- •2.Трипільська культура. Життя, заняття та побут трипільських поселень.
- •3.Східні словяни.
- •Суспільний розвиток східних слов'ян
- •4. Утворення держави у східних словян.
- •5. Київська Русь
- •6.Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •7.Галицько-Волинське князівство.
- •Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
- •II етап (1205—1238) — тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинається майже 30-річний період боротьби за галицький стіл. Характерними рисами державного життя у цей час були:
- •Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського
- •9.Україна у складі Речі Посполитої.
- •Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •10.Виникнення Запорозької січі.
- •Запорозька Січ
- •11.Устрій Запорозької січі.
- •12.Любленьська унія. Брестська церковна унія.
- •Люблінська унія
- •Церковне життя. Берестейська унія
- •13.Визвольна війна укр.Народу 1648-1654.
- •Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 — серпень 1657 р.)
- •14.Воєнні дії у період визвольної війни.
- •15.Зборівський договір 1649 і Білоцерківський договір 1651
- •16.Переяславський договір і його значення.
- •20.Знищення Гетьманщини. Запорозької січі.
- •1783 Р. В Лівобережній та Слобідській Україні було введено кріпацтво. У 1785 р. Українська старшина була зрівняна в правах з російським дворянством.
- •21.Діяльність б.Хмельницького у створення укр. Держави.
- •Військова і державотворча діяльність
- •Третя антипольська коаліція
- •Створення української Козацько-Гетьманської Держави
- •Відомості сучасників про державу Богдана Хмельницького
- •22.Конституція п.Орлика.
- •Історія створення
- •Українська державність наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
- •24. Поділ Україна на правобережну і лівобережну україну у 2 половині 17ст.
- •25. Україна після скасування кріпосного права.
- •26. Правобережна Україна у складі польщі та селянський рух на правобережжі.
- •30.Україна наприкінці 19 ст. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •31. Україна в дореформений період. Реформи 60-70рр.
- •32. Підйом суспільно-політичного руху на початку 19 ст.
- •33.Перша буржуазно-демократична революція 1905-1907 р на Україні. Демократичні партії.
- •35. Столипінська аграрна реформа.
- •36. Україна на початку 20 ст.
- •37. Лютнева революція.
- •38. Діяльність центральної ради та іі універсали.
- •39. Проголошення унр. 3 універсал.
- •40. Громадянська війна на україні.
- •41. Жовтнева революція 1917. Політика більшовиків на україні.
- •1919Р. Було створено близько 500 колективних господарств).
- •42. Гетьманський переворот п.Скоропадського.
- •43. Директорія і її діяльність.
- •44. Україна в роки непу. Українська срр в умовах непу.
- •45. Індустріалізація та її наслідки.
- •47. Західноукраїнські землі в 1921-1945.
- •Українські землі в складі Польщі
- •Українські землі в складі Румунії
- •Українські землі в складі Чехословаччини
- •48. Україна в роки 2-ої світової війни.
- •6 Березня 1939 р. Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословаччину, окупувавши Богемію і Моравію і давши дозвіл на окупацію Угорщиною Карпатської України.
- •50. Визволення україни від нім.Фашистів.
- •51. Україна в перші повоєнні роки.
- •1648 P., охопивши більшу частину території та населення України,
- •54. Україна в період загострення кризи радян системи.
- •56. Гласність та лібералізація. Перебудова україни.
- •57. Основні чинники релігійного життя.
- •Відносини України з державами снд
6.Феодальна роздробленість Київської Русі.
Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції в державі, було втрачено політичну єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. Всі спроби княжих з'їздів (1097, 1100, 1101 і 1107) заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися невдачею. Останнє намагання відновити колишню велич та могутність Київської Русі припадає на князювання Володимира Мономаха (1113—1125). Численні вдалі походи на половців, активна законодавча діяльність (розробка знаменитого «Уставу» — своєрідного доповнення до «Руської правди»), подолання сепаратистських тенденцій, об'єднання 3/4 території Русі тимчасово стабілізували становище держави і повернули її в ряди наймогутніших країн Європи. Після смерті Володимира Мономаха його сину Мстиславу (1125—1132) лише на короткий час вдалося підтримати єдність руських земель. У XII столітті на теренах Русі одне за одним з'являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Ростово-Суздальське, Чернігово-Сіверське, Полоцько-Мінське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське князівства та Новгородська і Псковська землі. У цю добу роздрібненість набула рис стійкої, прогресуючої тенденції. Так, якщо в XII ст. утворилося 15 князівств (земель), то їхня кількість на початку XIII ст. сягала вже 50.
Тимчасові успіхи об'єднавчої політики Володимира Мономаха та Мстислава не змогли, однак, запобігти феодальній роздробленості Русі.
Причинами роздробленості Київської держави були:
1) великі географічні розміри Київської Русі та етнічна неоднорідність населення, що об'єктивно сприяло зростанню сепаратистських (відцентрових) настроїв (такою державою важко було управляти);
2) криза росту наприкінці XI ст. феодальних відносин (поява вотчин — великих феодальних землеволодінь, які давали змогу місцевій знаті самостійно вести господарство і без допомоги великого князя, завдяки власному апарату управління, дружини отримувати все необхідне у селян; панування натурального господарства, за якого феодали не були зацікавлені в об'єднанні з іншими феодалами; зростання кількості міст та перетворення їх у економічні і політичні центри);
3) насильницьке об'єднання східнослов'янських племен у IX ст., яке дало зворотну реакцію у XII ст.;
4) відсутність чіткого порядку спадкоємності великокнязівської влади (княжий стіл міг передаватися від старшого брата до молодшого або від батька до сина, тому брати часто воювали між собою, а племінники ворогували з дядьками);
5) занепад Києва як торгового центру (наприкінці XI ст. половецькі орди порушили торгівлю на великому шляху «із варяг у греки»; хрестові походи, особливо пограбування Константинополя у 1204 p., змусили європейців шукати торговельні шляхи у Візантію та на Схід, обминаючи Київ).
З одного боку, феодальна роздробленість була більш високим етапом у розвитку Київської Русі (було легше управляти окремими князівствами, розвивати господарство і культуру). З іншого боку, роздробленість знизила обороноздатність держави, що співпало з посиленням монголо-татар. Феодальна роздробленість була не випадковим явищем, усі країни Європи пройшли через цей етап розвитку.
Протягом XI—XII ст. на території Київської держави з'явилося біля 15 князівств, з яких Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське та Галицьке були в межах сучасної України.
Особливу роль в історії України у період феодальної роздробленості відіграли Волинське та Галицьке князівства.