- •Національний авіаційний університет Інститут повітряного і космічного права
- •КосмічнЕ пРаВо
- •Перелік умовних скорочень
- •Мккс - Міжагентський комітет з питань космічного сміття
- •Передмова
- •Модуль і. Міжнародне космічне право Лекція 1 Поняття та джерела міжнародного космічного права
- •1.1. Наука міжнародного космічного права
- •1.2. Поняття міжнародного космічного права
- •1.3. Джерела міжнародного космічного права
- •1.4. Суб'єкти і проблеми міжнародного космічного права
- •1.5. Національне космічне право
- •Лекція 2 Принципи міжнародного космічного права
- •2.1. Особливості та етапи становлення галузевих принципів мкп
- •2.2. Основні галузеві принципи міжнародного космічного права
- •2.3. Основні права та обов'язки держав під час дослідження та використання космічного простору
- •2.4. Демілітаризація космічного простору
- •Лекція 3 Роль Організації Об'єднаних Націй в прогресивному розвитку міжнародного космічного права
- •3.1. Роль Генеральної асамблеї оон у започаткуванні та розвитку міжнародного космічного права
- •2.2. Діяльність Комітету оон з використання космічного простору в мирних цілях з прогресивного розвитку міжнародного космічного права
- •3.3. Спеціалізовані установи оон
- •3.4. Всесвітні конференції оон з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях
- •Контрольні питання
- •Лекція 4 Міжнародно-правовий режим космічного простору
- •4.1. Визначення основних термінів і понять міжнародного космічного права
- •4.2. Делімітація космічного та повітряного просторів
- •4.3. Правовий режим геостаціонарної орбіти
- •4.4. Правовий режим небесних тіл
- •Контрольні питання
- •Лекція 5 Правовий статус космічних об'єктів
- •5.1. Реєстрація космічних об'єктів
- •5.2. Рятування та повернення космічних об'єктів
- •5.3. Запуск космічних об'єктів. Запускаюча держава
- •Лекція 6 Правовий статус космонавтів
- •6.1. Визначення термінів
- •6.2. Юрисдикція держави щодо космічних кораблів і екіпажів
- •6.3. Міжнародна космічна станція та Кодекс космонавтів
- •6.4. Рятування космонавтів
- •6.5. Повернення космонавтів
- •Лекція 7 Правове регулювання прикладних видів космічної діяльності
- •7.1. Правове регулювання супутникового зв'язку
- •7.2. Правове регулювання дистанційного зондування Землі з космосу
- •7.3. Правове регулювання супутникової навігації
- •7.4. Правове регулювання космічної метеорології
- •Лекція 8 Інституційні форми багатостороннього співробітництва з дослідження та використання космічного простору
- •8.1. Міжурядові міжнародні організації космічного напряму
- •8.2. Неурядові міжнародні космічні організації
- •8.3. Регіональні міжнародні відносини в космічній галузі
- •8.4. Міжнародна космічна станція (мкс)
- •Лекція 9 Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •9.1. Види відповідальності в космічному праві
- •9.2. Особливості міжнародно-правової відповідальності в космічному праві
- •9.3. Порядок відшкодування збитків у космічному праві
- •9.4. Врегулювання спорів у зв'язку з претензіями з компенсації шкоди
- •Модуль іі. Національне космічне законодавство Лекція 10 Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.1. Проблеми правового регулювання світового космічного ринку в світлі рішень Третьої конференції оон з космосу
- •10.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньо-економічних операцій на світовому космічному ринку
- •10.3. Регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку
- •10.4. Роль транснаціонального торгового права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.5. Особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку
- •Лекція 11 Актуальні проблеми міжнародного космічного права
- •11.1. Нові умови космічної діяльності та ефективність її правового регулювання
- •11.2. Проблема демілітаризації космосу
- •11.3. Класичні проблеми міжнародного космічного права
- •11.4. Космічне сміття
- •11.5. Угода про Місяць
- •11.6. Інтелектуальна власність і космічна діяльність
- •Контрольні питання
- •Лекція 12 Національне космічне право України
- •12.1. Історія становлення
- •12.2. Сучасний стан і структура національного космічного права
- •12.3. Конституція України про правове регулювання національної космічної діяльності
- •12.4. Закон України “Про космічну діяльність” – космічна конституція України
- •12.5. Проблеми та перспективи розвитку національного космічного права
- •Контрольні питання
- •Список літератури
11.4. Космічне сміття
Аналіз сучасних умов космічної діяльності дає підстави стверджувати, що ще однією суттєвою проблемою міжнародного права, яка безпосередньо пов’язана з врегулюванням цієї діяльності, стає проблема техногенного засмічення космічного простору.
В Конвенції про відповідальність (як і в Договорі про космос) не наведено загальновизнаного терміну “космічний об’єкт” (водночас, це невизначене, по суті, поняття поширюється Конвенцією на складові частини “космічного об’єкта” та на засіб і складові його доставки) [9]. Швидко зростаюча кількість космічних об’єктів у космічному просторі вже хвилює не тільки дослідницькі установи, а й приватні організації, оскільки все більше заважає як першим в їх наукових дослідженнях, так і другим в ході здійснення комерційних проектів в космосі. Оскільки ця проблема є комплексною (поряд з правовими аспектами проблема має ще й науково-технічний, економічний та політичний підтекст), ефективне застосування космічного права може стати тим корисним інструментом, який, якщо й не повністю вирішить цю проблему, але все ж створить правові умови її вирішення.
З іншого боку, приватизація та комерціалізація космічної діяльності останнім часом все більше визначають суть і напрями міжнародного космічного нормотворення. У зв’язку з можливими юридичними наслідками проблеми космічного сміття правила про відповідальність приватних суб’єктів космічної діяльності матимуть виключну важливість для реалізації комерційних космічних проектів. На думку окремих фахівців з космічного права, якщо більшість держав, які “створюють” космічне сміття, вже сьогодні готові діяти відповідно до положень Конвенції про відповідальність, то основним завданням щодо вирішення проблеми є підвищення ефективності застосування цієї Конвенції. для цього необхідно, в свою чергу, вирішити такі три проблеми: визначення терміну “космічний об’єкт”; вирішення проблеми неідентифікованих космічних уламків; уточнення терміну “шкода” [73].
Щодо першої проблеми, то, запускаючи в дію механізми відповідальності, виникає питання про те, якого розміру космічне сміття підпадає під визначення терміну “космічний об’єкт”. Тут можливі два варіанти. В першому необхідно мати авторитетне міжнародне тлумачення Конвенції про відповідальність, яке б включало космічне сміття, як таке, у визначення поняття “космічні об’єкти” або у крайньому випадку у визначення поняття “їх складові частини”. У другому випадку може знадобитися формальний перегляд Конвенції про відповідальність за рахунок розширення викладеного в ст. 1 Конвенції визначення “космічного об’єкта”. При цьому космічний об’єкт повинен бути визначений як такий, що включає, де це може бути використано, будь-яку його частку, яка здатна спричинити шкоду. Залишаються, правда, практичні проблеми ідентифікації складових частин космічних об’єктів, але це вже сфера дії Конвенції про реєстрацію.
Конвенція про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір (Конвенція про реєстрацію 1975 року) покладає на запускаючу державу14 зобов’язання здійснювати національну реєс-трацію космічних об’єктів, що запущені в космічний простір, запровадження та супровід національного реєстру цих об’єктів, встановлює порядок реєстрації космічних об’єктів в цьому реєстрі, а також надання відповідної інформації Генеральному секретареві ООН для занесення її в Реєстр ООН [10]. Важливим з точки зору юридичних наслідків є той факт, що, доповнюючи звід правил Конвенції про відповідальність, Конвенція про реєстрацію містить спеціальні положення про ідентифікацію космічних об’єктів (ст. VI), що заподіяли шкоду. На випадок виникнення сумнівів щодо належності цих об’єктів, процедури ідентифікації повинні спростити вирішення суперечливих питань.
Стосовно другого питання Конвенції про відповідальність, пов’язаного з космічним сміттям (як неідентифікованих космічних уламків), то тут також є два варіанти вирішення, причому обидва потребують доповнення цієї Конвенції. В першому варіанті під егідою Міжагентського комітету з питань космічного сміття (МККС) утворюється всесвітній орган моніторингу, який би більш прискіпливо ніж це робиться сьогодні відслідковував космічне сміття і який би надавав на засадах загальнодоступності повні дані такого моніторингу. На цей час дуже часто недостатня інформація про конкретні запуски, непрацюючі супутники та інциденти в космічному просторі ускладнює відслідковування конкретної частини космічного сміття, що спричинила збитки. Інший варіант передбачає створення міжнародного гарантійного фонду, який міг би компенсувати шкоду, нанесену неідентифікованим космічним сміттям.
Термін “шкода” (третє невирішене питання Конвенції про відповідальність в світлі проблеми космічного сміття) визначено статтею І Конвенції як “…позбавлення життя, тілесне пошкодження або інше пошкодження здоров’я; або знищення або пошкодження майна держав, або фізичних або юридичних осіб, або майна міжнародних міжурядових організацій…”.
Саме засмічення космічного простору не є “шкодою” у тому сенсі, що це не призводить до застосування норм Конвенції про відповідальність. Важко встановити наявність такої шкоди для наукової чи комерційної діяльності в космосі тільки через існування такого засмічення, але доцільним уявляється знайти спосіб оцінки можливої шкоди від космічного сміття із зазначенням того, що компенсаційні платежі будуть надсилатися в зазначений вище гарантійний фонд. Другий варіант вирішення проблеми “шкоди”, пов’язаної з космічним сміттям, може мати менш формальний підхід: достатнім вважається, на наш погляд, прийняття авторитетного тлумачення, наприклад, у вигляді резолюції ГА ООН за рекомендацією Комітету ООН з космосу.