- •1. Поняття і предмет кримінології.
- •2. Місце кримінології в системі наук, її співвідношення з іншими галузями знань.
- •3. Методологічні основи української кримінології.
- •4. Завдання та функції кримінології.
- •5. Теоретичне і практичне значення кримінології.
- •6. Етапи розвитку кримінологічної теорії, школи кримінології.
- •7. Погляди представників класичної школи кримінального права на проблему злочинності.
- •8. Соціологічний напрямок в кримінології, його основні ідеї.
- •9. Біологічні підходи до проблем злочинності.
- •10. Психологічні теорії в кримінології.
- •11. Кримінологічні дослідження проблем злочинності в радянські часи.
- •12. Історія розвитку кримінологічної думки і кримінологічних установ в Україні.
- •13. Поняття злочинності, її кримінологічні ознаки. Співвідношення злочинності і злочину.
- •14. Генологія злочинності.
- •15. Показники злочинності.
- •16. Рівень злочинності.
- •17. Структура злочинності.
- •18. Динаміка злочинності. Фактори, що впливають на динаміку злочинності.
- •19. Соціальні наслідки злочинності. "Ціна злочинності".
- •20. "Географія" злочинності. Порівняльна характеристика злочинності в різних регіонах країни.
- •21. Латентна злочинність. Види латентних злочинів.
- •22. Класифікації злочинів за ступенем латентності. Засоби виявлення латентних злочинів.
- •23. Стан, тенденції і особливості сучасної злочинності в Україні.
- •24. Поняття причинності в кримінології.
- •25. Об'єктивні детермінанти злочинності в Україні.
- •26. Суб'єктивні фактори злочинності в Україні.
- •27. Поняття особи злочинця та особи, яка вчинила злочин.
- •28. Структура особистості злочинця. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.
- •29. Кримінологічна характеристика і класифікація осіб, що вчинили злочини.
- •30. Причини й умови індивідуальної злочинної поведінки.
- •31. Обставини, що впливають на формування особи злочинця.
- •32. Поняття і види конкретних життєвих ситуацій, їх роль в індивідуальній злочинній поведінці.
- •33. Роль потерпілого в утворенні криміногенної ситуації. Види віктимної поведінки.
- •34. Механізм суїцидальної поведінки.
- •35. Поняття та елементи механізму індивідуальної злочинної поведінки. Кримінальна мотивація.
- •36. Мотивація злочинної діяльності.
- •37. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.
- •38. Вибіркове дослідження в кримінології.
- •39. Конкретно-соціологічні методи збирання інформації.
- •40. Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •41. Структура і зміст анкет, які використовуються у кримінологічних дослідженнях.
- •42. Спостереження як метод кримінологічного дослідження.
- •43. Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод).
- •44. Застосування в кримінології психологічних методів.
- •45. Засоби узагальнення й аналізу кримінологічної інформації.
- •46. Вимоги до організації кримінологічного дослідження.
- •47. Програма кримінологічного дослідження.
- •48. Поняття, види і методи кримінологічного прогнозування.
- •49. Поняття, значення і види кримінологічного планування.
- •50. Попередження злочинів як один з напрямків впливу на злочинність.
- •51. Рівні попередження злочинності.
- •52. Форми профілактики злочинності.
- •53. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності. Співвідношення понять попередження, профілактика, запобігання та припинення злочинів.
- •54. Класифікація заходів попередження злочинів.
- •55. Суб'єкти попередження злочинів, їх види.
- •56. Основні положення проекту зу "Про профілактику злочинності" від 1998 року.
- •57. Основні положення Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.
- •58. Законодавче підґрунтя здійснення профілактики злочинності.
- •59. Віктимологічний аспект попередження злочинності.
- •60. Роль овс у попередження злочинів.
- •70. Слідча профілактика.
- •71. Поняття та детермінація корисливої злочинності. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів.
- •72. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •73. Загальна характеристика корупційної злочинності.
- •74. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки (основні положення).
- •75. Кримінологічна характеристика насильницьких корисливих злочинів.
- •76. Попередження економічної та корупційної злочинності.
- •77. Проблеми вдосконалення антикорупційного законодавства.
- •78. Основні положення "Заходів щодо детінізації економіки на 2002-2004 роки" (Указ Президента України від 5 березня 2002 року №216/2002).
- •79. Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.
- •80. Кримінологічна характеристика тяжких злочинів проти життя та здоров'я.
- •81. Попередження насильства в сім'ї (зу "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.01).
- •82. Кримінологічна характеристика та попередження вандалізму.
- •83. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності.
- •84. Кримінологічна характеристика та попередження організованої злочинності.
- •85. Поняття і види організованих злочинних угрупувань.
- •86. Структура організованої злочинності.
- •87. Запобігання відмиванню "брудних" грошей.
- •88. Основні положення "Комплексної програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2004 рік" (затвердженою Постановою кму від 16.01.04 р. №45).
- •- Продовжити роботу, пов’язану з підготовкою та укладенням
- •89. Запобігання торгівлі людьми. Основні положення "Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки" (затвердженої Постановою кму від 5.06.02 р. №766).
- •90. Кримінологічні особливості жіночої злочинності.
- •91. Профілактика жіночої злочинності.
- •94. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •95. Поняття та види рецидиву. Особа рецидивіста.
- •96. Профілактика рецидивної злочинності (вітчизняний та Іноземний досвід).
- •97. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності неповнолітніх і молоді.
- •98. Особа неповнолітнього злочинця.
- •99. Профілактика злочинності неповнолітніх. (зу "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24.01.95 зі змінами).
- •100. Основні положення Державна програма запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки.
- •101. Загальна характеристика взаємозв'язку злочинності з окремими видами поведінки, що відхиляється від норми.
- •102. Кримінологічне значення попередження пияцтва.
- •103. Кримінологічна характеристика і попередження наркотизму.
- •104. Проституція і злочинність - кримінологічний аналіз.
- •105. Основні напрямки міжнародного співробітництва правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
41. Структура і зміст анкет, які використовуються у кримінологічних дослідженнях.
Розрізняють питання анкети розгорнуті (вільний виклад), стислі (передбачаються певні варіанти відповіді у формі: «так», «ні», «знаю», «не знаю», «згоден», «не згоден»), напівстислі (надається можливість відмовитися від вказаних варіантів та відповісти самостійно). Розрізняють також питання прямі, які дають опис фактів, подій для того, щоб відповідь підтвердила або спростувала їх наявність та опосередковані, що роз'єднують опис подій і опис пов'язаних з ними фактів для того, щоб не вимагати прямої «лобової» оцінки (яка є найбільш суттєвою). Крім того, виділяють контрольні питання, що дозволяють перевірити обґрунтованість відповіді на головне питання, які дають можливість з'ясувати, чому дана саме така, а не інша відповідь.
42. Спостереження як метод кримінологічного дослідження.
Спостереження статистичне - реєстрація та збирання за заздалегідь розробленою програмою окремих ознак певного явища та його властивостей. Розрізняють кілька видів С. с: 1. За обліком фактів у часі воно може бути: а) поточне (безперервне), коли факти реєструються постійно, в міру їх вияву (наприклад, реєстрація заяв про злочини у чергових частинах ОВС); б) перервне, при якому реєстрація фактів не пов'язана з часом їх виникнення, а відображає їх стан на певний момент (наприклад, стан злочинності за квартал), 2. За повнотою обсягу одиниць сукупності виділяють: а) суцільний, тобто повний облік усіх одиниць сукупності; б) частковий, при якому реєстрації підлягає тільки частина одиниць сукупності.
43. Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод).
Вивчення кримінальних справ, інших документів - один із методів кримінологічного дослідження, при якому вивчаються кримінальні справи. Воно здійснюється за питаннями, які складаються з чотирьох розділів. Перша частина містить питання про злочин: характер злочину, обставини скоєння, кваліфікація; друга - питання про особу злочинця, її соціально-демографічні, соціально-ролеві, морально-психологічні особливості, стан здоров'я; третя -питання про мету та мотиви злочинних дій, джерела, умови та процеси їх формування, у тому числі про минулу поведінку злочинця, використовувані раніше щодо нього засоби впливу; четверта частина передбачає отримання інформації про реалізацію виховного впливу судочинства, повноту з'ясування причин та умов скоєння злочину, міру покарання та профілактичну роботу.
44. Застосування в кримінології психологічних методів.
Два методи – тестування та соціометрія.
Тестування (від англ. test – досвід, проба) – метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані питання й завдання (тести), що мають певну шкалу значень. Застосовується для стандартизованого виміру індивідуальних розходжень. Процес тестування може бути розділений на три етапи: 1) вибір тесту, що визначається метою тестування, завданнями дослідження в цілому, а також ступенем вірогідності й надійності тесту; 2) його проведення, що обумовлено інструкцією до тесту; 3) інтерпретація результатів, що пов'язане із системою теоретичних допущень щодо предмета тестування й теоретичних установок. Тестування завжди повинен проводити кваліфікований психолог.
Тестування дає можливість кількісно оцінити важко піддаються виміру психологічні якості, а також виявити ті якості особистості, які складно або неможливо визначити в ході клінічних бесід або вивчення письмових матеріалів. У кримінологічних роботах тестування найчастіше застосовується для вивчення особистості злочинця, мотивації злочинного поводження, емоційних, вольових, інтелектуальних і інших особливостей злочинців і потерпілих, їхніх установок і орієнтації, характеру й утримування відносини з іншими людьми, відносин до самого себе й т.д.
Соціометрія – від латинського socius (товариш, співучасник), латинського societas (суспільство) і грецького metrum (вимір). Це вимір емоційно-психологічних зв'язків між людьми; система організаційно-технічних коштів і процедур для кількісного і якісного аналізів. Соціально-емоційні зв'язки конкретного індивіда з тією групою осіб, у якій він живе й працює.
За допомогою цього методу можна простежити кримінологічні особливості взаємин у групі, дати їм оцінку, виявити характер психологічних взаємовідносин, наявність конфліктних ситуацій, угруповань, лідерства й т.п.
Соціометричні дослідження пропонує використання переважно методів письмового й усного опитувань (анкетування, інтерв'ю). Отримані дані обробляються й підсумуються в соціоматрицях (схемах).