- •!1 Філософія, її предмет та науковий статус
- •!2 Філософія. Світогляд. Культура
- •!3 Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •!6 Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •!7 Некласична онтологія та її проблематика
- •!8 Філософські традиції в Україні
- •!9 Проблеми гносеології в історії філософії
- •!10 Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •!15 Соціальна філософія: історія та сучасність
- •!16 Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •!17 Культура і цивілізація
- •!18 Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
!6 Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
Істотна властивість субстанції, без якої вона не може існувати – це (атрибут)
Автором космогонічної гіпотези про походження Всесвіту був (Кант)
(Гольбах) вперше увів поняття “субстанції” як самодостатньої основи всього існуючого
(Субстанція) – це самодостатня основа всього існуючого, яка не потребує нічого для свого існування
За вченням Р. Декарта, матеріальна й ідеальна субстанції є проявом єдиної субстанції, якою є (Бог)
(Деїзм) – це онтологічне вчення, згідно з яким Бог творить світ, а надалі не втручається у перебіг природних і соціальних процесів
За вченням Б. Спінози, субстанцією є Бог тотожний з (природою)
Онтологічне вчення, згідно з яким Бог творить світ і зливається з ним, має назву (-----)
Головний твір Ґ. Ляйбніца – (Монадологія)
(----------) – це проста субстанція, тобто така, що немає частин
Німецький філософ ХІХ ст. А. Шопенгавер бере за Абсолют – (воля до життя)
(-------------) діалектика, за Ґ. Геґелем, – це теорія розвитку Абсолютної ідеї
Головна праця Ґ. Геґеля – Наука (--------)
(Субстанція світу), за Ґ. Геґелем, – це інобуття Абсолютної ідеї
Принцип заперечення заперечення розкриває тріада понять: теза, (антитеза), синтеза
!7 Некласична онтологія та її проблематика
(------------) діалектика – вчення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення
Згідно з марксизмом, атрибут матерії, що характеризує протяжність об’єктів, їх розташування та межування з іншими, це – (простір)
Згідно з марксизмом, атрибутом матерії, що характеризує тривалість об’єктів, темп і ритм, є (час)
(Рух) – це будь-яка зміна взагалі, починаючи від простого переміщення і закінчуючи мисленням
Гранично широке поняття про існування, як матеріального, так і духовного, Н. Гарман називає (----------)
(Людина), за П. де Шарденом, є віссю, вершиною і перспективою еволюції
(Ноосфера) – це абсолютно духовна, невидима і реальна сфера думки, що існує поза і над біосферою
Структура реального буття, за Н. Гартманом, містить такі нари: матеріальний, органічний, психічний і (-------------)
За Н. Гарманом, істотною характеристикою реального світу є (--------------), тобто існування розмаїтих неповторних речей
Згідно з В. Вернадським, (ноосфера) – це розумне покриття Землі, створене людиною
В екзистенціальній філософії справжнє існування людини на противагу несправжньому передає поняття (дасеін)
Субстанцією Всесвіту в онтології П. де Шардена є тканина (універсуму)
В еволюції Всесвіту П. де Шарден виділяє такі стадії: переджиття, життя, (думка), наджиття
(Хртстиянсько-еволюційна онтологія) – офіційна філософія римо-католицької церкви
М. Гайдеґер у своїй фундаментальній онтології розглядає буття як (---------) існування
!8 Філософські традиції в Україні
Основна філософська проблема в “Слові про Закон і Благодать”: (історіофілософська)
Віру дану Богом усьому людству через свого сина Ісуса Христа митрополитом Іларіон називає (благодать)
Віру дану Богом ізраїльтянам через пророка Мойсея митрополитом Іларіон називає (закон)
(Братства) – це організації православного населення в Україні, що обстоювала свою віру, національну культуру і мову
Перший період утвердження філософської думки в добу Київської Русі ще називають (Княжа) доба
Дослідник історії філософії України В. Горський виділяє три періоди в історії філософської думки в Україні: (Княжа) доба, доба козаччини, доба Романтизму
(-------------) – це доба, в якій започатковано розробку української національної ідеї
Філософію в добу Київської Русі розуміли як (------------)
Г. Сковорода в онтології виділяє три світи: (макрокосм), мікрокосм, символічний світ – Біблія
(----------) характеризує кожен із трьох світів Г. Сковороди
Г. Сковорода в онтології виділяє три світи: макрокосм, (мікрокосм), символічний світ – Біблія
Ідеалом людини у філософї Г. Сковороди є (щаслива) людина, яка пізнала в собі Бога
За вченням Г. Сковороди, (зріднена праця) – це осердя душевного життя людини, джерело самопізнання, що скеровує людину до самовдосконалення