Висновки

Під час написання даного дослідження ми опрацювали ряд наукових робіт, ознайомилися із великою кількістю культурних артефактів та прийшли до наступ-них висновків:

• досліджено культурно-історичні та соціальні передумови виникнення масової

культури; встановлено, що технічний переворот змінив матеріальне середовище, людей, суттєво вплинув на спосіб їхнього життя; технічна революція демонструвала могутність людського розуму, створюючи одне чудо за іншим: електричний струм, телефон, радіо-зв'язок, кіно, автомобілі; особливе місце належить технічним винаходам, які безпосередньо пов’язані з передаванням інформації; у 60-х роках XIX ст. був прокладений трансатлантичний кабель, постійно вдосконалювалися телеграфні лінії, апаратура і комунікації; регулярними надходженнями інформації скористалася преса; виникненню масової культури також сприяв розвиток засобів масової комунікації – газет, популя­рних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа; все це з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ масової аудиторії, з іншого — зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів, культура стала предметом бізнесу; з’ясовано, що розширення і прискорення потоку інформації стало основним чинником культурного прогресу;

• охарактеризовано суть явища масової культури; встановлено, що до сих пір не

існує універсального визначення масової культури; «масова культура» включає в се-бе цілих три поняття. По-перше,  «культуру»,  як особливий характер продукту.  По-друге,  «масовість»,  як ступінь розповсюдження продукту.  По-третє,  «культуру»,  як духовну цінність. Деякі дослідники вважають,  що масова культура — це культурний феномен, автономне утворення,  в якому часто відбувається розрив форми і змісту. Зокрема,  А.Б. Гофман зазначає,  що «масова культура — це особливий стан куль-тури в кризовий період суспільства,  коли розвивається процес розпаду її змістовних рівнів. Функціонуючи, вона позбавляється сутнісного змісту, і, зокрема,  традицій-ної моралі». В іншому підході масова культура визначається як явище,  що характеризує особливості виробництва культурних цінностей в сучасному суспільстві. Передбачається,  що масову культуру споживають все люди,  незалежно від місця та країни їх проживання.  Масової культура є ще й тому,  що вона масово щодня виробляється.  Це культура повсякденного життя,  є що надається аудиторії засобами масової комунікації;

• ми порівняли процеси омасовлення європейського та американськоговаріантів; розвиток "масової культури" в Європі та США ішов різними шляхами; в Європі "масова культура" (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів) завжди протистояла культурі офіційній, контрольованій держа­вою та церквою; в США "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама; ма­сова культура стала такою невід'ємною частиною культури американсько­го суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в сис­темі американської вищої освіти; 56 % курсів США к. ХІХ століття присвячені вивченню "популярних" видів культури (курси з телебачення, кіно, реклами, журналіcтики); в Англії до системи університетської освіти включаються спеціаль­ні курси, що містять матеріали з культури кіно, музики, і навіть футболу; популярна культура справляє величезний вплив на всю культуру в цілому; на відміну від елітарної культури, тобто культури, орієнтованої на смаки обраних, масова культура свідомо орієнтує поширю­вані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача, бажання надати всім елементам культурної системи однорідності та абсолютної схо­жості - суттєва змістова характеристика "масової культури" і це є спільним для обох варіантів її розвитку.

Суспільний розвиток другої половини XIX - початку XX ст. характеризувався глибинними змінами у всіх сферах життя: в європейських країнах завершився промисловий переворот, спостерігалося не лише кількісне зростання виробництва продукції та обсягів світової торгівлі, а й якісні зрушення в технології і структурі промисловості. Епоха породила оригінальні мистецькі течії, які відбивали сум’яття почуттів, нестабільний характер тогочасного суспільства. У суперництві і співпраці митці шукали істину та високе призначення людини, створюючи підвалини для культури майбутнього.