм, правил, традицій регулювати людські особистісні і суспільні відносини, бути орієнтиром в житті, засобами пристосування до умов життя – се суть такої функції культури:

А аксіологічної

Б регулювальної

В етноформуючої

Г пізнавальної

11. Структурний аналіз культури передбачає

А виокремлення певних типів, видів та форм культури

Б виокремлення функцій культури

В з’ясування складових елементів культури

Г з’ясування зв’язку між культурою і цивілізацією, культурою і природою.

12. Сукупність предметів, пристроїв, споруд, тобто штучно створений людиною предметний світ (знаряддя праці, захисту і нападу; побутове та виробниче устаткування; засоби зв’язку і технології; будинки і споруди; шляхи і сполучення; сорти рослин; види ґрунтів тощо) – це

А духовна культура

Б матеріальна культура

В масова культура

Г світова культура

13. Сукупність культурних зразків, тісно пов’язаних з домінантною культурою і в той же час відмінних від неї; неофіційні культурні шари пануючої культури; внутрішня культура певної групи людей, яка визначає їх особливий стиль життя, ціннісну ієрархію, менталітет тощо (професійна, молодіжна, наукова, творча, релігійна) – це

А контркультура

Б субкультура

В попкультура

Г метакультура

14. Напрям розвитку культури, який різко відрізняється від пануючої, протистоїть «офіційній» традиційній культурі, будь-які форми девіантної поведінки – це

А контркультура

Б субкультура

В попкультура

Г метакультура

15. Почуття причетності до рідного народу, усвідомлення його життєвих інтересів, гордість від здобутків його культури, тривога за його майбутнє, смуток за національні невдачі і втрати – це

А національна культура

Б національна свідомість

В національний менталітет

Г національний характер

16. Широка аудиторі, комерційну спрямованість, розважальність, швидке тиражування, відносна дешевизна, культ сильної особистості, збагачення, сексу, насильства, простота, зрозумілість, програмування недосконалих естетичних смаків – це ознаки

А контркультури

Б субкультури

В попкультури

Г метакультури

17. Етнонім «Україна» як назва етнічної території уперше згадується в

А 998 р.

Б 1187 р.

В 1648 р.

Г 1917 р.

18. Автором теорії автохтонності українського етногенезу був

А М. Максимович

Б М. Грушевський

В В. Антонович

Г М. Дашкевич

19. Українська культура належить до такого типу

А європейського

Б азійського

В євразійського

Г сернедземноморського

20. Українська культура має такі ознаки, крім

А гетерогенність

Б поліфонізм

В культурно-етнографічна неоднорідність

Г замкнутість

1 Етногене́з (від грец. ethnos — плем'я, народ), процес утворення етнічної спільності, походження народу, формування його етнографічних, лінгвістичних і антропологічних особливостей. Культурогенез — процес появи і становлення культури будь-якого народу і народності загалом і появи культури як такої в первісному суспільстві.

2 Марк Туллій Цицерон – давньоримський політичний діяч, оратор, філософ та літератор, зачинатель римської розповідної прози. Один із найзначніших творів Цицерона — «Тускуланські бесіди», де й згадується поняття «культура».

3 Аксіологія – вчення про духовні, моральні, естетичні цінності.

4 В основі будь-якої ідеології лежать базові цінності: для соціал-демократії це свобода, справедливість, солідарність; для націоналізму це нація, релігія, мораль; важливими християнськими цінностями є смирення, терпіння, страждання. Але основною цінністю будь-якого суспільства є людина, людське життя.

5 Етнос (грец. ethnos) дослівно «негрек», «чужинець», «ідоловірець». Етимологічно воно означає стадо, група (натовп) людей, народ, плем'я, рід. Це еволюційний ланцюжок виникнення і становлення етносу: рід → плем'я → союз племен → народність → народ → нація. Нація – це історичний тип етнічних спільнот, соціокультурне утворення історичних спільнот людей, вінець еволюції етносу.

6 Артефа́кт (лат. artefactum, «штучно зроблений») — явище, процес, предмет, властивість предмета або процесу. Це продукт людської діяльності, об'єкт матеріальної культури.

7 Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO)

8 На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — полісемантичне поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Вживається у двох значеннях: 1) політична спільнота громадян певної держави — політична нація (синонім держави); 2) етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям «національної ідентичності» так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синонімом терміну народ.