Охорона праці у виробництві амоніаку

План

1. Можливість вибухів та пожеж міри їх запобігання.

2. Отруєння та опіки амоніаком, їх попередження.

Умови роботи систем синтезу амоніаку зв’язані з використанням горючих та вибухонебезпечних газів, можливістю отруєнь газоподібним амоніаком та опіків рідким амоніаком. Для безпечної експлуатації цехів синтезу амоніаку необхідно ретельне дотримання технічних правил та норм, знання яких є обов’язковим для працюючих у аміачному виробництві.

Можливість вибухів та пожеж міри їх запобігання.

Азото-воднева суміш, а також амоніак при визначених відношеннях з повітрям можуть утворювати вибухонебезпечні суміші. Межі вибуховості сумішей водню з повітрям у звичайних умовах знаходяться у межах від 4,15 до 74,2% водню. Суміші амоніаку з повітрям вибухонебезпечні, починаючи з вмісту амоніаку 15,5 та до 27% амоніаку у повітрі. Під впливом ряду факторів як нижній, так і верхній концентраційні межі вибуховості газових сумішей можуть розширюватися.

Вибух горючих сумішей можуть виникнути тільки під впливом визначеного зовнішньої дії (імпульсу). Температура займання воднево-повітряної суміші складає 510⁰С, амоніачно-повітряної 780⁰С.

При аваріях та несправностях обладнання можливе виділення значної кількості газу та утворення вибухонебезпечних сумішей у виробничих приміщеннях. У зв’язку з цим повинні бути створені умови, що запобігають детонацію та контакт газів з джерелами їх займання. Мірами запобігання цього є усунення можливостей іскріння, заборона використовувати вогонь у діючих цехах.

За ступенем пожежа - та вибухонебезпечності різні виробництва підрозділяються на п’ять категорій. Цехи синтезу амоніаку за пожежа небезпечністю відносяться до категорії А (по водню та метану), а по класифікації ПУЄ у відношенні використовуваним електроприладам до класів В-1а та В-1г.

Для запобігання потрапляння повітря у газову апаратуру необхідно ретельно дотримуватися норм технологічного режиму та робочих інструкцій. При зупинці на ремонт обладнання повинно бути від`єднаним заглушками від всіх комунікацій, продув очних, аналіз них та інших ліній та продуто інертним газом, потім повітрям.

Для безпечної експлуатації апаратури та машин необхідно суворо дотримуватися умови на проектування та виготовлення, експлуатацію обладнання,що працює під тиском.

Отруєння та опіки амоніаком, їх попередження.

Амоніак є токсичною речовиною. У газоподібному стані він безкольоровий; володіє різким запахом та подразнюючи діє на органи дихання та очі.

Гранично допустима концентрація амоніаку у повітрі виробничих приміщень на перевищує 20мг/м³. Більш високий вміст амоніаку у повітрі може викликати отруєння.

Ознаки отруєння амоніаком: подразнення слизистих оболонок очей та носу, болі у груді та у шлунку. Дія амоніаку у великих концентраціях призводить до тяжкого отруєння.

Мірою першої допомоги є швидке видалення потерпілих на свіже повітря.

У атмосфері незначних концентрацій амоніаку індивідуальним засобом захисту служать фільтруючі протигази марок КД (сіра коробка) або М (універсальний протигаз з коробкою блакитного кольору). Кожний працюючий у цесі синтезу амоніаку повинен мати фільтруючий протигаз.

Потрапляючи на шкіру, рідкий амоніак викликає обмороження та хімічні опіки, дуже небезпечно потрапляння рідкого амоніаку у очі. Місця, що уражені рідким амоніаком або концентрованою амоніачною водою, слід ретельно промити великою кількістю води, після чого обробити шкіру 1%-им розчином оцтової кислоти або борної кислоти.

Використана література:

1. Ф.А. Андреев, С.И. Каргин, Л.И. Козлов, В.Ф. Приставко. Технология связаного азота. Изд.: «Химия» М.: 1966 – 498с.

Питання до самоконтролю:

1. Які міри безпеки необхідно виконувати для попередження пожеж та вибухів на виробництві амоніаку?

2. Що необхідно робити для попередження повітря у газову апаратуру?

3. Наведіть приклади при знаків отруєння амоніаком.

4. Перша допомога при потраплянні амоніаку на шкіру та на слизові оболонки людини?