1.5 Заключний етап роботи

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи.

Обов’язковою частиною вступу є аналіз джерел та огляд літератури з теми курсової роботи. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків робіт вітчизняних та зарубіжних авторів.

Список використаних джерел і літератури є „візитною карткою” автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. Завершуючи написання курсової роботи необхідно систематизувати також й ілюстративний матеріал, який можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1 Композиція курсової роботи

При оцінці якості виконання курсової роботи з дисциплін професійної підготовки важливе значення має загальний рівень методичної підготовки, відображений в композиції курсової роботи, тобто послідовність розташування її основних частин. Структурними елементами курсової роботи повинні бути наступні

1. Титульний лист, зразок якого наведено у додатку Б.

2. Зміст. Зміст курсової роботи відображає її план. Слід мати на увазі, що не допускається збіг назви курсової роботи й однієї з її глав. У змісті приводяться всі заголовки курсової роботи, що послідовно і точно повторюють відповідні назви у тексті роботи, й вказуються сторінки, з яких вони починаються. Приклад оформлення рубрики «Зміст» наведений у додатку В.

3. Вступ. Вступ курсової роботи включає наступні структурні елементи.

Актуальність теми дослідження. Автор курсової роботи повинен стисло, але змістовно (2-3 реченнями) обґрунтувати актуальність теми дослідження; вказати вітчизняних і зарубіжних вчених, які займаються цієї проблемою і внесли суттєвий вклад в її вирішення; визначити коло проблем, що є не до кінця вирішеними або залишилися поза увагою дослідників (саме вони визначають зміст досліджень, що знайдуть відображення в курсовій роботі)

Мета дослідження - відображає напрямок дослідження і взаємопов'язана з назвою теми курсової роботи.

Завдання дослідження. Завдання дослідження повинні підпорядковуватися досягненню поставленої мети дослідження і за змістом узгоджуватися з назвою глав і змістовною частиною курсової роботи, для чого рекомендується використовувати такі визначення як виявити..., узагальнити, установити..., розробити... тощо. Саме тому заголовки глав курсової роботи народжуються з формулювання завдань дослідження. Приклади формулювання мети й завдань дослідження, а також деякі інші складові вступу наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Приклади змісту складових плану і вступу курсової роботи

Номер варіанта	Найменування елемента курсової роботи	Зміст елемента курсової роботи
Варіант 1	Тема дослідження	Методичні засади управління оборотними коштами підприємства
	План дослідження	1. Економіко-правові засади управління оборотними коштами підприємства 2. Проблеми ефективного управління оборотними коштами підприємства 3. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства
	Мета дослідження	На основі аналізу діяльності промислових підприємств, суті, особливостей, способів формування і використання їх оборотних коштів розробити організаційно-методичне забезпечення для вдосконалення процесу управління даним видом ресурсу на вітчизняних підприємствах
	Завдання дослідження	1) поглибити характеристику економіко-правових засад управління оборотними коштами підприємства 2) на основі аналізу стану оборотних коштів підприємств України визначити проблеми їх ефективного формування і використання 3) запропонувати методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства
	Об'єкт дослідження	Процес управління фінансово-господарською діяльністю підприємства
	Предмет дослідження	Механізм управління оборотними коштами підприємства
Варіант 2	Тема дослідження	Методичні засади управління кредитною діяльністю банку і оцінка її ефективності
	План дослідження	Економіко-правові засади кредитної діяльності банку Макроекономічний аналіз кредитного портфеля банків. як інформаційна база оцінки ефективності управління їх кредитною діяльністю. Економіко-математична модель управління фінансовими результатами кредитної діяльності банку.
	Мета дослідження	Розробити модель управління кредитною діяльністю банку, реалізація якої забезпечить зростання його процентних доходів при допустимому рівні кредитних ризиків.

Продовження таблиці 2.1

	Завдання дослідження	1) поглибити характеристику економіко-правових засад кредитної діяльності банку; 2) за результатами макроекономічного аналізу дати оцінку ефективності кредитної діяльності банків у сучасних умовах і визначити проблеми її підвищення; 3) розробити модель управління фінансовими результатами кредитної діяльності банку.
	Об'єкт дослідження	Процес управління кредитною діяльністю банку
	Предмет дослідження	Сукупність економічних відносин кредитора і позичальників в процесі управління кредитною діяльністю банку

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й вибране для вивчення.

Предмет дослідження - це те, що перебуває в границях об'єкта. Він може формулюватися як механізм здійснення діяльності або сукупність економічних відносин, що виникають між учасниками процесу, що є об’єктом дослідження.

Методи дослідження, які служать інструментом у добуванні фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленої мети дослідження. У вступі вказуються методологічні основи проведеного дослідження (основні джерела одержання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних).

Наукові результати дослідження – це вказівка положень, які виносяться на захист. За своїм змістом вони повинні узгоджуватися з завданнями дослідження, що були визначені відповідно до теми курсової роботи.

Наукова новизна дослідження - надає автору право на використання поняття «вперше». Наукова новизна виявляється в наявності теоретичних положень, які вперше сформульовані і обґрунтуванні в методичних рекомендаціях. Ступінь наукової новизни розкривається за допомогою таких категорій, як: конкретизація раніше відомого положення, уточнення раніше відомого положення та ін.

Структура курсової роботи - передбачає перелік її структурних елементів з обґрунтуванням послідовності їх розташування.

4. Глави основної частини курсової роботи. Основна частина курсової роботи складається із глав, де докладно розглядаються методика й техніка дослідження й узагальнюються його результати. Всі матеріали, що не є суттєво важливими для розуміння рішення наукового завдання, виносяться в додатки.

5. Висновок, у якому синтезується накопичена в основній частині наукова інформація. Тут важливо послідовно й логічно викласти отримані результати дослідження, вказавши на їхнє співвідношення із загальною метою й конкретними завданнями, поставленими й сформульованими у вступі. Висновок повинне дати відповідь на питання: «У чому ж укладається головний зміст проведеного дослідження?». Крім того, важливо відзначити й супутні наукові результати, а наукові завдання, що також випливають із проведеного дослідження нові. При необхідності можна вказати шляхи продовження дослідження, а також конкретні завдання, які майбутнім дослідникам прийдеться вирішувати в першу чергу. У висновку необхідно підкреслити й практичну значимість дослідження.

6. Додатки формуються при необхідності. Ця частина роботи створюється для того, щоб краще сприймати зміст глав, а також підтверджує вірогідність отриманих результатів. До такої інформації можуть ставитися, наприклад, проміжні формули й розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних тощо.

7. Список використаних джерел. Кожне включене у список літературне джерело повинно мати відбиття в рукописі курсової роботи. Посилання на джерело робиться при використанні будь-яких фактів, цитуванні робіт інших авторів. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети. Посилатися треба на останні видання наукових праць. Не слід включати в бібліографічний список ті роботи, які фактично не були використані. Порядок відображення літературних джерел і їх оформлення слід викладати відповідно до вимог, визначених ВАК України (бюлетень ВАК України №5, 2009).

8. Допоміжні покажчики (при необхідності) можуть містити різну систематизовану інформацію, що дозволяє легше орієнтуватися в курсовій роботі. Допоміжні покажчики містяться після списку використаних джерел. Прикладом найпоширенішого допоміжного покажчика є алфавітно-предметний покажчик, тобто перелік основних понять, які зустрічаються в тексті.