Право Японії

У сучасному праві Янонії переплітаються традиції позасудового вирішення спорів з новими кодексами і процесуальними нормами, які створювались спочатку за зразками французького і німецького права, а післі Другої світової війни американського права.

У силу старих традицій японці негативно відносяться до права, яке вони ототожнюють з кримінальним. Слово право нерідко асоціюється з тюрмою, символом жорстокості.

Відповідно до традицій, судовому вирішенню справи передує примирення, полюбовна згода. Навіть якщо спори вирішуються судом, вони в основному завершуються примиренням.

Розвиток Японії по капіталістичному шляху у 19 столітті вимагав і модернізації права. Вона в основному здійснювалась за рахунок рецепції європейських правових моделей. У 1880 році були прийняті кримінальний і кримінально-процесуальні кодекси, які нагадували французькі.

Що стосується приватного права, то у Японії в цілому переважав німецький вплив.

Після другої світової війни значний влив на Японське право мали американські зразки. Це проявилось у конституції 1946 року, а також у реформі кримінально-процесуального права 1948 р.

В цілому у Японії збереглась попередня кодифікаційна система. Японська правова система не вважає прецедент джерелом права.

Сучасна правова система Японії має коріння в соціально-економічному і духовному розвитку країни.

Право феодальної Японії розвивалось на власній основі при порівняно обмежених запозиченнях із Китаю.

Ставлення буржуазної правової системи Японії проходило в умовах інтенсивного розвитку капіталізму. В законодавчій роботі широко застосовувався досвід західноєврпейських країн, а також після другої світової війни право США.

В сучасних умовах Японії має добре організовану правову систему: розвинуте законодавство, суди, правову культуру населення.

Основним джерелом права Японії є закони.

Зроблена кодифікація права.

Рішення Верховного Суду, які містять тлумачення закону, мають таку ж силу джерела права.

Основними галузями являються цивільне і торгове право, трудове, соціальне призначення.

Змішані правові системи

У сучасному світі кожна країна, як правило, має своє національне право. Але відомі випадки дії в одній державі декількох різних, до того ж конкуруючих правових систем. Мається на увазі такі різновиди права, як канонічне, мусульманське, індуське. Змішані правові системи зустрічаються не тільки у федеративних, але і в унітарних державах.

Причини такого юридичного плюралізму змішаних правових систем є різними. Це може бути наслідком подій політичного характеру (колонізація, поступка території), а також свідомого зближення з іншими правовими системами (законодавче запозичення, рецепція права тощо).

Існують правові системи, що базуються на юридичних традиціях різних правових сімей. Але їх особливість полягає у тому, що складовою таких змішаних правових систем є саме прецедентне право, яке існує у співдії з континентальним або мусульманським правом. Такий стан речей є результатом особливостей історичного розвитку правових систем певних країн.

Можна навести приклади:

–Правова система Південно-Африканської Республіки у якій співіснує африканське звичаєве право й норми романо-германського та англійського загального права.

• Правова система Малайзії – діють загальне право, право справедливості Англії, статути загального застосування та інші правові системи при врегулюванні особливого статусу окремих груп населення.

• У ряді африканських країн (Зімбабве, Лесото, Танзанія, Гамбія, Кенія) поряд з нормами загального права, широко застосовується африканське звичаєве та мусульманське право.