7.5. Вплив уряду та державного бюджету на пропозицію грошей

Уряд є чи не наймогутнішою «діючою особою» серед суб'єктів грошового обороту, а державний бюджет — чи не найрезультативнішим механізмом впливу на грошові потоки в країні. Тому цілком правомірною є постановка питання про місце уряду серед «діючих осіб» формування пропозиції грошей та роль державного бюджету в механізмі її формування. Якраз це питання постійно дискутується на всіх рівнях, особливо в період розроблення та прийняття нового бюджету. З боку науковців та представників ЗМІ, які беруть участь у цих дискусіях, часто можна почути занепокоєння тим, що зростання бюджетного дефіциту збільшує пропозицію грошей і несе загрозу інфляції. Наскільки обґрунтованими є ці занепокоєння і чи бере участь бюджет у механізмі формування пропозиції грошей?

Перш ніж розглянемо ці питання, з'ясуємо, що таке бюджетний дефіцит і які можливі способи його монетизації.

Дефіцит державного бюджету — це перевищення урядових витрат, пов'язаних з виконанням державою покладених на неї функцій, над законодавчо визначеними державними доходами. Отже, дефіцит виникає за умови, що бюджетних надходжень недостатньо для фінансування запланованих бюджетних видатків.

Обсяги та види бюджетних доходів і видатків, а також обсяг бюджетного дефіциту на кожний рік плануються Кабінетом Міністрів та затверджуються Верховною Радою України. Важливим моментом бюджетного процесу на стадії планування і виконання є визначення дефіциту та достатніх і реальних джерел його монетизації. Від обсягу дефіциту та реальності джерел його монетизації будуть залежати стан макроекономічної стабільності, передусім стабільності грошей, і надійність фінансування запланованих соціальних програм та інвестиційних проектів. Зокрема, урядові структури не зможуть своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями по заробітній платі, пенсіях, дотаціях, з оплати державних закупівель тощо, якщо не буде надійних джерел фінансування в межах дефіциту.

Світова практика виробила кілька способів монетизації бюджетного дефіциту. Одним із них є збільшення оподаткування економічних суб'єктів через введення нових податків, підвищення податкових ставок, скасування пільг за старими податками тощо. Для цього потрібно внести істотні зміни в податкове законодавство, що робить ці заходи мало ймовірними. Але якщо їх удасться провести через Верховну Раду і в подальшому монетизувати бюджетний дефіцит за рахунок додаткових податкових надходжень, це не призведе до зміни грошової бази, а отже, і пропозиції грошей. Адже на суму додаткових податкових виплат резерви комерційних банків знизяться, а після використання цих коштів урядом у безготівковій формі на фінансування бюджетних програм ці кошти повернуться в оборот і резерви банків відновляться, а грошова база досягне попереднього рівня. Не зміниться і пропозиція грошей. Дещо іншим буде результат, якщо казначейство здійснить частину бюджетних виплат у готівці.

Приклад:У поточному році для покриття бюджетного дефіциту податкові платежі були збільшені на 3,0 млрд гри (операція 1). За рахунок цих коштів уряд профінансував збільшення соціальних виплат (пенсій, заробітної плати, стипендій) на 3,0 млрд грн, з них 1 млрд грн готівкою, 2,0 млрд грн безготівковими переказами (операція 2). Вказані зміни так відобразяться на банківських балансах: