5. Схеми електричних мереж

5.1. Схеми електричних мереж повинні бути прості, економічні й будуватися виходячи з вимог, що висуваються до надійності електропостачання електроприймачів будинків.

5.2. У будинку повинен, як правило, встановлюватися один загальний увідно-розподільний пристрій або головний розподільний щит (ВРП, ГРЩ), призначені для прийому електроенергії від міської мережі й розподілу її по споживачах будинку. Збільшення кількості ВРП (ГРЩ) допускається при живленні від окремої ТП і навантаженні на кожному з вводів у нормальному й аварійному режимах понад 400-630 А (залежно від номінального струму комутаційних і захисних апаратів, що відходять від ТП ліній). В інших випадках збільшення кількості ВРП або ГРЩ допускається при техніко-економічному обґрунтуванні.

У житлових будинках ВРП рекомендується розміщати в середніх секціях.

У будинках висотою 3 поверхи й більше на ВРП, а також на вводах живлення ліфтів варто передбачати установку, що зменшує поміхи, з конденсаторів типу К3 ємністю до 0,5 мФ на кожну фазу.

5.5. У житлових будинках число горизонтальних живильних ліній квартир повинне бути мінімальним. Навантаження кожної живильної лінії, що відходить від ВРП, не повинна перевищувати 250 А.

5.23. Відхилення напруги від номінального на затискачах силових електроприймачів і найбільш віддалених ламп електричного освітлення не повинні перевищувати в нормальному режимі , а в максимальному - .

Дозволяється допускати відхилення напруги на затискачах електродвигуна, що пускається, до - 15 %. Наведена величина відхилення напруги може бути збільшена, якщо це обґрунтовано розрахунком і при цьому забезпечується стала робота пускової апаратури й запуск двигуна.

З урахуванням регламентованих відхилень від номінального значення сумарні втрати напруги від шин 0,4 кВ ТП до найбільш віддаленої лампи загального освітлення в житлових і громадських будинках не повинні, як правило, перевищувати 7,5 %.

7.5. Розподіл навантажень між фазами мережі освітлення громадських будинків повинен бути, як правило, рівномірним; різниця в струмах найбільш й найменш навантажених фаз не повинна перевищувати 30 % у межах одного щитка й 15 % - на початку живильних ліній.

12.3. Внутрішні електричні мережі, у тому числі мережі протипожежних пристроїв, кіл керування й сигналізації, повинні, як правило, виконуватися проводами й кабелями з алюмінієвими жилами*. Живильні лінії дозволяється виконувати алюмінієвими шинодротами при техніко-економічному обґрунтуванні.

12.27. У житлових кімнатах квартир і гуртожитків повинне бути встановлене не менш однієї розетки на струм 6 А на кожні повні й неповні 6 м² площі кімнати, у коридорах квартир - не менш однієї розетки на кожні повні й неповні 10 м² площі коридорів.

У спільній кімнаті квартир житлових будинків, що будуються на півдні країни (див. примітку 10 до табл. 5), варто встановлювати розетку із заземлюючим контактом на струм 10 (16) А для включення одного побутового кондиціонера повітря потужністю до 1,3 кВт.

У кухнях квартир варто передбачати:

три розетки на струм 6 А для підключення холодильника, надплитного фільтра, динаміка трипрограмного радіомовлення й побутових електроприймачів потужністю до 1,3 кВт. У кухнях квартир площею більше 8 м² варто передбачати чотири розетки на струм 6 А;

одну розетку із заземлюючим контактом на струм 10 (16) А для підключення побутового приладу потужністю до 2,2 (2,5) кВт, що вимагає занулення.

У кухнях квартир зі стаціонарними електроплитами варто встановлювати розетку із заземлюючим контактом на струм 25 А для підключення плити (див. також п. 9.6 даних норм).

Примітки: 1. Здвоєна розетка, установлена в житловій кімнаті й коридорі, вважається одною розеткою, а встановлена в кухні - двома.