Формалізація як спосіб узагальнення та лаконізації інформації щодо властивостей об’єкту зображення

Формалізація (formalization) - процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Формалізація - це метод коли виділяються суттєві у якості ознаки предмета дослідження незалежно від змісту. Такий метод полегшує вивчення предмета.

Мета формалізації: виразити думку в за допомогою визначених, доведених до символу знаків. Формалізація завжди супроводиться символізуванням та має сенс тоді, коли використовується символіка. За рахунок формалізації досягається ефект, коли об'ємний (складний) вміст може бути виражене лаконічно, ємко - «виразити світ в горіховій шкаралупі», таким вмістом простіше оперувати.

Лаконичність (лаконізм), краткість, стислість, небагатослівність графічного матеріалу з найменшим використанням графічних засобів технік. Вміння виокремлювати головне від другорядного, викреслювати зайве.

Ця якість особливо цінується в рекламі. Цей засіб може зекономити кошти замовнику на стислому викладенні інформації. Чим швидше викладається інформація тим більше її можна запропонувати споживачу.

Широко распространённое выражение «Краткость — сестра таланта» принадлежит А.П. Чехову. Для того чтобы излагать кратко, необходимо отделять главное от второстепенного, концентрировать изложение на контексте, убирать из текста нагромождение лишних слов. Краткость ценится как в письменном, устном язиках, изобразительном и др. языках, например програмирование

Искусства, оперирующие с камнем (архитектура и скульптура), всегда «лаконичнее» литературы: вертикали готических соборов, скупая в средствах скульптура средневековья.

Корень слова произошёл от названия Лаконии — региона Древней Греции, в котором находится город Спарта. Существует легенда, когда Филипп Македонский (отец Александра) подошёл к стенам Спарты, он направил спартанцам послание, в котором говорилось: «Я покорил всю Грецию, у меня самое лучшее в мире войско. Сдавайтесь, потому что если я захвачу Спарту силой, если я сломаю её ворота, если я пробью таранами её стены, то беспощадно уничтожу всё население». На что спартанцы/лаконийцы ответили: «Если...». И Филипп отказался от этой идеи.

Лаконичность в рекламе

Лаконичность особенно важна в рекламе, так как денежные затраты на рекламу зависят от её длины. Также это связано с особенностями памяти человека — в кратковременной памяти фиксируется примерно 7±2 элемента

Пластичність  (от греческого plastikos - годный для лепки, податливый), — здатність матеріалу змінювати свою форму й розміри при деформації.

Пластичность (пластика) в искусстве, качество, присущее скульптуре, художественная выразительность объёмной формы. Слово имеет и более широкое значение и относится к выразительности объёмной формы во всех искусствах пластических - архитектуре, живописи, графике, декоративно-прикладном искусстве, т. е. Пластичность (в искусстве) связывается как с изображением объёма на плоскости, так и с созданием реального неизобразительного объёма. В самом широком значении Пластичность (в искусстве)- скульптурность, выпуклость, отчётливость, плавность, способность материала принимать др. форму под давлением чего либо и сохранять ее (например в мягких скульптурных материалов - глины, воска, пластилина; пластичность мазков, фактуры масляной краски.

Пропорція і пропорційність. Пропорція визначає співвідношення окремих частин, предметів і явищ поміж собою. Пропорція – один із головних засобів, який застосовують в мистецтві, архітектурі, техніці, художньому конструюванні. Правильне встановлення пропорцій в своїй єдності складає пропорційно-гармонічний лад. Порушення його знижує художню виразність.

Ритм (грецьке rhythmos, від rheo – течу) - чергування яких-небудь елементів (звукових, мовних, образотворчих і т.п.), що відбувається з певною послідовністю, частотою; швидкість протікання, здійснення чого-небудь.

Геометричний конструктивізм виявляє характерні конструктивні особливості матеріалу.

Конструктивізм – авангардистський метод (стиль, напрям) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі, фотографії, оформлювальному і декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 – початку 1930 років. Характеризується строгістю, геометрізмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.

В СССР конструктивизм возник сразу после Октябрьской революции в качестве одного из направлений нового, авангардного, пролетарского искусства. Идея нового направления заключалась в отказе от «искусства ради искусства» и подчинение его производству.

Сторонники конструктивизма, выдвинув задачу "конструирования" окружающей среды, активно направляющей жизненные процессы, стремились осмыслить формообразующие возможности новой техники, ее логичных, целесообразных конструкций, а также эстетические качества таких материалов, как металл, дерево, стекло.

Наибольшее влияние на становление конструктивизма оказало «производственное искусство», призывающее «сознательно творить полезные вещи» и культивирующее образ нового гармоничного человека, пользующегося удобными вещами и живущего в благоустроенном городе. «Производственное искусство» не стало более чем концепцией, однако, термин конструктивизм был произнесен именно теоретиками этого направления (в их выступлениях и брошюрах постоянно встречались также слова «конструкция», «конструктивный», «конструирование пространства»).