22. Міжбюджетні трансферти. Зміст кожного з їх видів та порядок їх перерахування.

Міжбюджетні трансферти — це фінансові ресурси, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету в інший. Розрізняють такі їх види: дотація вирівнювання, субвенція, субсидія.

Субвенція — це форма фінансової допомоги, що надається в абсо­лютній сумі грошових коштів. Вона виділяється з бюджету вищого рівня для бюджету нижчого рівня і має виключно цільове призначен­ня для здійснення фінансування певного заходу та підлягає повернен­ню у випадку порушення її цільового використання. Субвенція здебільшого зумовлюється необхідністю балансування бюджету.

Дотація — це певна сума грошових коштів, що виділяється з бюд­жету вищого рівня для бюджету нижчого рівня на безповоротній ос­нові з метою покриття бюджетного дефіциту.

Субсидія — це виділення певної суми грошових коштів з бюджету вищого рівня для бюджету нижчого рівня у формі допомоги з метою проведення певного заходу. Кошти субсидії підлягають поверненню у випадку порушення цільового використання. Субсидія здебільшого не пов´язується з балансуванням бюджету.

Міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам перераховуються з рахунків державного бюджету органами Державної казначейської служби України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти.

Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і мають забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Перерахування дотації вирівнювання з державного бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби України за нормативами щоденних відрахувань, які визначаються законом про Державний бюджет України, від кошика доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів, що надходять на аналітичні рахунки обліку доходів державного бюджету на відповідній території, та коштів, що передаються до державного бюджету з бюджету АРК, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, інших бюджетів місцевого самоврядування, для яких у державному

23. Розкрити сутність бюджетного дефіциту і його види.

Бюджетний дефіцит – це перевищення видатків бюджету над його доходами.

До недавнього часу у вітчизняній економічній науці переважав негативний погляд на бюджетний дефіцит. Він розглядався тільки як негативне явище. Це пояснюється відсутністю глибоких наукових розробок щодо причин гранично припустимої межі бюджетного дефіциту. Є теоретичні розробки ще Джона Мейнарда Кейнса ( Англія 1883 – 1946 ).

Взагалі, державний дефіцит є типовою рисою не тільки фіскальної системи, але й всього фінансового життя перехідного періоду, практично, будь якого суспільства.

Світова практика свідчить, що величина бюджетного дефіциту не повинна перевищувати гранично допустиму межу. Згідно з даними міжнародної статистики «нормальна» величина бюджетного дефіциту коливається у межах 4 – 5 % від ВВП. Але, я би хотів, щоб ми розглядали всі явища з позиції їх впливу на фінанси. Яки відбуваються процеси, як почувають себе суб’єкти і об’єкт фінансів. ( держава, ф. ю. особи).

Сучасна фінансова наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:

1.За формою прояву.

1. Відкритий дефіцит – офіційно затверджений стан бюджету у законі про Державний бюджет України

2. Прихований дефіцит – пов'язаний із свідомим завищенням доходів.

1. За строком дії.

   1. Стійкий дефіцит спостерігається у довгостроковому періоді.

   2. Тимчасовий - пов'язаний з касовими розривами у бюджеті.

2. За напрямами дефіцитного фінансування.

   1. Активний – пов'язаний із нестачею бюджетних ресурсів для фінансування капітальних видатків (інвестицій).

   2. Пасивний – характеризується нестачею бюджетних коштів на фінансування поточних видатків (соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, оборону, управління.

3. За строком виникнення.

   1. Плановий – затверджений у законі про Державний бюджет.

   2. Звітний – фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту.

24. Пояснити причини виникнення бюджетного дефіциту і джерела його покриття.

Причини виникнення бюджетного дефіциту: КК

- економічний спад, пов'язаний із спадом виробництва. Причини: стан матеріального виробництва, висока вартість продукції, ріст тінізації економіки.

• фінансова (економічна) криза;

• старіння нації;

- надзвичайні події - війни, стихійні явища природи, катастрофи.

• стимулювання сукупного попиту;

• неплатежі за бюджетними призначеннями;

- прийняття неправильних політичних рішень, стосовно стратегічних напрямів розвитку країни.

Фінансова криза – це розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними і політичними явищами.

Шляхи подолання:

1. За рахунок зовнішньої допомоги.(кредит, інвестиції)

2. За рахунок внутрішніх резервів.

(зменшення видатків, збільшення доходів).

Найбільш простий – перший. Науково обґрунтований вибір одного з двох полягає у тому, щоб спочатку проаналізують другий і якщо внутрішніх резервів бракує, то безумовно необхідно звертатися по зовнішню допомогу.

Причини виникнення бюджетного дефіциту можуть бути викликані внутрішніми і зовнішніми факторами.

Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

• державний кредит;

• емісія грошей.