2. Основи адсорбційної терапії

Гемосорбція – метод очищення крові, при якому кров звільняється від токсинів шляхом пропускання її через колонку з адсорбентом, підключено до системи циркуляції крові. Її застосовують при лікуванні хворих з екзогенними отруєннями, печінковою і нирковою недостатністю, у

Аутоімунними та алергічними захворюваннями, хворих з токсичними формами шизофренії. Застосування гемосорбції найбільш доцільно на перших стадіях отруєння, коли в крові циркулює максимальна кількість отрути.

Плазмосорбція – ефективний метод детоксикації організму, суть якого полягає в пропусканні плазми, попередньо відокремленої від формених елементів крові, через колонку з сорбентом, після чого очищена плазма з’єднується з форменими елементами і повертається в судинне русло. Плазмосорбцію застосовують при лікуванні хворих з важкими формами отруєння фосфорорганічними інсектецидами, барбітуратами, антидепресантами, хлоровмісними вуглеводнями.

Лімфосорбція – вид сорбційної детоксикації організму, який полягає в пропусканні лімфи, виведеної з організму через грудний лімфатичний проток на шиї, через колонку з сорбентом і наступним введенням звільненої від токсичних речовин лімфи в судинну систему пацієнта. Це найбільш ефективний спосіб детоксикації організму при надходженні в нього токсичних речовин екзогенного походження, як наприклад алкалоїд блідої поганки.

Аплікаційна сорбція – один з видів сорбційної детоксикації, який сприяє за живленню інфікованих ран, відновленню цілісності шкіри, а також слизових оболонок шляхом сорбційного поглинання токсинів із ран або зони опіку.

Ентеросорбція – вид сорбційної детоксикації організму, при якому сорбент потрапляє в ротову порожнину, після чого, проходячи з різною швидкістю через відділи системи травлення, він адсорбує токсичні речовини і продукти метаболізму.

2. Хроматографія.

Хроматографія – це фізико-хімічний метод аналізу і розподілу суміші речовин, заснований на їх різному розподілу між двома фазами, одна з яких нерухома ( тверде тіло або рідина), а інша – рухома ( газ або рідина), яка при цьому фільтрується через рухому.

Класифікація хроматографічних методів.

За агрегатним станом фаз, рухомої і нерухомої, виділяють газову і рідинну.

Рухомою фазою в газовій хроматографії є газ-носій (водень, гелій…). Нерухомою фазою може бути нелетка рідина (гліцерин), який наноситься на твердий інертний носій (адсорбент), наприклад скло, тефлон.

В рідинній хроматографії рухомою фазою служить рідина, а нерухомою – рідина або тверде тіло.

За технікою виконання розрізняють колонкову, капілярну, паперову, тонкошарову.

В колонковій хроматографії рухома фаза проходить через нерухому, яка знаходиться в колонці.

Капілярна хроматографія заснована на застосуванні капілярів, на внутрішню стінку яких наноситься рідка нерухома фаза, а через неї проходить рухома фаза.

При паперовій хроматографії розподіл суміші компонентів, які знаходяться в рідкій фазі, відбувається на спеціально виготовленому папері, який виконує роль нерухомої фази.

Тонкошарова хроматографія заснована на використанні в якості нерухомої фази тонкого шару адсорбенту, нанесеного на хроматографічну пластинку із інертного матеріала.

За механізмом процесу розподілу виділяють адсорбційну, іонообмінну, розподільну.

Суть адсорбційної хроматографії полягає в розподілі суміші речовин, основаному на їх різній здатності до адсорбції на тому чи іншому адсорбенті (нерухомій фазі).

Іоннообмінна хроматографія заснована на різній здатності іонів, які входять до складу аналізуємої суміші, обмінюватися з іонами, які входять до складу іонообминника ( нерухома фаза).

В основу разподільної хроматографії покладена властивість розподілятися між рухомою і нерухомою фазою відповідно з коефіцієнтом розподілу ( закон розподілу Нернста).

Застосування хроматографії в медицині.

Хроматографічні методи широко застосовуються в медико-біологічних дослідженнях і в клінічній практиці. За допомогою цих методів можна визначити в біологічних рідинах різні мікро компоненти, які зяблюються в результаті тої чи іншої патології. Можна визначати якими саме мікроорганізмами викликане захворювання.

Застосування хроматографії дає можливість практично миттєво визначити вміст в крові алкоголю, наркотиків, летких речовин, які викликають токсикоманію. Цей метод використовують також і для допінг-контролю.