Висновки

Сучасний етап розвитку картографування характеризується інтенсивним впровадженням ГІС-технологій, цифрових методів створення карт. Розроблено цифрові карти України з певними масштабами, які з позицій сьогоднішнього дня, однак, вимагають суттєвого доопрацювання.

Картографія – це наука про виготовлення всіх видів карт і планів, включаючи зйомку і друк; мистецтво створення карт, оформлення та навчання їх використання. Картографія виникла ще за прадавніх часів. Значний вклад у розвиток науки картографії зробили давні греки.

Картографія як наука пов’язана з рядом дисциплін. Серед них можна назвати й документознавство, історію, філологію (оскільки існують картографічні видання, історичні карти, карти мовних діалектів, карти розповсюдження певного мовного явища), й психологією (коли ми говоримо про сприйняття позначень, які використовуються у створенні карт).

Картографічні видання належать до ідеографічного виду документів, оскільки, для фіксації інформації у них використовуються умовні позначення – картографічні знаки не схожі на реальні об’єкти і явища.

Отже картографічні видання – це ідеографічний документ, в якому головною частиною є зображення, побудоване у картографічній проекції, тобто зменшеному, узагальненому зображенні землі, поверхні іншого небесного тіла або позаземного простору в певній системі умовних знаків.

Дослідження особливостей карт показали, що існують різні типи карт на основі класифікацій за способом картографічного зображення, за охопленням території, за особливостями картографованих явищ тощо.

На сьогоднішній день активно розвивається система електронних карт, яка має цілий рід переваг, зручна у використанні й дає безліч можливостей у роботі з картографованим матеріалом. Цифрове картографування – перспективна галузь картографування, яка потребує подальшого вивчення й удосконалення.

Список джерел та літератури

1. Берлянт А.М. Картография: Учебник для вузов. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 336 с.

2. Графічні символи. Кольори та знаки безпеки / А. Рубцов (пер. і наук.-техн. ред.), В. Свірко (пер.і наук.-техн. ред.). – Офіц. вид – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – (Національний стандарт України).

3. ГОСТ Р-50828-95 Геоинформационное картографирование. Пространственные данные, цифровые и электронные карты. Общие требования.

4. ГОСТ Р-51353-99 Геоинформационное картографирование. Метаданные электронных карт. Состав и содержание.

5. Дацків І.Б. Документознавство: Навчальний посібник. –Тернопіль: ТНЕУ, 2011. – 160с.

6. Жупанський Я. Розвиток економічної картографії в Україні // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. –Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – Випуск 1. – С.100-107.

7. Зиновьева Н.Б. Документознавство: Навчально-методичний посібник. – М.: ПРОФИЗДАТ, 2003. – С. 231.

8. Ильюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации. – М.:МГИАИ, 2007. – 132с.

9. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. – 7-е изд., стер. – К.: Знання, 2006. – 459 с. – (Высшее образование ХХІ века).

10. Кушнаренко, Н.Н. Документоведение [Текст]: учебник / Н.Н.Кушнаренко – 4-е изд., испр. – К.: Изд-во «Знания», КОО, 2003. – 459 с.

11. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. – Донецьк: Донбас, 2004.

12. Орфали Р., Харки Д. Java и CORBA в приложениях клиент-сервер. – Лори, 2000.

13. Open Gis Consortium. Open GIS Abstract Specification - 99-AS-RFP009 24 June 1999 // http://www.opengis.org/

14. Палеха, Ю. І. Загальне документознавство : Навч. посіб. / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. — К. : Ліра-К, 2008. – 393 с.

15. Пелеха Ю.І. Організація загального діловодства. Навч посібник. – К.:Ліра – 2009.

16. Пелеха Ю.І., Леміш Н.О. Загальне документознавство. Навч. посібник: К.: Ліра. – 2008. – 395с.

17. Семихатов С. Технологии WWW, Corba и Java в построении распределенных объектных систем // http://www.javable.com/docs/jav_dist/.

18. Сосса Р. І. Стан та перспективи картографічного забезпечення України // Геодезія, картографія і аерофотознімання: Міжвід. наук.-техн. зб. – 2001. Вип. 61. – С 167- 173.