Практичне заняття №7-8.

Тема: Стилістичне конструювання інтер’єру

Сучасний дизайн План

1. Інтер’єри в стилі „модерн” (кінець XIX – початок XX ст.). Російський модерн Ф. Шехтеля.

2. Зародження сучасного дизайну інтер`єрів в Європі.

3. Розвиток інтер’єрного мистецтва в стилі „конструктивізм”.

Мета:

• Сформувати естетичні уявлення про інтер’єри будівель

• навчити створювати інтер’єри в стилі „модерн”

• повідомити про греко-римську архітектура інтер’єрів

• пояснити суть інтер’єрного мистецтва в стилі „конструктивізм”

• повідомити про основні прийоми оздоблення інтер’єрів сучасного дизайну

Обладнання: навчальні плани, програми, підручники, посібники для дизайну; ТЗН для мультимедіа презентації.

Література:

1. Житкова Н.Ю. Художнє проектування комплексного обладнання: Конспект лекцій. – К.: КНУБА, 2004.

2. Новикова Е. Б. Интерьер общественных зданий. – М.: Стройиздат, 1990.

3. Раннев В. Р. Интерьер: Учебн. пособие для архит. спец. вузов. – М.: Высш. шк., 1987. – 232 с.

4. Шпара П. Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования: Учебн. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища шк., 1984. – 200 с.

5. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования: Учебн. для средн. спец. учебн. заведений. – 2-е изд., перераб . и доп. – К.: Вища шк., 1988. – 191 с.

5. Даниленко В. Я. Основи дизайну: Навч. посiбник. – К.: Вища шк., 1996.– 92 с.

Наприкінці ХІХ ст., після довгого панування еклектики в архітектурі та мистецтві, почав формуватися новий стиль – модерн. З`явилися нові форми – не тільки новий декор, але й художньо-виразна інтерпретація утилітарної форми, співвідношення корисного та прекрасного. Як фактор створення стилю використовується декоративна форма, в основі якої лежить конструкція – ордер Відродження, бароко, класицизму.

Видатним майстром нового стилю став російський архітектор Ф. Шехтель. В його творчості інтер`єр досяг рівня фасаду та став більш значущим. Він змінив метод проектування будівель – тепер план визначав композицію фасадів, проектування велося „зсередини – назовні”, від приміщення до цілого об`єму. Інтер`єри Шехтеля були не меблевими, а архітектурними, їхня краса полягала у єдності цілого та безлічі деталей, які складалися у гармонійні ансамблі.

Особняк З. Г. Морозової є етапним творінням Шехтеля, де ще процвітала еклектика, але єдність фасадів та інтер`єрів уже прослідковувалася. Інтер`єри будинку монументальні та крупно масштабні. Їхньою основою виступають просторові співвідношення, колір та світло. Вікно є найвиразнішим композиційним засобом, використовуються вітражі у різьблених рамах синюватих, сірих, рожевих матових тонів. Інтер`єри Ф. Шехтеля, яких багато, є взірцем перетворення корисного у прекрасне.

Найбільш видатним явищем в області дизайну на початку ХХ ст. стало формування таких видатних шкіл дизайну, мистецтва та архітектури, як Баухауз у Німеччині та ВХУТЕМАС (ВХУТЕІН) в Росії. Школи з`явилися майже одночасно та працювали з 1919 по 1933 рр.

Діяльність Баухауза була заснована на розробці функціонально-узгоджених форм предметів, процес виготовлення яких обов’язково пов`язували з технологією індустріального виробництва, з новітніми конструкціями та матеріалами. У стінах цієї школи працювали такі майстри архітектури та мистецтва, як В. Гропіус, В. Кандинський, Л. Міс Ван де Роє, М. Брейєр, Х. Майєр, О. Шлімер. Там же була започаткована нова течія – функціоналізм, який вплинув на весь подальший розвиток світової архітектури і дизайну.

У 1920 р. в Москві було відкрито Вищі художньо-технічні майстерні (ВХУТЕМАС). У майстернях працювало багато факультетів: архітектурний, живопису, скульптури, обробки металу, обробки деревини, художньої кераміки, текстильний, поліграфічний. У стінах ВХУТЕМАСу формувалися сучасна архітектура та дизайн, розроблялися методи та засоби художньої виразності та формотворення. Із цих стін вийшов радянський художній авангард: архітектори К. Мельников, М. Гінзбург, І. Леонідов, І. Голосов, М. Ладовський, брати Весніни, дизайнери О. Родченко, Л. Лисицький, В. Татлін, О. Лавинський. Було засновано радянський конструктивізм – архітектурний стиль, який і досі надихає зодчих всього світу. Цими архітекторами та дизайнерами була зроблена велика кількість проектів оформлення внутрішнього середовища будівель і споруд – інтер`єрів, а також художня розробка меблів та обладнання, предметів декоративно-ужиткового мистецтва.

Пізніше майстерні було перейменовано у Вищий художньо-технічний інститут, який згодом розділився на архітектурний та поліграфічний інститути. Внаслідок цих змін постраждала дизайнерська школа, оскільки їй не знайшлося місця. Однак, основну свою задачу цей заклад вирішив – було утворено школу ранніх конструктивістів та розроблено принципи естетики індустріального суспільства, якими ми користуємося і сьогодні.

У цій лекції не було поставлено за мету розглянути всю історію розвитку інтер`єрного мистецтва, але невелика кількість наведених прикладів показує, що існує складна залежність між стильовими характеристиками інтер`єра та технічними можливостями архітектури і будівництва кожної епохи.