73. Довести роль менеджменту в розвитку та управлінні бізнесу.

Успішна діяльність і довгострокова життєздатність будь-якого бізнесу залежать від безупинної послідовності рішень менеджерів, що мають економічний вплив на бізнес. Наслідками цих рішень є прямування фінансових ресурсів, які забезпечують бізнес. Наприклад, прийняття людини на роботу приведе надалі до серії виплат зарплати, а продаж у кредит звільняє від необхідності складування; покупка основного капіталу для виробництва може викликати цілий ряд фінансових зобов'язань, у той же час домовленість із кредитором про відкриття кредитної лінії викличе приток капіталу в бізнес і так далі.

Деякі рішення є основними: наприклад, інвестиції у нове обладнання, позика великих грошових сум чи випуск нового виду продукції. Більшість інших рішень є частиною щоденного процесу керування всіма учасниками фірми. Загальним для всіх рішень є принцип "економічного компромісу", відповідно з яким перед кожним рішенням менеджер зобов'язаний зважувати вигоди і фактичні витрати. Сукупний ефект від таких компромісів можна спостерігати, коли робота менеджера чи фінансова вартість бізнесу оцінюються шляхом аналізу фінансової звітності чи за допомогою спеціального аналізу.

Сьогодні світ бізнесу нескінченно різноманітний - підприємства ведуть свій бізнес у таких галузях, як виробництво, торгівля, фінанси й надання послуг. Підприємства також розрізняються за своїми правовими й організаційними структурами. Загальним для успішного функціонування всіх компаній є правильне керування в трьох сферах прийняття рішень:

-обережне фінансування бізнесу, свідоме сполучення користі й ризику при використанні зовнішніх джерел фінансування (фінансова діяльність підприємства);

-одержання прибутку від поточної діяльності завдяки ефективному використанню всіх трудових ресурсів (операційна діяльність підприємства);

-вибір і використання інвестицій на підставі розумного економічного аналізу й менеджменту (інвестиційна діяльність підприємства).

Базова система бізнесу відображає численні динамічні взаємозв'язки між основними управлінськими рішеннями, стратегіями, типами фінансової політики й рухом фондів. Упорядкованість цих факторів є важливим аспектом довгострокового успіху фірми.

74. Розкрити етапи управлінського циклу, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість.

Управлінський цикл – повторювана сукупність послідовно здійснюваних

операцій, що складають технологію процесу управління.

З погляду сучасної науки управління, структура управлінського циклу має

наступний вигляд.

1. Формування мети.

2. Підготовка і прийняття рішення.

3. Організація виконання рішень (організація соціальної дії).

4. Аналіз результатів.

1 .Формування мети. Дана процедура є початковою стадією управлінського

циклу і охоплює кілька операцій – діагноз стану системи та керованого

об’єкта; виявлення, усвідомлення та формування проблеми, постановку

мети.

2. Підготовка й прийняття управлінського рішення передбачає:

– висунення управлінських гіпотез;

– оперування інформацією;

– збирання, обробку, аналіз, оцінку управлінських гіпотез;

– підготовку (розробка) варіантів рішення;

– оцінку варіантів рішень, вибір оптимального варіанта;

– оформлення вибраного варіанта у вигляді проекту рішення;

– обговорення проекту рішення;

– погодження проекту рішення із зацікавленими особами;

– прийняття рішення (надання йому юридичної сили);

– доведення рішення до організаторів виконання та виконавців.

3 .За комплексом підготовки та прийняття управлінського рішення йде організація його виконання. Це основний робочий етап процесу управління.

Він, як правило, один із найбільш працеємних. Саме на даному етапі

здійснюються управлінські операції, що повинні завершитись досягненням

поставлених цілей.

4. Усі стадії управління як процесу звичайно розмежовуються умовно з

навчальною метою, і кількість їх за потребою або бажанням можна

збільшувати або зменшувати за рахунок розподілу стадії на більш дрібні

або об’єднання у більш великі.

Теорія управління вважає управлінську роботу центральною ланкою у

практичній діяльності. Яким би чудовим не було управлінське рішення,

воно неминуче залишиться лише в намірах, якщо не доповнювати його

цілеспрямованою діяльністю, спрямованою на досягнення мети.