Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності.
Усі ми
знаємо, що екологічно незбалансоване,
виснажливе використання видів, їх
популяцій та рослинних угруповань
відбувається в наслідок неефективного
ведення лісового, мисливського та
рибного господарства. Склалася стійка
тенденція до скорочення чисельності
основних мисливських видів. Загалом,
за останні 11 років чисельність копитних
видів тварин зменшилась на 77,3 тис. голів
(30%), серед птахів знизилася чисельність
качок, гусей, куріпаток. Унаслідок
хижацького вилову чисельність осетрових
продовжує зменшуватись, - в Азовському
морі обсяг вилову осетрових в 1992р.
становив 114т., а з 2001р. дозволений вилов
осетрових тільки для забезпечення
науково-дослідних робіт. А невиснажливе
природокористування
– це екологічно збалансоване використання
природно-ресурсного та ландшафтного
потенціалу території, збереження та
відновлення біологічного та ландшафтного
різноманіття.
Модель
еколого-збалансованого природокористування
представлена на схемі 6.1
Сталий розвиток
(економічна складова, соціальна складова,
екологічна складова)
Модель
еколого-збалансованого природокористування:
принципи(раціональність, оптимальність,
екологічна приорітетність, компенсаційність,
обмеженість у ресурсних можливостях,
компромісність) та індикатори (темпи
зростання обсягів забруднення в
порівнянні з обсягами виробництва,
питомий збиток у розрахунку на одиницю
площі, кількість використаних ресурсів,
відходоємність, ймовірність
еколого-економічного ризику)
2
