Вживання апострофа

Апостроф служить для позначення роздільної вимови твердого при­голосного перед наступними звукосполученнями, що позначаються буквами я, ю,є, ї. Апостроф пишеться у таких випадках:

• після б, п, в, м, ф - в'язниця, б'ю, п'ю, в'язень, пом'якшити]

• після р у кінці складу: довір'я, подвір'я;

• у власних назвах після к та інших твердих приголосних у кінці складу: Лук'яненко, Ареф'єв, Водоп'янов, Зав'ялов;

• після префіксів та першої частини складних слів, що закінчують­ся на приголосний: з'юрмилися, пів'їдальні, Мін'юст, об'єднання, від'їзд, дит'ясла.

Правопис префіксів

При написанні префіксів слід пам'ятати, що:

1. префікс з- переходить у с- лише перед глухими приголосними: к, п, т, ф, х: списати, схопити, сфотографувати, стати, сказати.

2. префікси пре-, при-, прі- розрізняються за значенням: превели­кий, препогано, пречудовий]

3. префікс при- вживається переважно у дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії: прибігти, приблизити-ся, прибудувати, примкнути, приморозити, приборкати, призу­пинити, приєднати, призначити.

Крім того, префікс при- вживається у прикметниках, утворених від іменників з прийменником при: при дорозі - придорожній, при Дніпрі -придніпровський, при вокзалі - привокзальний.

Префікс прі- вживається лише у словах: прізвище, прізвисько, прірва.

Вживання великої літери

Вживання великої літери належить до традиційних написань. З ве­ликої літери пишуться:

1. - прізвища, імена по батькові: Марченко Микола Миколайович;

2. - прізвиська, псевдоніми: Олена Пчілка, Янка Купала;

3. - назви божеств: Син Божий, Святий Дух, Христос, Бог, Господь;

4. - назви історичних подій, епох, дат, свят, релігійних понять: Хмельниччина, День злуки, епоха Відродження, Полтавська битва,

Новий рік, 9 Травня, Великий піст, Різдво, Євангеліє, Біблія;

5. - назви сторін у документах: Замовник, Наймодавець, Про­давець, Покупець;

6. - назви організацій місцевого, державного та міжнародного рівня, міністерств, установ, партій, спілок, громадських об'єднань, товариств: Київський національний університет внутрішніх справ, Збройні Сили України, Національний банк України, Конституційний Суд України, На­родний рух України, Гельсінська спілка, Державна дума, Верховна Рада України, Конгрес української інтелігенції тощо;

7. - назви держав та автономних одиниць: Республіка Болгарія, Коро­лівська Бельгія, Князівство Монако, Держава Бахрейн;

8. - назви сторін світу, якщо під ними розуміються країни чи народи: курорти Півдня, народи Півночі, Західна Україна, Далекий Схід, Південне Полісся;

9. - географічні та топографічні назви: Україна, Київська область, село Поліське, вулиця Сагайдачного, площа Перемоги;

10. - астрономічні назви: Сонце, Земля, Козеріг, Великий Віз, Тунгусь­кий метеорит, сузір'я Великого Пса, Чумацький Шлях;

11. - назви найвищих державних посад: Президент України, Прем'єр-міністр, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН;

12. - назви підприємств, закладів, театрів, портів, шахт, округів, до­говорів, угод: Харківський тракторний завод, Третій міжнародний з'їзд україністів, Книжкова палата, Клуб письменників, Будинок учителя, Версальський мир, Бібліотека ім. Вернадського;

13. - назви пам'яток архітектури, замків, храмів, фортець: Золоті во­рота, Стара фортеця, Андріївська церква;

14. - назви відзнак, нагород: орден Богдана Хмельницького, орден «За заслуги», орден Пошани, орден «Мати-героїня», орден Незалежності, ор­ден Княгині Ольги;

15. - складноскорочені назви одиничних установ: Мінфін, Укрпрофрада, Київміськбуд, Мін'юст, Держтелерадіо, Інтерпол;

10. - абревіатури, утворені з початкових літер власних і загальних назв: МВС, ППСДАІ, КНУВС, МОН, МОЗ, СБУ, ЧАЕС, США, НАТО, ООН;

10. - назви документів, якщо їм передує родове слово, що стоїть поза назвою: Декларація прав людини і громадянина, Положення про прохо­дження служби рядовим та начальницьким складом..., Суверенітет про незалежність України;

11. - назви правових актів: Конституція України, Закон України «Про міліцію», Закон України «Про вибори», Закон України «Про мови» тощо.