Програмні й методичні засоби microsoft в освіті

Інформаційні технології (ІТ) є однією із найдинамічніших галузей сучасної світової економіки. Технології, застосовувані в ІТ, міняються настільки швидко, що фахівцям у цій галузі доводиться істотно обновляти свої знання як мінімум раз в 5-6 років. Крім того, інформаційні технології не тільки викладаються як набір самостійних навчальних дисциплін, але й активно використовуються для зміни самого процесу навчання. Це спричиняє дуже серйозні вимоги на кваліфікацію викладачів, швидкість відновлення навчальних програм і зміна підходів до викладання. Тому підготовка якісних фахівців в галузі ІТ можлива сьогодні тільки в тісному контакті із провідними компаніями ІТ-Індустрії.

Корпорація Microsoft усвідомлює важливість постійного співробітництва з освітніми установами й тому вже протягом багатьох лет реалізує власну академічну програму. У рамках цієї програми в Росії був початий ряд кроків для підтримки навчання інформаційним технологіям.

У першу чергу, необхідно згадати заходи щодо підвищення доступності програмних засобів для шкіл і університетів. Так, у травні 2004 року була випущена повністю русифікована версія середовища розробки Visual Basic.NET

см. (http://www.microsoft.com/Rus/Msdn/vbasic/Default.mspx)

ГІПЕРПОСИЛАННЯ - E:\MY DOCUMENTS\Komisarov\InfoTECNOLOGY muzped\Лекции\Visual Basic _NET 2003 к теме 2.htm

У рамках локалізації була переведена не тільки документація по самій мові програмування, але й документація по бібліотеці класів .NET Framework, тому локалізація Visual Basic.NET виявилася досить масштабним проектом - досить сказати, що в рамках цього проекту було переведено більше 5 мільйонів слів! У цей момент готуються нові навчальні курси й методичні матеріали по інформатиці, засновані на використанні Visual Basic.NET. Завдяки цим зусиллям, сьогодні з'явилася реальна можливість використання сучасного обєктно-орієнтованого мови в школах і на молодших курсах університетів (у тому числі, і учнями, що не володіє іноземними мовами) для одержання практичних навичок програмування.

Крім того, у Росії й країнах СНД початку діяти міжнародна програма MSDN Academic Alliance, у рамках якої університети можуть одержати річну передплату на практично повний комплект програмного забезпечення Microsoft за $800. Дана підписка дозволяє використовувати ПО Microsoft у викладацьких і дослідницьких цілях і поширюється на цілий факультет, включаючи всі комп'ютерні класи, у яких ведеться викладання програмування, а також на домашні комп'ютери викладачів і студентів. За станом на квітень 2005 року більше 200 університетів Росії, України й Казахстану були передплатниками MSDN Academic Alliance.

Необхідно відзначити, що в рамках MSDN Academic Alliance поширюється не тільки програмне забезпечення, але й методичні матеріали, які можуть бути цікаві викладачам дисциплін, пов'язаних з інформаційними технологіями. Наприклад, в 2004-05 навчальному році передплатникам розсилалися диски з матеріалами освітніх конференцій, що проводилися корпорацією Microsoft у Росії й за рубежем, навчальні курси по мові програмування Visual Basic.NET і т.п.

У рамках методичної підтримки викладачів університетів у лютому 2005 року почав роботу освітній портал MSDN Academic Alliance Curriculum Repository -

см. http://www.microsoft.com/Rus/Msdnaa/Curricula/Default.mspx

ГІПЕРПОСИЛАННЯ - Curricula к теме 2.htm

На цьому порталі зібрані навчальні курси й методичні матеріали по викладанню інформаційних технологій, написані російською мовою й підтримані корпорацією Microsoft. Представлені матеріали можуть бути використані як для самостійного вивчення, так і для постановки й впровадження власних курсів у рамках відкритої ліцензійної угоди Microsoft Curriculum License Agreement. Ця угода дозволяє некомерційне використання представлених матеріалів, а також їхню модифікацію при вказівці посилання на автора вихідних курсів.

У багатьох випадках участь у програмі MSDN Academic Alliance стає першим кроком на шляху більше тісної взаємодії між університетами й Microsoft. Так, більше 150 навчальних закладів різного рівня (середніх, вищих, установ додаткового освіта) одержали до березня 2005 року статус Microsoft IT Academy

(http://www.microsoft.com/Rus/Education/Ita/Default.mspx)–запропонувати своїм учням сертифіковані курси по продуктах Microsoft як факультативні курси. Така форма синтезу фундаментального й прикладного навчання виявилася привабливої для багатьох активних учнів, тому що це дозволяє одержати не тільки диплом державного зразка, але й сертифікати компанії Microsoft, що підвищує шанси випускників на одержання роботи у ведучих ІТ-Компаніях країни.

ГІПЕРПЛСИЛАННЯ Программа Microsoft IT Academy к теме 2.htm

Інформація про Microsoft

Заснована в 1975 році корпорація Microsoft є світовим лідером у виробництві програмного забезпечення, наданні послуг і розробці Інтернет - технологій для персональних комп'ютерів і серверів. Компанія пропонує широкий спектр програмних продуктів для ділового й особистого застосування, покликаних розширити можливості людини за рахунок використання сучасного програмного забезпечення в будь-який час, у будь-якому місці й на будь-якому пристрої.

Додаткову інформацію про компанію й продукти Microsoft можна знайти на веб-серверax Microsoft: http://www.microsoft.com/rus (русявий. мова); http://www.microsoft.com (англ. мова).

Інформація про проекти Microsoft у галузі освіти представлена на сайті www.microsoft.com/Rus/Education/

ГІПЕРПОСИЛАННЯ Microsoft в образовании к теме 2.htm.

Microsoft є охоронюваним товарним знаком Microsoft Corporation у США й/або інших країнах. Інші назви продуктів і компаній можуть бути товарними знаками відповідних власників.

Інформаційні технології Microsoft у музичному освіті

В 1993 році в Московській консерваторії був організований Обчислювальний центр (ОЦ), одне з основних завдань якого складалася в навчанні студентів, педагогів і наукових співробітників консерваторії.

Сьогодні в Московській консерваторії працює більше 120 ПК, 80 з яких мають вихід в Інтернет через власний сервер навчального закладу.

У консерваторії в обов'язковому порядку ведеться навчання музичній інформатиці студентів-теоретиків і майбутніх композиторів і факультативно — аспірантів всіх спеціальностей. А с 2003/04 навчального року уведений обов'язковий курс для студентів оркестрового й фортепіанного факультетів.

Для більшості користувачів ПК в усьому світі робота в офісному середовищі Microsoft є запорукою стабільної професійної кар'єри. Практичний досвід країн Євросоюзу по поширенню кваліфікаційного рівня ECDL (European Computer Driving License) служить тому переконливим підтвердженням.

Курс музичної інформатики в Московській державній консерваторії ім'я П.И.  Чайковського, будується з лекційних і індивідуальних практичних занять. Програма курсу передбачає ознайомлення студентів з тими реальними областями застосування ПК у музичній справі, у яких їм згодом прийде працювати. Для студентів-музикознавців це редакторська й видавнича робота (програми офісного пакета Microsoft Office), а також нотний набір і редагування (програми комп'ютерного нотного набору).

З того моменту, коли кількість комп'ютерів сталася достатнім для індивідуальної роботи, у студентському середовищі почалося захоплення комп'ютерними іграми. Найбільш сильні учні перенастроювали «робочий стіл» Windows, а після підключення ПК до Інтернету стала реальністю погроза зараження комп'ютерними вірусами. Для запобігання цієї погрози в локальній мережі ОЦ установлений сервер Microsoft Windows, а на навчальних ПК — Windows 98 (ця ОС добре сумісна з нотними й звуковими програмами) реалізовані різні механізми «політик безпеки». Наприклад, рядовому користувачеві заборонено перенастроювати «робочий стіл» і запускати несанкціоновані програми. Додатково «теоретик» має право друкувати документи, а співробітник — перенастроювати ПК).

Поняття про модульну систему навчання

Існує дуже ефективна форма організації методичних матеріалів, що сполучає в собі зміст освіта й систему керування. Таким вимогам задовольняють електронні презентації створені в Microsoft PowerPoint на основі модульних технологій, у яких можуть бути побудовані алгоритми навчальної діяльності за будь-яким курсом для індивідуалізації навчання.

Сутність модульної технології навчання полягає в тому, що весь необхідний обсяг навчальної інформації розділяється на міні-курси (модульні одиниці). Кожна модульна одиниця є самостійним структурним блоком у складі програмного модуля (роздягнула навчальної дисципліни). Для кожної модульної одиниці в рамках модульної технології повинен бути розроблений повний комплект методичних документів і програмних педагогічних засобів, що забезпечує самостійну роботу того, якого навчають, в індивідуальному режимі при мінімальній допомозі з боку викладача. Сукупність змісту навчання по конкретній модульній одиниці, системи керування навчальними діями того, якого навчають, системи контролю знань, умінь, навичок і методичних рекомендацій називається навчальним модулем (курсом).

У складі навчального модуля (курсу) можна виділити наступні структурні елементи:

• ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК, що містить теоретичний матеріал, що підлягає вивченню, структурований на навчальні елементи й методичні вказівки по його освоєнню (інформаційні блоки можуть бути представлені у вигляді комплекту методичних посібників - самовчителів з додатками у вигляді опорних конспектів)

• ВИКОНАВСЬКИЙ БЛОК, що містить пакети типових, комплексних і ситуаційних завдань 1-4 рівнів з алгоритмами їхнього рішення, опису лабораторних і практичних робіт з додатками у вигляді опорних конспектів, методичні рекомендації

• КОНТРОЛЮЮЧИЙ БЛОК, що містить вхідні й вихідні контрольні теоретичні тести й спеціальні завдання різного ступеня складності, а також методичні вказівки до проведення контролю (потрібно не менш 12 варіантів контрольних завдань для забезпечення об'єктивності). Доцільно на стадії підготовки модульного навчання розробити пакети (збірники) контрольних завдань різних рівнів складності за кожним курсом і потім використовувати ці збірники, як методичний матеріал для формування різних приватних тестів індивідуального застосування (можна організувати систему генерування таких тестів з пакетів контрольних завдань і питань на основі застосування комп'ютерних технологій).

У процесі модульного навчання можливі два режими роботи тих, яких навчають,: 1. Робота під керівництвом модуля: рівень самостійності дій учня при цьому залежить від того, яким чином побудований модуль. У ньому може бути закладене тверде керування навчальними діями того, якого навчають, або при роботі з модулем можуть пропонуватися на вибір альтернативні варіанти навчальних дій, що дає можливість реалізувати творчий потенціал учнів.

2. Робота з модулем при взаємодії з педагогом: У цьому режимі рекомендується використовувати активні методи навчання, організувати колективні рішення проблемних ситуацій. У цьому випадку до складу навчального модуля повинен входити МЕТОДИЧНИЙ БЛОК , у який включаються рекомендації для викладача по проведенню навчальних занять із описом конкретних методик і алгоритмів.

ДЕМОНТРАЦИЯ: Відео-Ролик про програму Microsoft IT Academy: IT-

ГІПЕРПОСИЛАННЯ IT-Academy.mpg(28.4Мб), а також створена у програмі Microsoft PowerPoint презентація Освітніх програм Microsoft в галузі Інформаційних Технологій (сделать двойной клик)

2.Пріоритети та проблеми в розвитку нових інформаційних технологій в освіті

Тенденції й проблеми розвитку інформаційних технологій у вищій освіті

Виділяються наступні тенденції й проблеми, важливі для майбутнього менеджменту інформаційних технологій і їхнього використання у вищій освіті в останні роки, для успішної реалізації яких необхідні наявність:

Менеджмент – сукупність сучасних принципів, методів, засобів для керування виробництвом і збутом з метою підвищення їхньої ефективності й прибутковості.

• стратегічного плану розвитку інформаційних технологій

Це ключове питання для будь-якого вузу, тому що без правильного планування стає незрозумілим, яким чином витрачати кошти на будівництво технологічної архітектури. Почасти проблема полягає в тому, що традиційний підхід до стратегічного планування технологічного розвитку робить марний у силу того, що технології міняються швидше, ніж це дозволяє план.

• фінансової підтримки інформаційних технологій

• навченого ІТ-Персоналу

Маючи обладнані офіси, навчальні аудиторії й високотехнологічні гуртожитку, часто забувають про необхідність наявності технічного персоналу, що допоміг би факультетам, студентам і співробітникам використовувати технології. Надання адекватної підтримки користувачам являє собою головне завдання керівництва вузу.

• Зростання потреби у вилученому доступі до будь-якого типу інформації

• Необхідність відновлення внутрішніх мереж.

Сьогодні вузи зіштовхуються з необхідністю використовувати такі технології як мережні комп'ютери, способи асинхронної передачі інформації, відеоконференції, передача голосу через цифрові мережі, гігабітний зв'язок, вилучений доступ. Студентам необхідний мережний доступ з лабораторій, з кімнат гуртожитків, через переносні й кишенькові комп'ютери. Це означає, що стару архітектуру й мережі варто радикально міняти.

• Безпека

Перехід до мережного послугам і доступу до інформації з будь-якого місця й у будь-який час ускладнює проблему захисту даних і мереж у вузах. Сьогодні багато вузів зіштовхуються із проблемою безпеки не стільки на рівні незаконного використання імен і паролів користувачів, скільки на рівні забезпечення ідентифікації й авторизації користувачів, що не дозволила б зловмисниками одержати доступ до мережевих ресурсів і додатків. Вони потребують захисту інформації, що передається мережею.

Загальні проблеми: інформаційні технології й сучасна освіта.

Інформаційні технології виступають уже не стільки доповнюючими систему освіти інструментами й функціонування науково-освітнього знання, але імперативом (безумовна вимога) установлення нового порядку знання і його інституціональних структур. Виділяють три ключових епістемологічних (теорія пізнання – замість терміна – гносеологія. Термін «епістемологія» більше вузький, чим «гносеологія»: епістемологія розглядає строго наукове пізнання) трендів (Тренд — калька з англійського слова Trend (тенденція) закономірність руху) ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ розвитку ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ, що є частиною теорії віртуального простору й віртуальної комунікації, що дестабілізує розподіл статусів і соціальну структуру в цілому. Це:

1. Суспільний розвиток являє собою перехід від порядку факту до актуальності порядку, що ґрунтується на фікціях і діючій присутності речей відсутніх

2. Телекомунікація звільняє виробництво й передачу тексту від "місця" як специфічної форми організації соціального простору, більше того, робить саму прив’язку до "місця" безглуздою.

3. Заміна місця на точку зору породжує специфічну розумову позицію, яку можна було б назвати позицією вільно ширяючого інтелектуала, якби вона володіла, крім незалежності, стійкістю й відтворюваністю обґрунтованого судження. У цьому випадку сама позиція виявляє собою відмову від позиції у світі, що відтепер виявляє собою "замкнутий всесвіт символів", самодостатній текст, інтерпретований без зовнішнього обґрунтування, мовну гру. Освіта перетворюється в нескінченну подорож по сайтах.

Подібні оцінки внутрішньо ґрунтуються на розрізненні усної, письмової й електронної культур як історично послідовних типів масової комунікації. Це розходження здобуває в теоріях віртуальної комунікації вирішальне значення внаслідок того, що в них бачать зміну структури й умов, які лежать в основі символічного обміну: 1) електронні засоби спілкування збіднюють контекст (зміст), створюючи разом з тим нові мовні ситуації; 2) електронні засоби комунікації, насамперед, монологічні (одне комунікативне поле передає інформацію, всі інші одержують неї); 3) "монологічна безконтекстність мови" засобів комунікації є самореферентною (сама собою зрозумілою).

Менш радикальні оцінки припускають, що інформаційна революція вже завершилася в тій мірі, у якій завершилося формування стандартних зразків організації знання, насамперед гіпертексту - зв'язування, що перетворює добуток у фрагмент універсального інформаційного простору. Цей процес обумовлений, насамперед, кумулятивним розгортанням епістеми (теорії пізнання) і наступністю раціонального міркування, а також універсалізацією наукового етоса - професійних норм, що сформувалися в середовищі "виробників знання". Наука й освіта перетворюються, таким чином, у певний тип соціальної дії, і вузівське співтовариство розглядається як співтовариство інтерактивне й інтерпретативне, що робить текст, відносно незалежним від зовнішніх завдань, що постають перед наукою. Домінування у віртуальному просторі усного мовлення сполучено зі зміною структурно-функціональних характеристик тексту, призначеного для використання в освіті. Виникає нова форма підручника. Він перестає бути письмовим у тім вигляді, у якому втрачається орієнтація на норму, орієнтація, що підтримується інститутами контролю - у першу чергу журналами як "гейткиперами" (врата знань) знання на передньому рубежі науки. Таким чином, становлення мережевої освіти пов'язане з вирішенням як внутрішніх проблем (інший зміст освіти, її організація, забезпечення), так і питань взаємозв'язку й взаємодії - з інноваційним рухом і неординарними соціокультурними явищами з одного боку, і масовою педагогічною практикою, з іншого.

Проблеми ефективності освіти в новому освітньому середовищі. Проблеми дистанційної освіти.

При організації й впровадженні дистанційного навчання в систему освіти різних країн виникає проблема оцінки ефективності дистанційної освіти в порівнянні із традиційною освітою. Як показують дослідження, що тривають уже не одне десятиліття, проблема оцінки ефективності є досить складною і багатоплановою й не має остаточного рішення.

Розвиток і розширення використання освітніх ІТ прямо пов'язується із проблемою зміни ефективності навчання. Визначення ефективності будь-якого методу, технології навчання включає – вимір досягнутого результату, витрат матеріальних ресурсів і часу на його досягнення. Ефективність навчання вимірюють або за результатами контрольних робіт у балах, або за результатами тестування у відсотках вирішених завдань. При цьому звичайно порівнюють групи учнів, які користувались і які не користувались комп'ютерними засобами підтримки навчання.

Оцінку ефективності методів навчання із застосуванням інформаційних технологій дають звичайно в порівнянні з так званими традиційними методами й обмежуються виміром результату навчання, іноді з огляду і на витрати часу учнів. Чи можливо застосування традиційних критеріїв якості до ключових аспектів дистанційної освіти в технологічному навчальному середовищі? Застосування такого підходу до оцінки інформаційних технологій у навчанні має на увазі, що останні не вносять нічого нового в цілі й завдання навчання. Насправді впровадження інформаційних технологій впливає на якість і зміст освіти.

На думку експертів, нові інформаційні технології навчання дозволяють підвищити ефективність практичних і лабораторних занять з природничо-наукових дисциплін не менш як на 30 %, об'єктивність контролю знань учнів - на 20-25 %. Успішність у контрольних групах, що навчаються з використанням освітніх ІТ, як правило, вище в середньому на 0,5 бала (при п'ятибальній системі оцінки). Зокрема, швидкість накопичення словникового запасу при комп'ютерній підтримці вивчення іноземних мов підвищується в 2-3 рази.

Разом з тим існує підхід, що припускає застосування традиційних критеріїв якості й ефективності в технологічній вищій освіті. Тут ключовими чинниками прийнято вважати:

• (І) кваліфікований викладацький склад;

• (II) педагогічну майстерність;

• (III) розробку курсу з додаванням елементів, обумовлених застосуванням технологічних засобів навчання;

• (IV) роботу студентських служб.

Пріоритети й проблеми в розвитку нових інформаційних технологій в освіті.

Інформаційні й комунікаційні технології за визнанням фахівців є одним із пріоритетних напрямків науки й техніки, які в XXI столітті стануть вирішально критичними.

Під критичними розуміють такі технології, що мають міжгалузевий характер, створюють істотні передумови для розвитку багатьох технологічних галузей або напрямків досліджень і розробок, стають у сукупності головним внеском у вирішення ключових проблем розвитку й прогресу.

В освіті роль критичних, безсумнівно, відіграють базові інформаційні технології, тобто такі, що є основою освітніх технологій, які використовують засоби інформаційно-обчислювальної техніки й у сукупності утворюють технологічну інфраструктуру навчального закладу.

Критичні освітні технології забезпечують створення на основі інфраструктури корпоративних телекомунікаційних мереж освітніх установ розподілені бази освітніх технологій. Вони завдяки цій інфраструктурі можуть використовуватися в будь-якому місці освітнього простору, у тому числі й у процесі реалізації ідеології дистанційного освіта.

У цьому зв'язку найважливішими напрямками інформатизації освіти є:

- реалізація віртуального інформаційно-освітнього середовища на рівні навчального закладу, що передбачає виконання комплексу робіт зі створення й забезпечення технології його функціонування;

- системна інтеграція інформаційних технологій в освіті, що підтримує процеси навчання, наукових досліджень і організаційного менеджменту (керівництва);

- побудова й розвиток єдиного освітнього інформаційного простору.

По суті мова йде про вирішення проблеми якісної зміни стану всього інформаційного середовища системи освіти, про виникнення нових можливостей як для випереджальної, розвиваючої освіти кожної особистості, так і для росту сукупного суспільного інтелекту.

Важливою й ефективною умовою прогресу будь-якого суспільства було і є створення й розширення єдиного інтерактивного інформаційного простору. Саме єдині інформаційні простори історично в значній мірі сприяли прискоренню розвитку всього людства в цілому. Вони були вирішальним чинником прогресу цивілізації у всіх сферах (духовній, професійній, соматичній, культурній й інших). Обмін знаннями, об'єднання зусиль з подальшого пізнання природи, розвитку науки, техніки, культури — все це сприяє ефективному підвищенню матеріального рівня. Тому створення єдиного інтерактивного інформаційного простору можна вважати стратегічною метою впровадження сучасних і перспективних інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності.

Основні цілі побудови єдиного інформаційного простору в освіті пов'язані з наданням принципово нових можливостей для пізнавальної творчої діяльності людини. Це може бути досягнуте завдяки сучасному інформаційному й технічному оснащенню основних видів діяльності в освіті: навчальної, педагогічної, науково-дослідної, організаційно-управлінської, експертної й ін.

Побудова єдиного інформаційного простору в освіті дозволить домогтися:

– підвищення ефективності і якості процесу навчання; – інтенсифікації процесу наукових досліджень в освітніх установах; – скорочення часу й поліпшення умов для додаткової освіти й освіти дорослих; – підвищення оперативності й ефективності керування окремими освітніми установами й системою освіти в цілому; – інтеграції національних інформаційних освітніх систем у світову мережу, що значно полегшить доступ до міжнародних інформаційних ресурсів у галузі освіти, науки, культури й в інших сферах.

Основні напрямки й проблеми створення й розвитку єдиного інформаційного освітнього простору формулюються так:

1. Технічне оснащення навчальних закладів є одним з першочергових завдань, рішення якого стримується в основному організаційно-економічними факторами, пов'язаними з тим, що "мала" інформатизація виявляється неефективною, а "більша" — надмірно дорогою, що не дає миттєвої віддачі. Значно актуалізується проблема реалізації освітніх інформаційних технологій в інваріантних середовищах і стандартах.

2. Організація підготовки фахівців. Нестача фахівців в галузі нових інформаційних технологій (особливо - мережевих технологій) збільшується процесами їх "вимивання" зі сфери освіти в комерційні й інші структури, що особливо характерно для країн з перехідною економікою.

3. Організаційні заходи. Створення єдиної системи інформаційних ресурсів неможливо без постійно координуючої участі й контролю з боку педагогічної й наукової громадськості, вираженого в тій або іншій формі.

4. Перенос інформаційних ресурсів суспільства на електронні носії. Тільки перенос більшої частини накопиченої людством інформації на сприймάні комп'ютерами носії дозволить створити реальні можливості доступу до цієї інформації всіх членів суспільства. Удосконалення існуючих технологій такого переносу залишається однією з актуальних проблем розвитку інформаційних технологій.