6. Встановлення, обчислення та закінчення процесуальних строків

Процесуальні строки для здійснення процесуальних дій визначаються:

— точною календарною датою;

— зазначенням події, яка повинна неминуче відбутися;

— періодом часу, упродовж якого може бути вчинена дія.

Строки обчислюються роками, місяцями, днями. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якою визначено його початок. Закінчення процесуального строку пов’язане з його закінченням. Це правило встановлює граничну межу строку, до якої може бути або повинна бути здійснена певна процесуальна дія.

Згідно зі ст. 51 ГПК строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. Тож при обчисленні строку місяцями (наприклад, щодо подання касаційної скарга) необхідно враховувати, що такий строк обчислюється саме місяцем, а не кількістю днів у місяці, оскільки можуть бути ^{випадки, коли, наприклад, рішення (постанова), що оскаржується, було} прийняте 30 січня 2009 р., а оскільки наступний місяць не має такої числа, то строк відповідно закінчується 28 лютого 2009 р. або рішення (постанова), що оскаржується, було прийняте 31 грудня 2009 р., то з урахуванням того, що відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати, якою _{визначено його початок, тобто з 1 січня 2010 р., - строк на касаційне оскарження закінчується 1 лютого 2010 року.}

Перебіг строку, що обчислюється днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Отже, якщо рішення прийняте 10 січня 2006 р., то строк на апеляційне оскарження закінчується 20 січня 2006 р. о 24 год. 00 хв.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24 години останнього дня строку не вважається пропущеним.

Господарське процесуальне законодавство передбачає зупинення процесуальних строків (ст. 52 ГПК). Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі. Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 79 ГПК. Господарський суд повинен зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами. За клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або за своєю ініціативою господарський суд може зупинити провадження у справі у випадках:

— призначення господарським судом судової експертизи;

— надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

— заміни однієї сторони її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, господарський суд поновлює провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується. В такому випадку процесуальні строки обчислюються з урахуванням минулого часу до зупинення провадження по справі, тобто процесуальні дії повинні бути здійснені в процесуальний строк, який залишився.

Господарське процесуальне законодавство передбачає певні наслідки, пов’язані із закінченням або пропуском процесуальних строків. Із закінченням процесуального строку, зокрема право на здійснення процесуальної дії особами, які беруть участь у справі, у господарському процесі, погашається.