Завдання і сутність само менеджменту в системній залежності з іншими дис­циплінами

Методичні	Психофізиологічні	Соціальні	Економічні	Педагогічні
Розроблення методів пізнання СМ. Вони дають знання про закони, категорії адекватного відображення у свідомості людей процесів самоорганізації, самоуправління, саморегулювання, самовиховання	Розвиток здібностей до гармонійного саморозвитку й вдосконалення особистості Збереження здоров'я і працездатності	Формування рис нової людини Організація взаємодії та життєдіяльності в умовах нового суспільства	Підвищення продуктив- ності та ефективності виробництва Вироблення в людини якостей, не- обхідних для ринкової сис- теми господа- рювання	Виховання нової людини

Отже головною метою самоменеджмента є максимальне використання власних можливостей та раціональне використання часу в управлінні своїм життям (самовизначатися) і долати зовнішні обставини як на роботі, так і в особистому житті.

2. Предмет, функції самоменеджменту

Кожна наука має різні, відносно самостійні теорії, які вивчають і досліджують окремі сторони її об'єкта — те, на що спрямовано предметно-практичну і пізнавальну діяльність. Якщо са­моуправління життєдіяльністю і діяльністю людини розглядати як нау­кову дисципліну, то в ній слід виділити свої предмет і об'єкт вивчення і дослідження. Якщо СМ є науковою теорією то можна говорити про сис­тему знань, що служать об'єктом, джерелом дослідницької діяльності у сфері, яка нас цікавить.

Предметом СМ є діяльність людини із самоуправління своєю життєдіяльністю і діяльністю при досягненні по­ставлених цілей.

Термін «управління» використовується, коли на об'єкт управління суб'єкт чинить спрямовуючий і організуючий вплив. Уявимо самоуправління людини. Що в даному разі є суб'єктом, а що об'єктом? На що впливати — на суб'єкт (керуючу підси­стему, наприклад, мозок людини) або на об'єкт (керовану підсистему, на­приклад, тіло людини). Цих питань уникнути принципово неможливо. У цьому разі варто розглядати людину як систему.

Об'єктом і суб’єктом – є сама людина як складна біосоціальна і духовна система, інформаційно-енергетичний комплекс.

Особливістю системи самоуправління є те, що керуючі та керовані ор­гани в людині, — це його нервова система.

Під засобами самоуправління розуміють цілі, плани, програми, методи, техніку самовпливу, технології вирішення функціональних завдань. Вони виступають як норми діяль­ності.

Ціль — найпростіший тип норми. Це бажане, запропоноване уяв­лення про результат. Цільова характеристика додає змістовності людській діяльності.

План — деталізована (часто документально оформлена) послідовність заходів, що визначають систему дій із досягнення проміжних і кінце­вих результатів. У кожному із проміжних станів є свій результат, йому відповідає певна ціль.

Програма —зміст і послідовність дій людини із досягнення проміжних і кінцевих цілей.

Метод — організація прийомів і способів самоуправління, що забез­печує досягнення життєвих цілей.

Техніка — сукупність навичок, прийомів, використовуваних люди­ною у сфері самоуправління. Основне призначення техніки — полег­шення і підвищення ефективності трудових зусиль людини, розширення її можливостей у процесі життєдіяльності.

Технологія — сукупність операцій, здійснюваних певним способом і у визначеній послідовності, з яких складається процес самоуправління, процес реалізації функцій самоуправління і вирішення функціональних завдань, досягнення конкретної мети. Володіти технологією — це вміння здійснювати відповідним чином організовані дії.

Hа самоменеджмент покладається виконання певних функцій, у вигляді яких представлено щоденне вирішення різного роду завдань і проблем. Функції знаходяться в певній взаємозалежності і, як правило, реалізуються в певній послідовності.

Подібний процес самоменеджмента представлений як свого роду коло правил, що наочно демонструють зв'язки між окремими функціями самоменеджмента (схема 13.1).

Схема 13.1 Коло правил

У зовнішньому колі позначено п'ять функцій:

1. — постановка цілей (аналіз і формування особистих цілей);

2. — планування (розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності);

3. — ухвалення рішень (ухвалення рішень по майбутніх справах);

4. — реалізація і організація (складання розпорядку дня і организация особистого трудового процесу для здійснення поставлених завдань);

5 — контроль (самоконтроль і контроль підсумків (у разі необхідності коректування цілей)).

У внутрішньому колі розміщена функція 6 — інформація і комунікація (пошук і обмін інформацією, здійснення комунікаційних зв'язків, необхідне на всіх технологічних етапах процесу самоменеджменту).

Всі зазначені функції й складають техніку самоменеджменту особистості.