Повітряні маси, їх класифікація.
В атмосфері існує складна система повітряних течій, що переносять величезні маси повітря з одних районів земного шару в інші. Ця система називається загальною циркуляцією атмосфери.
Тропосфера завжди поділена на окремі повітряні маси, що за площею займають мільйони квадратних кілометрів і відрізняються одна від іншої своїми властивостями а тому і характером погоди. Основні відмінності повітряних мас проявляються в їх температурі, вологості, запилованості, характері хмарності.
Властивості повітряних мас визначаються особливостями того регіону, де вони сформувались. Наприклад, у мас повітря, що сформувались влітку над океанами, температура нижче, запилованість менша, а вологість більша ніж у мас, що сформувались на тих же широтах, але над материком.
Повітряні маси класифікуються по географічним зонам в яких вони сформувались. Основні типи повітряних мас:
арктичні (антарктичні). Що формуються в Арктиці (Антарктиці) і потім перемішуються в більш низькі широти;
помірних широт;
тропічні;
екваторіальні.
В кожному типі повітряних мас віділяють морський і континентальний підтип в залежності від того над океаном або над сушею сформувалась дана маса. В середніх широтах морські повітряні маси влітку холодніше континентальних, а взимку тепліше.
Перемішуючись з району формування в інші райони, повітряна маса під впливом підсилюючої поверхні поступово змінює свої властивості, перетворюючись в масу іншого географічного типу. Зміни властивостей повітряної маси називається її трансформацією.
Фронти, циклони та антициклони.
Перехідні зони між двома повітряними масами називаються фронтальними зонами, або фронтами. Фронт треба розглядати як поверхню розділу між сусідніми повітряними масами. Лінія перетину фронту с земною поверхнею називається лінією фронту. Фронт розташовується під дуже малим кутом до земної поверхні (долі градуса). При цьому тепла маса лежить над холодною. Фронти, що розподіляють основні повітряні маси, називаються головними фронтами: арктичний (антарктичний) – між арктичним повітрям і повітрям помірних широт; полярний – між повітрям помірних широті тропічним; тропічний – між тропічним і екваторіальним повітрям.
Крім головних фронтів, виділяють фронти, які розрізняються температурою розділяємих мас і особливостями руху. Так, якщо більш тепла повітряна маса надходить на більш холодну, то фронт між ними називається теплим. Якщо ж навпаки, більш холодне повітря кліном надходить під більш тепле, то фронт називається холодним.
Тепла повітряна маса, насуваючись на холодну, поступово і плавно піднімається. При цьому водяний пар в ній конденсується, утворюючи хмари і опади. Ширина полоси опадів може складати декілька сотень кілометрів.
При холодному фронті, холодне повітря що вторгується, будучі щільніше теплого, витісняє останнє догори. Відбувається інтенсивний розвиток хмар, особливо хмар вертикального розвитку. З’являються кучево-домові хмари, що дають зливневі опади і град. Влітку нерідко виникають грози та шквали.
В системі загальної циркуляції атмосфери існують області зниженого та підвищеного тиску. Область зниженого тиску називається циклоном. Мінімальний тиск спостерігається в центрі циклону а до його переферії вона зростає . Циклони супроводжуються опадами і підсиленням вітру.
Область підвищеного тиску називається антициклоном. Максимум тиску знаходиться в центрі антициклону, до переферії вона зменшується. В зв’язку з вниз спрямованими переміщеннями повітря, що розвиваються у центральній частині антициклону, тут утворюються глибокі приземні інверсії. Вітер в центральній частині антициклону звичайно слабкий.