4. Організація обліку видатків і затрат

Основним напрямком бухгалтерського обліку Пенсійного фонду виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання установи щодо кінцевого результату діяльності — виконання кошторису доходів і видатків —є пріоритетним.

Організація обліку видатків Пенсійного фонду охоплює такі напрямки:

• визначення нормативної бази:

• класифікація видатків;

• розробка робочої номенклатури видатків;

• організація планування видатків;

• організація облікових номенклатур;

• організація носіїв облікової інформації.

Основним нормативним документом, що визначає склад та структуру видатків бюджетних установ, є Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження». Цим нормативним документом затверджено загальну економічну класифікацію видатків, яка визначає спрямованість як видатків бюджету в цілому, так і розпорядників коштів зокрема. У межах зазначеної класифікації відокремлено такі основні напрямки:

1000 — поточні видатки;

2000 — капітальні видатки;

3000 — нерозподілені видатки;

4000 — кредитування з вирахуванням погашення.

У межах кожного з напрямів відокремлюються багаторівневі коди економічної класифікації видатків у загальній кількості сімдесят найменувань.

Бухгалтер розробляє робочу скорочену економічну класифікацію видатків. Зазначена робота здійснюється на наступний звітний період до початку планування діяльності, тобто перед складанням проекту кошторису доходів і видатків. Розробці робочої економічної класифікації видатків передує вивчення складу кожного з кодів економічної класифікації.

Склад і детальна структура робочої класифікації видатків береться за основу при плануванні видатків на майбутній звітний період (рис. 7 ).

Для забезпечення чіткого, якісного та достовірного збору, фіксації, накопичення та опрацювання облікових даних щодо затрат Пенсійного фонду, головний бухгалтер розробляє Положення з планування, обліку та калькулювання конкретних видів послуг, що їх надає установа.

Кожна з утворених груп має своє призначення і відповідну характеристику. Загалом варто відкремити три загальні напрями групування затрат:

• для прийняття управлінських рішень і планування;

• для контролю та регулювання.

Формує склад кожної групи затрат головний бухгалтер. При цьому для забезпечення науково та практично обґрунтованого результату головний бухгалтер:

• аналізує схему надання послуг, виконання робіт, виготовлення продукції на предмет оптимальної її реалізації в межах фінансового плану установи;

• вирізняє в зазначеній схемі як етапи процеси планування, регулювання, визначення собівартості, контролю тощо;

• визначає відправні моменти щодо виникнення зобов’язань з обох боків і їх погашення.

Важливим моментом при побудові схеми руху носіїв облікової інформації щодо затрат є визначення оптимального розподілу праці в бухгалтерії. Зауважимо, що затрати мають фіксуватись як у системі обліку затрат, так і в системі обліку видатків спеціального фонду. З метою виконання зазначених завдань доцільно мати окрему штатну одиницю для збору й нагромадження даних про затрати на надання послуг за їхніми видами в системі аналітичного обліку.