- •Про податок з доходів фізичних осіб
- •Закон україни
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •Стаття 2. Платники податку
- •Стаття 3. Об’єкт оподаткування
- •Стаття 4. Загальний оподатковуваний дохід
- •Стаття 5. Податковий кредит
- •Стаття 6. Податкові соціальні пільги
- •Стаття 7. Ставка податку
- •Стаття 8. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
- •Стаття 9. Особливості нарахування та сплати окремих видів доходів
- •Стаття 10. Оподаткування операцій, пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням
- •Стаття 11. Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна
- •Стаття 12. Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єкта рухомого майна
- •Стаття 13. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав
- •Стаття 14. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування)
- •Стаття 15. Оподаткування операцій із заміщення втраченої власності
- •Стаття 16. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету
- •Стаття 17. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету
- •Стаття 18. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
- •Стаття 19. Забезпечення виконання податкових зобов’язань
- •Стаття 20. Відповідальність
- •Стаття 21. Міжнародні договори
- •Стаття 22. Прикінцеві положення
Стаття 14. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування)
14.1. Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.
14.2. Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.
(Пункт 14.2 статті 14 в редакції Закону N 3378-IV від 19.01.2006)
Стаття 15. Оподаткування операцій із заміщення втраченої власності
15.1. Якщо платник податку втрачає належний йому на правах власності застрахований об’єкт майна внаслідок його викрадення, зруйнування чи визнання непридатним для використання за наявності обставин непереборної сили, чи внаслідок його змушеної заміни з інших підстав, то такий платник податку при отриманні суми страхового відшкодування зобов’язаний витратити її на відновлення такого майна чи придбання нового майна, аналогічного втраченому, на його заміну.
При цьому:
для рухомого майна така заміна (відновлення) має бути здійсненою до кінця календарного року, наступного за роком, у якому відбулася така страхова подія;
для нерухомого майна така заміна (відновлення) має бути здійсненою до кінця другого календарного року, наступного за роком, у якому відбулася така страхова подія.
15.2. Якщо платник податку, який отримав страхове відшкодування, не здійснює таку заміну (відновлення) протягом зазначених строків, то невикористана відповідно до пункту 15.1 цієї статті сума такого страхового відшкодування включається до складу відповідного річного оподатковуваного доходу такого платника податку.
Про суму здійснених виплат страхового відшкодування страховики повідомляють податкові органи у складі податкової звітності за черговий податковий період. (Пункт 15.2 статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004)
(Пункт 15.2 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004)
15.3. Наявність факту втрати об’єкта майна має бути підтверджена офіційними висновками органів внутрішніх справ України або іншими установами або організаціями, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати наявність обставин непереборної сили.
Порядок виконання цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України.
( Дію статті 16 відновлено в частині закріплення та
застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних
осіб за бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з
фонду оплати праці в іноземній валюті працівників закордонних
дипломатичних установ України під час їх перебування у
довготерміновому закордонному відрядженні згідно із Законом
N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 ) ( Дію статті 16 зупинено на
2004 рік в частині закріплення та застосування нормативів
відрахувань податку з доходів фізичних осіб за бюджетами місцевого
самоврядування, який справляється з грошового забезпечення,
грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями
та особами рядового і начальницького складу (в тому числі
відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних
установ) органів внутрішніх справ, органів і установ виконання
покарань, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків
несення служби, а також з фонду оплати праці в іноземній валюті
працівників закордонних дипломатичних установ України під час їх
перебування у довготерміновому закордонному відрядженні згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію статті 16 зупинено на 2005 рік в частині закріплення та
застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних
осіб за бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з
грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат,
одержаних військовослужбовцями та особами рядового і
начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів
виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з
виконанням обов'язків несення служби, за рахунок бюджетних
асигнувань установ (організацій), що утримуються із державного
бюджету, які є джерелом доходів цих осіб згідно із Законами
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 )