2.4. Перспектива об’ємного предмета

Розглянемо декілька способів побудови перспективи об’ємного предмета. Побудови виконують в наступній послідовності:

1. Обирають положення картини та точки зору, визначають кут зору та висоту лінії горизонту;

2. Проводять прямі, за допомогою яких буде відбуватися побудова перспективи. Визначають точки сходу прямих домінуючих напрямків(F₁ ,F₂);

3. Будується перспектива плану об'єкта за допомогою двох точок збігу прямих домінуючих напрямків або за допомогою однієї точки сходу й прямих інших напрямків ( прямі, які є перпендикулярними до картини; прямі , що йдуть під кутом 45⁰ до картини; прямі, паралельні до сторін заданого об'єкту; прямі, які йдуть на точку зору та ін.);

4. Будується перспектива всього об'єкту (отримані точки у перспективі з'єднують згідно з ортогональним кресленням).

На рисунку 16 зображена перспектива куба за допомогою двох точок сходу прямих домінуючих напрямків.

Рис. 16

На плані картину проводимо через ребро КМ. Проводимо прямі горизонтального та вертикального напрямків через ребра куба. Визначаємо точки 1, 2 – точки перетину цих прямих з картиною. З точки зору проводимо прямі, які паралельні до сторін куба. В перетині цих ліній з картиною визначаємо точки сходу F₁ та F₂. Переносимо картинну площину з усіма точками на вільне місце аркуша. Креслимо лінію горизонту і переносимо на неї точки сходу. Для побудови перспективи нижньої основи куба з точки 1 проводимо пряму в точку сходу F₁ , а з точки 2 – пряму в точку сходу F₂ . З’єднуємо точку М з точками сходу F ₁ та F ₂. В перетині цих ліній отримуємо точки основи куба – В, D, N(точка М знаходиться на лінії основи картини). Для побудови верхньої основи куба з точки М, перпендикулярно до картини, відкладаємо натуральну величину ребра МК (ребро МК проецюється в натуральну величину, тому що воно належить картинній площині). З'єднуємо вершину К з точками сходу. З точок 1 і 2 вертикально відкладаємо натуральні величини ребер АВ та ЕN і з'єднуємо кінцеві точки цих відрізків з відповідними точками сходу. В перетині цих ліній з лініями, що йдуть з точки К знаходимо вершини А, С, Е. З'єднуємо усі знайдені точки відповідно з ортогональним кресленням. Вершини А та Е можна знайти й іншим способом, необхідно підняти перпендикуляри з точок В і N до перетину з лініями, що йдуть від точки К у точки сходу. Якщо з'єднати ці вершини з відповідними точками сходу – знайдемо точку С.

На рисунку 17 наведений приклад побудови перспективи куба за допомогою однієї точки сходу та прямих, які йдуть від точки зору до кожної точки плану. Як і в попередньому прикладі, картинну площину проводимо через ребро КМ. Точка F₁ – точка сходу для прямих вертикального напрямку. Точка 1 – точка перетину вертикальної прямої з картиною. Для того, щоб отримати точки 2, 3, 4 з’єднуємо вершини куба з точкою зору S. У перетині цих прямих з картиною відмічаємо відповідні точки. В перспективі проецюючі площини, які проходять через ці прямі, дадуть відрізки, перпендикулярні до картини. Переносимо картинну площину з усіма точками на вільне місце аркуша. Креслимо лінію горизонту і переносимо на неї точку сходу F₁. Для того, щоб побудувати перспективне зображення необхідно з точок 1 і М відкласти натуральну величину ребер АВ та МК перпендикулярно до картини й поєднати крайні точки цих відрізків з точкою сходу F₁. Якщо провести перпендикуляри з точок 2, 3, 4 до перетину з прямими , що йдуть до точки сходу – знайдемо вершини куба.

Рис. 17

Побудова перспективи куба за допомогою однієї точки сходу та прямих, що є перпендикулярними до картини зображена на рисунку 18. Пам’ятаючи, що перспективи прямих, які перпендикулярні до картини направлені в головну точку картини, з’єднуємо точки 2, 3, 4 з точкою Р. У перетині цих ліній з лініями, що йдуть від точок 1 та М у точку сходу F₁ знаходимо вершини основи куба. Усі інші побудови виконуються аналогічно попереднім прикладам.

Рис. 18