66.Історія формування податкової служби в Україні

Податкова служба України утворена 1 липня 1990 року Постановою Ради Міністрів України від 12 квітня 1990 року №74 "Про створення державної податкової служби в Українській РСР" у складі Міністерства фінансів.Новостворена державна податкова служба складалась з Головної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.З розвитком підприємництва в Україні податкові органи налагоджували механізм нарахування і стягнення податків, вдосконалювали свою структуру та методи контролю.У такому вигляді податкова служба в Україні проіснувала майже до кінця 1996 року. У країні почав спостерігатися значний ріст заборгованості у частині платежів до бюджету, неконтрольований вивіз капіталу за кордон. Виникла ситуація, коли податкова служба уже не мала змоги повною мірою виконувати функції, покладені на неї державою.В жовтні 1996 року, було утворено податкову поліцію, що з лютого 1998 року почала називатися податковою міліцією.У лютому 1998 року Верховна Рада України схвалила нову редакцію Законів України "Про державну податкову службу в Україні".Таким чином, була створена якісно нова державна податкова служба, до складу якої увійшли:- Державна податкова адміністрація України;- державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;- державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

67.Суб`єкти,що здійснюють недержавний фінансовий контроль та законодавча база їх діяльності

Недержавний фінансовий контроль відрізняється від державного фінансового контролю тим, що контроль з боку компетентних дер­жавних органів спрямований головним чином на захист інтересів дер­жави, у той час як метою недержавного фінансового контролю най­частіше є захист інтересів самих господарюючих суб’єктів. Підвидами недержавного фінансового контролю є аудиторський і внутрішній контроль приватних підприємств, комерційних організацій.

На сьогодні в Україні існує два напрями аудиту:

1. аудит за міжнародними стандартами;

2. аудит за національними положеннями бухгалтерського обліку.

Аудит – це перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання незалежними експертами (аудиторами), що здійснюють послуги на платній основі.

Аудитори перевіряють звітність їх клієнтів, консультують з питань, які їх цікавлять щодо комерційної діяльності. Перевірки здійснюються в інтересах як самих господарюючих суб’єктів, так і в інтересах держави. Аудит може проводитися з власної ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках передбачених чинним законодавством.

Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків.

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями,;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудитори і аудиторські фірми України мають право: 1) самостійно визначати форми і методи аудиту;

2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки. 3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані: 1) належним чином надавати аудиторські послуги,; 3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг.

Господарюючі суб'єкти, для яких законодавством встановлено обов'язкове проведення аудиту, зобов'язані до 1 грудня поточного року повідомити відповідним податковим інспекціям про укладання договору на аудиторську перевірку.

Подання аудиторського висновку до відповідної податкової інспекції здійснюється не пізніше десяти днів після закінчення аудиторської перевірки.