3.1Водопровід

Водозабір " Сокіл" - розташований по вул. Горького, побудований в 1972 році в відповідності з проектом, зона санітарної охорони 10 га.

Артезіанські свердловини ( АС - 9 (19 -93). АС - 10 (19 - 94). АС - 11( 19 - 94)

- обладнані насосами ЕЦВ 10-120-65 1 шт., ЕЦВ 12-255-30 2 шт., подають воду в резервуари чистої води. Свердловини обладнані надземними павільйонами. Глибина артезіанських свердловин складає 45,0 м. Водоводи укладені окремими нитками від кожної свердловини, діаметр водоводів 250,0 мм, труби чавунні. Траси водоводів першого підйому прокладені в межах ділянки водозабору та насосної станції II підйому, лічильники на АС відсутні.

2002 р. - установлені насоси типу ЕЦВ 10-120-65 - 1 шт.;

2005 р. - установлені насоси типу ЕЦВ 12-160-65 - 2 шт.;

Резервуари чистої води - ємністю по 1500 м³ кожний, обладнані спец вентиляцією. Хлорування РЧВ та водопровідних мереж проводиться два рази на рік.

Насосна станція другого підйому - призначена для подачі води безпосередньо в міські мережі господарче - питного і протипожежного водопроводу. Розмірами 12x36 м, маш. зал обладнаний підвісною кран балкою. В маш. залі встановлені 5 насосів в т. ч.: НДВ -40 3 шт., НДВ - 60 1 шт., 14НДС - 1 шт. Насоси станції другого підйому забирають воду з РЧВ і подають її в міські водопроводі мережі 0 400 -500 мм. Труби металеві.

З часу вводу в експлуатацію обладнання не замінювалось. Режим роботи насосної станції нерівномірний, відповідає режиму роботи водоспоживання міста.

Хлораторна - в дію не вводилась. Будівля потребує капітального ремонту.

Адміністративно - побутовий корпус - знаходиться в належному стані.

Освітлення території водозабірних споруд " Сокіл" потребує ремонту.

Водозабір " МКР № Г - розташований по вул. Електромашинобудівників,3; побудований в 1972 році, санітарна зона складає 4.2 га.

Артезіанські свердловини - АС-3 (19-119), АС- 18(19 -52), АС- 20 ( 19 -122), АС- 21 (19 -128), АС- 23 (19 -129), обладнані глибинними насосами типу ЕЦВ10- 120-65 та ЕЦВ12 -160-65 подають воду безпосередньо в міську водопровідну мережу. АС -З, АС -21, АС - 23 - обладнані підземними павільйонами, АС -18, АС - 20 - обладнані наземними павільйонами. Глибина свердловин становить від 25 -30 м. Водоводи укладені окремими нитками від кожної свердловини. Діаметр водоводів 150 мм, труби сталеві. Траси водоводів прокладені в межах ділянки водозабору. Лічильники на АС відсутні

Насосна станція II підйому запроектована по ТП 901 - 2 - 42. В машинному залі установлені 5 насосів типу 4 НДВ, потужність 0 = 180 м³ \ год., тиск 85,0 м. З часу вводу в експлуатацію насосна не працювала. Потужність насосної станції 15,0 тис. м³ \ добу.

Резервуари чистої води - 2шт ємністю по 600 м кожний, обладнані спец вентиляцією. З часу вводу в експлуатацію РЧВ не працювали.

Хлораторна запроектована по ТП 901 -3 -17. Обладнання відсутнє, хлораторна не працює.

Фтораторна запроектована для 2-х фтор - реагентів кремнофтористого натрію і кремнофтористого амонію. До фтораторної входять наступні приміщення: склад фтор-реагентів, насосно-повітрядувна, приміщення для баків, побутові приміщення. В теперішній час не працює.

АС - 1 ( 19-75) - розташована в районі вул Букіна, 58, в підземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1953 р. Глибина свердловини - 30 м. Обладнана насосом ЕЦВ12- 210- 55. Лічильник відсутній.

АС - 5 (19-79) - розташована по пр. Дніпровському, 10, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1956 р., Глибина свердловини 21 м. Насос ЕЦВ10 -120 - 60 відсутній. Лічильник відсутній. Необхідно встановити огорожу санітарної зони, виконати ремонт покрівлі та ремонт приміщень.

АС - 6 (19-80) - розташована по вул Букіна, 58, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1956 р. Глибина свердловини - ЗО м. Насосне обладнання та лічильник відсутні. Приміщення потребує ремонту.

АС - 7 (19-81) - розташована по вул К. Маркса, 176 в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1962 р. Глибина свердловини - 43 м. Обладнана насосом ЕЦВ10- 120- 60. Лічильник відсутній. Приміщення потребує ремонту.

АС -9 (19-83) - розташована по вул Букіна, 58, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1964 р. Глибина свердловини - 36 м. Обладнана насосом ЕЦВ 10- 120- 60. Лічильник відсутній. Приміщення потребує ремонту.

АС - 11 (19-85) - розташована по вул. Букіна, 58, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1967 р. Глибина свердловини -17 м. Насос ЕЦВ 10- 120- 60 відсутній. Лічильник відсутній. Приміщення потребує ремонту.

АС - 13 (19-87) - розташована по вул Букіна 66, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1968 р. Глибина свердловини - 32 м. Обладнана насосом ЕЦВ 10- 120- 60. Лічильник відсутній. Приміщення та огорожа санітарної зони потребують ремонту.

АС - 14 (19-88) - розташована по пр. Дніпровському, 167 в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1968 р. Глибина свердловини - 23,5м. Насосне обладнання та лічильник відсутні. Приміщення та огорожа санітарної зони потребують ремонту.

АС - 15 (19-156) - розташована по вул. Щорса, 51 в підземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1999 р. Насосне обладнання відсутнє. Артсвердловина потребує ремонту. Огорожа санітарної зони частково відсутня. Викрадено 300 м електрокабелю.

АС - 22 ( 19-121) - розташована по вул Куйбишева,3 в підземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1978 р. Обладнана насосом ЕЦВ10- 120- 60. Лічильник відсутній. Необхідно встановити огорожу санітарної зони.

Поодинокі свердловини подають воду безпосередньо в міські мережі.

КП "Міський водоканал" експлуатує 117,087 км водопровідних мереж, в т.ч.:

• вуличних мереж – 91,587 км;

• дворових - 22,9 км;

• водоводів - 2,6 км.

0 50 мм - 11,5 км; 0 100 мм - 3,3 км; 0150,0 мм - 39,2 км; 0200 мм - 19,2 км;

0 300 мм - 10,7 км; 0 400 мм - 1,9 км.

Сталевих водопроводів - 24,3 км, побудованих в 1950 -1970 роках - потребують заміни.

Чавунних водопроводів - 37,4 км, побудованих в 1950 -1980 роках.

З різних матеріалів - 54,1 км, побудованих в 1950 - 1990 роках - потребують зміни.

Водопровідних колодязів 1184 шт., побудованих в 1950 - 1990 роках потребують ремонту.

Запірної арматури діаметром 50 - 400 мм - 6500 шт., встановлених в 1950 - 1990 роках - потребують ремонту та заміни.

Пожежних гідрантів - 260 шт. - потребують ремонту та заміни.

Термін служби металевих водопровідних мереж становить 20 років.

Історія створення централізованого водопостачання та каналізації розпочалась з початку будівництва міста Нова Каховка при будівництві Каховської ГЕС на місці села Ключового. Водопостачання міста побудовано згідно проекту і експлуатується, як об’єднаний господарсько-питний і протипожежний водопровід. Джерелами водопостачання міста є підземні води водоносного комплексу меотис-верхньо-середньосарматських відкладів.

У системі водопостачання функціонує 18 артезіанських свердловин, розташованих у межах міста, глибиною від 17 до 45 м і дебітом 100-120 м³/годину. 12 із цих свердловин утворюють три локальних водозабори – „Сокіл”, і „МКР №1” та Куст №1, а решта свердловин розкидані по всій території міста.

Локальний водозабір „Сокіл”, збудований у 1972 р., розташований по вул. Горького. Комплекс споруд цього водозабору складається з: трьох свердловин (2-робочі і 1-резервна), двох резервуарів чистої води (РЧВ) ємкістю по 1 500 м³, насосної станції ІІ-го підйому, хлораторної (не введеної в дію) і адміністративно-побутового корпусу. Всі свердловини окремими водогонами подають воду у РЧВ, звідки вода забирається насосною станцією ІІ-го підйому і подається у розподільчу мережу міста.

Локальний водозабір „МКР №1”, збудований у 1972 р., розташований по вул. Електромашинобудівників, 3. Комплекс споруд цього водозабору складається з: п’яти свердловин (3-робочі і 2-непрацюючі), двох резервуарів чистої води (РЧВ) ємкістю по 600 м³, насосної станції ІІ-го підйому, хлораторної і фтораторної. Свердловини окремими нитками подають воду безпосередньо в розподільчу мережу міста. Всі інші споруди цього комплексу з часу вводу в експлуатацію не працювали.

Локальний водозабір Куст № 1, по вул. Букіна, 58 складається із чотирьох свердловин (2-робочі, 1-резервна, 1-непрацююча), які були введені в експлуатацію, відповідно, у 1953, 1956, 1964 і 1967 роках. Свердловини подають воду безпосередньо в міську розподільчу мережу.

Решта шість свердловин (2-робочі, 1-резервна і 3-непрацюючі), розташовані по місту за різними адресами, і також подають воду безпосередньо у розподільчу мережу.

Із 18 свердловин: 9 – робочих, 3 – резервних і 6 – не обладнані насосами. На всіх свердловинах відсутні лічильники води.

Оскільки вода відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 „Вода питна”, постійне знезараження води не проводиться. Періодично, два рази на рік, проводиться хлорування водопровідних мереж і РЧВ.

В системі водопостачання використовується 4 резервуари чистої води (залізобетонних) загальним об’ємом 4,2 тис. м³, що становить ~33% добової подачі води у мережу.

Установлена виробнича потужність насосних станцій І-го підйому та водопроводу – 40,0 тис. м³/добу. Загальний обсяг поданої води у 2009 р., згідно зі звітними даними, становив 11,03 тис. м³/добу.

Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання складає орієнтовно 117,087 км, з них магістральних водогонів – 2,6 км, розподільчої мережі – 114,487 км. Матеріал труб – чавун, сталь і азбоцемент. Діаметри труб від <100 мм до 500 мм.

Подача води населенню здійснюється цілодобово.

Впродовж останнього часу (2008 і 2009 рр.) на потреби водопостачання було спожито, відповідно, 2,3 та 2,00 млн. кВт-год/рік електроенергії.

Звітні дані про підняту і реалізовану воду та її втрати наведені у таблиці

Водовидобуток, реалізація та втрати води
Показник		2009	2010
		тис.м3/рік
1	Загальна кількість води	4026,1	3919,6
в т.ч.:
кількість видобутої води
в т.ч. підземної		4026,1	3919,6
кількість покупної води
2	Очищено води на ВОС	-	-
3	Власні потреби
4	Подано в мережу	4026,1	3919,6
	в т.ч. воду, яку одержано зі сторони:	-	-
5	Відпущено води усім споживачам	2822,3	2747,7
6	Витік та невраховані витрати води:	1203,8	1172,0
%		29,9	29,9
Примітки: Дані базуються на статистичній звітності підприємства

Втрати води (витік та невраховані витрати води) визначаються, як різниця між загальною кількістю води, поданої в систему (за звітними даними), і обсягом реалізації, визначеним як сума: (1) показів індивідуальних (квартирних) лічильників та (2) розрахованим за нормами водоспоживання (при відсутності індивідуальних лічильників).

Втрати складаються як з фізичних втрат (наприклад, витоків із магістральних і розподільчих трубопроводів), так і з води, яка використовується споживачами, але на яку через різні причини рахунки не виставляються (наприклад, понаднормове водоспоживання мешканців без лічильників, недооблік води у споживачів з лічильниками, незаконні приєднання до системи водопостачання).

З метою визначення реальності даних про водоспоживання населенням міста і можливого недообліку води у цієї категорії споживачів, нижче наводяться результати:

• аналізу даних відділу водозбуту про питому реалізацію води населенню;

• вимірювань реального питомого водоспоживання населенням.

За даними відділу водозбуту, у 2010 році усереднена (по місту) питома реалізація води (гарячої та холодної) населенню становила 136,0 л/особу за добу. Проведений аналіз розширених даних відділу водозбуту про реалізацію води (гарячої та холодної) населенню за 2010 рік свідчить, що:

1. 92,5% споживачів послуг централізованого водопостачання проживають у багатоповерховому житлі і лише 7,5%  у приватному секторі;

2. 32,1% населення розраховується за послуги водопостачання згідно показів індивідуальних засобів обліку, при цьому усереднене питоме водоспоживання за квартирними лічильниками становить:

   • для багатоповерхового житла – 83,1 л/особу за добу;

   • для приватного сектора – 208,1 л/особу за добу;

3. 64,6% населення розраховується за послуги водопостачання згідно з нормами водоспоживання, при цьому усереднене питоме водоспоживання для них становить:

   • 136,1 л/особу за добу  для багатоповерхового житла;

4. 545,8 л/особу за добу (з урахуванням поливу) - для приватного сектора;3,3% населення проживає в багатоквартирних будинках, де встановлені будинкові лічильники. При цьому:

   • 20% з них розраховується за послуги водопостачання згідно показів квартирних лічильників, і усереднене питоме водоспоживання для них становить 107,1 л/особу за добу;

   • 80% з них розраховується за послуги водопостачання згідно показів будинкового лічильника, і усереднене питоме водоспоживання для них становить 183,2 л/особу за добу.

Аналізуючи вище наведені дані можна стверджувати, що:

1. Питоме водоспоживання (гарячої та холодної води)  83,1 л/особу за добу, яке є нижчим за санітарну норму (100-110 л/особу за добу), є нереальним, і потребує додаткового обстеження квартирних лічильників стосовно терміну їх повірки, правильності встановлення і можливих маніпуляцій.

2. Питоме водоспоживання (208,1 л/особу за добу) для приватного сектора може бути реальним, оскільки враховує полив у літній період.

Показовим є водоспоживання (гарячої та холодної води) у будинках з будинковими лічильниками:

1. Питоме водоспоживання (107,1 л/особу за добу) дорівнює санітарній нормі і може здаватись реальним.

2. Водночас, водоспоживання решти споживачів цих будинків (183,2 л/особу за добу), яке в 1,7 разів перевищує водоспоживання за квартирними лічильниками, дає підстави припускати, що на споживачів без квартирних лічильників (крім власного водоспоживання) припадають всі недообліки квартирних лічильників і витоки у підвалах, бо сума всіх цих витрат була зафіксована будинковим лічильником.

У таблиці наведено характеристику водопровідної мережі, яка є на балансі підприємства, за матеріалами, віком, станом та аварійністю.

Експлуатаційні показники водопровідної мережі
Трубопроводи			Термін експлуатації						Аварійність aв./ 100 км /рік
Матеріал	Довжина,		> 50 років		25 - 50 років		< 25 років
	км	%	км	%	км	%	км	%	2009	2010
Сталь	27,4	23	5,5	29	18,9	22	3,0	24	222*	339*
Чавун	35,6	30	6,6	35	25,5	30	3,5	28	38	35
АЦ	54,1	47	6,7	36	41,6	48	5,8	48
Разом	117,1	100	18,8	100	86,0	100	12,3	100	58	79
* з урахуванням аварій на вводах

Наведені у таблиці дані свідчать, що близько 35% (40,5 км) водопровідних мереж використали свій термін експлуатації. Згідно звітності за 2010 р., 15,4% (17,9 км) всіх мереж є ветхими та аварійними. Особливо це стосується сталевих трубопроводів, про що свідчить аварійність на них, яка перевищує середню по місту у 4,3 рази.

У нижче наведеній таблиці наведено узагальнену характеристику насосних станцій системи водопостачання (ВНС) за їх проектною і фактичною продуктивністю, методом регулювання режиму роботи, потужністю встановленого насосного обладнання, а також за наявністю приладів обліку води.

ТАБЛИЦЯ Огляд насосних станцій системи водопостачання
Назва насосної станції	Продуктивність, м3/добу		Кількість годин дроселюван-ня роботи насосів	Загальна потуж-ність агрегатів, кВт	Питоме енерго-споживання* кВт-год/м3	Облік витрат води
	Проектна	Фактична*
НС- ІІ підйому МКР №1	Насосна станція не експлуатується
Насосна станція ІІ-го підйому в/з “Сокіл”	18 000	10 800	24	440	0,148	відсутній
* За результатами поодиноких вимірювань

Насосна станція ІІ-го підйому „Сокіл” збудована у 1972 році. Стан будівельної частини – добрий, а стан механічної та електричної частин – задовільний. Встановлене насосне обладнання перевищує потреби системи, що вимагає незначного, але постійного дроселювання. ККД робочого насоса, та становить ~ 59%. Насосна станція ІІ-го підйому „Сокіл” потребує модернізації із встановленням відповідного енергоощадного обладнання.

Насосна станція ІІ-го підйому МКР №1 збудована у 1972 р., але від часу вводу її в експлуатацію – насосна не працювала.

Насосне обладнання НС-І-го підйому, яке працює на розподільчу мережу, працює з низькою ефективністю – ККД нижче 50% (від 30% до 49,2%). Виняток становлять свердловини 9 і 10 (водозабір «Сокіл»), які працюють на РЧВ, і свердловина АС-9, ККД яких становить, відповідно, 85,6%, 82,8% і 61,9%.