44. Розрахунок циліндричної частини….

Розрахунок циліндричної частини посудини зводиться до визначення товщини стінки посудини. Для розрахунку тонкостінних посудин викор.:

; мм

де D _з , D_в , D_ср – діаметри циліндричної посудини;

Р – робочий тиск в посудині;

- допустимі напруження;

Φ – коеф. міцності швів циліндричних елементів в повздовжньому

напрямі(0,7-0,9);

С – припуск до розрахункової товщини стінки на корозію.

Для товстостінних крім напружень від внутрішнього тиску враховують і температурні напруження в результаті перепаду температур, які небезпечні при внутрішньому тиску і зовнішньому обігріву.

Температурні напруження внутрішньої стінки

Температурні напруження зовнішньої стінки

де Е – модуль пружності;

α – коеф. лінійного термічного розширення;

t_з і t_вн – температури зовнішньої і внутрішньої стінок посудини, °С;

µ - коефіцієнт Пуассона ( 0,3 для сталі);

l_п – довжина посудини;

Е і α залежать від матеріалу і середньої температури стінки

Q – теплові напруження поверхні нагріву

S – товщина стінки посудини, мм

λ – коефіцієнт теплопровідності стінки

45. Методи розрахунку на міцність днищ

На практиці більш часто використовуються сепаратори циліндричної форми з еліптичним днищем.

Під час експлуатації стінка і днище такого сепаратора піддаються дії рівномірно розподіленого надлишкового тиску.

Механічний розрахунок зводиться до визначення товщини стінки і днища в залежності від його форми.

sРозрахунок днища.

Товщину еліптичних днищ визначають за формулою

м (4.12)

де - коефіцієнт перенапруження, який залежить від відношення висоти випуклості еліптичного днища до внутрішнього діаметра сепаратора;

- внутрішній діаметр сепаратора.

Коефіцієнт перенапруження в практичних розрахунках приймається рівним 1,06.

46. Способи регулювання режимів роботи

Під час використання блокових кущових насосних станцій існує необхідність здійснення регулювання продуктивності та напору потоку рідини, яка нагнітається до напірної свердловини. З цією метою на цих станціях застосовують декілька способів зміни цих параметрів:

– застосування зливної лінії (байпасу), через яку до всмоктувальної лінії повертається надлишкова частина рідини (рисунок 2.3.1). Це дозволяє регулювати подачу рідини до напірних свердловин;

– варіювання кількості робочих ступенів відцентрових нагнітальних насосів, що впливає на створюваний ними напір (тиск);

– застосування на всмоктувальній лінії насосів дросельних пристроїв, котрі дозволяють регулювати прохідний переріз усмоктувального патрубка;

– регулювання кількості обертів ротора насосів, за допомогою використання спеціальних конструкцій приводів або регуляторів частоти струму;

– послідовне або паралельне під’єднання насосних блоків

Слід зазначити, що широкого розповсюдження дістав найпростіший спосіб регулювання продуктивності – застосування зворотної (байпасної) лінії, котра повертає частину рідини до всмоктувального патрубка. Це пояснюється простотою технічного рішення, хоча й викликає певну перевитрату електричної енергії, оскільки частина рідини прокачується «вхолосту».