2. Зміни, пов'язані з розвитком інформаційних технологій

Інформатизація суспільства пов’язана з виникненням та розвитком об’єктивно обумовлених інформаційних технологій. Із зростанням і ускладненням керованих систем виникає інформаційний бар'єр, який неможливо подолати без створення програмованих електронних засобів для збору, накопичення, переробки, транспортування і представлення інформації.

Збільшення кількості і ускладнення суспільних об'єктів і зв'язків між ними зумовило появу великих масивів інформації, що потребувало якісного стрибка в обробці первинної інформації з метою отримання інформації нової якості про стан суб'єкта, процесу або явища, тобто інформаційного продукту.

Очевидно, що інформаційні технології особливим чином структурують соціальні взаємодії людей, впливають на характер їх інтерсуб'єктивних відносин, когнітивних структур, емоційних реакцій і, як наслідок, на систему ценностніх переваг. Взагалі сучасна епоха - епоха соціальних технологій, оскільки саме вони відповідають потребам мобільного і модернізаційного суспільства.

Сучасні інформаційні технології визначаються декількома параметрами. Найбільш значущими з них є, по-перше, їх глобальний і тотальний характер. Глобальність інформаційних технологій означає обхват практично всієї світової спільноти інформаційно-компьютерними мережами і створення світового інформаційного простору, яке долає просторово-часові бар'єри в міжнародному спілкуванні між людьми. По-друге, вони істотно впливають на всі сфери і сторони життєдіяльності людини, суспільства, якісно змінюючи всі напрацьовані раніше соціальні технології: спілкування, навчання, ухвалення рішень і т.п.

3. Зміни, пов'язані з природою і механізмом комунікативної взаємодії і комунікованістю як якістю соціального простору.

Комунікованість соціального простору активно формує новий режим придбання знань, новин, особистого а ділового спілкування. Але, занурюючи людину в потік інформації, вона разом з тим сприяє вислизанню інформаційних сенсів, інформаційному "розігруванню" і інформаційному насильству. Соціальні суб'єкти комунікують один з одним, але їх мови спілкування все менше співпадають, різняться, перебивають і пригнічують одне одного.

Загальна комунікованість соціального, політичного, інформаційного просторів робить комунікацію прерогативою не стільки людського світу, скільки соціально-технологічного, інформаційного універсуму, по відношенню до якого людина, з її природженим навиком комунікації, виступає як функція, об'єкт, атрибут, як клієнт, як споживач.

Сьогодні складно з упевненістю встановити причинно-наслідковий

зв'язок: чи інформаційні зміни породили структурні або навпаки, модернізаційні елементи, що накопичилися в суспільстві, зажадали свого обгрунтування на рівні суспільної свідомості, що стало можливим тільки за допомогою формування соціального дискурсу (оскільки як відзначають учені, будь-які соціальні зміни спочатку виникають на рівні ідей і фіксуються в просторі свідомості і мови), але між цими двума типами змін існує тісна взаємозалежність.

[СВЕТЛАНА БАРМАТОВА Социология: теория, методы, маркетинг, 2009, 3 ]

У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв'язувати. Зокрема, стверджується, що техніка вторгається у всі сфери життя людини. З'являється ілюзія, що людина незабаром позбудеться багатьох видів традиційної діяльності, їх немов би замінить машина, навіть моральні, політичні і соціальні проблеми можуть бути розв'язані на основі машинних технологій.

Хибність такого підходу очевидна. Адже слід визначити, що у людини завжди є і буде здатність особистої оцінки, інтерпретації інформації. Особистісний компонент є складовою саме людського "Я". Людина крім знань, які може зберігати машина, володіє інтуїцією, вірою, відчуттями та іншими властивостями, притаманними лише людині. У перспективі раціональним, сприйнятним має бути досягнення гармонійної єдності між розвитком знання і технологій, з одного боку, і здатністю до адекватного розвитку темпів пристосування людини до власних результатів діяльності – з іншого. [Касьян В. І. Філософія: Відповіді та питання екзаменаційних білетів: навчальний посібник / В. І. Касьян. – К., 2010. – 347 с. ]