- •Засулля 2012
- •Розділ 1. Масова культура – феномен постіндустріального суспільства
- •Розділ 2. Процеси омасовлення культури і громадської свідомості кінця XIX ст. Та початку XX ст.
- •2.1. Батьківщина витоків популярної культури у світі
- •2.2. Комерційна культура європейського варіанту
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Під час написання даного дослідження ми опрацювали ряд наукових робіт, ознайомилися із великою кількістю культурних артефактів та прийшли до наступ-них висновків:
досліджено культурно-історичні та соціальні передумови виникнення масової
культури; встановлено, що технічний переворот змінив матеріальне середовище, людей, суттєво вплинув на спосіб їхнього життя; технічна революція демонструвала могутність людського розуму, створюючи одне чудо за іншим: електричний струм, телефон, радіо-зв'язок, кіно, автомобілі; особливе місце належить технічним винаходам, які безпосередньо пов’язані з передаванням інформації; у 60-х роках XIX ст. був прокладений трансатлантичний кабель, постійно вдосконалювалися телеграфні лінії, апаратура і комунікації; регулярними надходженнями інформації скористалася преса; виникненню масової культури також сприяв розвиток засобів масової комунікації – газет, популярних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа; все це з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ масової аудиторії, з іншого — зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів, культура стала предметом бізнесу; з’ясовано, що розширення і прискорення потоку інформації стало основним чинником культурного прогресу;
охарактеризовано суть явища масової культури; встановлено, що до сих пір не
існує універсального визначення масової культури; «масова культура» включає в се-бе цілих три поняття. По-перше, «культуру», як особливий характер продукту. По-друге, «масовість», як ступінь розповсюдження продукту. По-третє, «культуру», як духовну цінність. Деякі дослідники вважають, що масова культура — це культурний феномен, автономне утворення, в якому часто відбувається розрив форми і змісту. Зокрема, А.Б. Гофман зазначає, що «масова культура — це особливий стан куль-тури в кризовий період суспільства, коли розвивається процес розпаду її змістовних рівнів. Функціонуючи, вона позбавляється сутнісного змісту, і, зокрема, традицій-ної моралі». В іншому підході масова культура визначається як явище, що характеризує особливості виробництва культурних цінностей в сучасному суспільстві. Передбачається, що масову культуру споживають все люди, незалежно від місця та країни їх проживання. Масової культура є ще й тому, що вона масово щодня виробляється. Це культура повсякденного життя, є що надається аудиторії засобами масової комунікації;
ми порівняли процеси омасовлення європейського та американськоговаріантів; розвиток "масової культури" в Європі та США ішов різними шляхами; в Європі "масова культура" (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів) завжди протистояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою; в США "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама; масова культура стала такою невід'ємною частиною культури американського суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в системі американської вищої освіти; 56 % курсів США к. ХІХ століття присвячені вивченню "популярних" видів культури (курси з телебачення, кіно, реклами, журналіcтики); в Англії до системи університетської освіти включаються спеціальні курси, що містять матеріали з культури кіно, музики, і навіть футболу; популярна культура справляє величезний вплив на всю культуру в цілому; на відміну від елітарної культури, тобто культури, орієнтованої на смаки обраних, масова культура свідомо орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача, бажання надати всім елементам культурної системи однорідності та абсолютної схожості - суттєва змістова характеристика "масової культури" і це є спільним для обох варіантів її розвитку.
Суспільний розвиток другої половини XIX - початку XX ст. характеризувався глибинними змінами у всіх сферах життя: в європейських країнах завершився промисловий переворот, спостерігалося не лише кількісне зростання виробництва продукції та обсягів світової торгівлі, а й якісні зрушення в технології і структурі промисловості. Епоха породила оригінальні мистецькі течії, які відбивали сум’яття почуттів, нестабільний характер тогочасного суспільства. У суперництві і співпраці митці шукали істину та високе призначення людини, створюючи підвалини для культури майбутнього.