Недоліки ринку

1. Ринок добре працює, коли існує конкуренція, проте ринковий механізм не спроможний самостійно вирішувати проблеми, пов'язані з винятковим положенням на ринку окремих фірм (монополій), що мають можливість не піклуватися про підвищення якості виробленої ними продукції, а також диктувати свої ціни покупцям.

2. Ринкова діяльність може негативно впливати на стан невідтворювальних ресурсів і екологічного середовища в цілому.

3. Ринок не забезпечує виробництво товарів і послуг колективного користування (суспільний транспорт, дороги, мости, парки і т.д.), тобто суспільних благ.

4. Ринок не створює умови для розвитку фундаментальної науки, системи загальної освіти, культури.

5. Ринок не гарантує право на працю, прибуток, відпочинок.

6. Ринок не перешкоджає виникненню соціальної несправедливості і розшаруванню суспільства на багатих і бідних.

Недоліки ринкової економіки можуть бути компенсовані шляхом втручання держави в ринковий механізм.

2. Матриця ринкових форм

Ринкова структура характеризується:

• кількістю й розміром фірм;

• ступенем схожості й відмінності товарів різних фірм;

• легкістю входу в ринок;

• впливом на ціну.

Основні види ринкових структур:

1. Чиста конкуренція;

2. Чиста монополія;

3. Монополістична конкуренція;

4. Олігополія.

Чиста конкуренція та чиста монополія в ідеальному вигляді в реальності не зустрічаються, але є галузі наближені до них.

Характеристика ринкових структур подана в таблиці 2.1.

3. Попит. Функція попиту. Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому.

Попит — це потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця, тобто платоспроможна потреба в товарі.

Крива попиту (D) — це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв'язок між ціною і кількістю купленого товару. Вона показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час. Крива попиту має від'ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки.

Графік 2.1. Крива попиту.

D - попит, Р - ціна, Q - обсяг попиту.

Таблиця 2.1 – Матриця ринкових структур

Види моделей Риси	Досконала (чиста) конкуренція	Монополістична конкуренція	Олігополія	Монополія
Кількість фірм	дуже багато	багато	декілька (від 2 до 10)	одна
Тип товару	стандартизований	диференційований	стандартизований чи диференційований	Унікальний, немає близьких замінників
Контроль над ціною	немає	деякий, але у вузьких межах	Обмежений взаємозалежністю; значний при таємній змові	значний
Умови входження у галузь	Дуже легкі, жодних бар’єрів	Відносно легкі	Існують серйозні перешкоди	Входження заблоковане
Нецінова конкуренція	Відсутня	Значна, з наголосом на рекламу, торгові марки тощо	Здебільшого значна у разі диференційованого товару	здебільшого реклама зв’язку з громадськими організаціями
Приклади	сільське господарство	роздрібна торгівля, виробництво взуття, одягу	виробництво сталі, автомобілів, сільськогосподарсь-ких знарядь	місцеві фірми комунального обслуговування, залізнична дорога

Закон попиту — це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред'явлено попит, зменшується і навпаки (при інших незмінних умовах).

Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.

Ринковий попит — це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.

Крива ринкового попиту характеризує сукупність обсягів товару, на який пред'являється попит при умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару. Крива ринкового попиту визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні. Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту (графік 2.2).

Графік 2.2. Крива ринкового попиту.

Функція попиту — функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що впливають на нього.

Найважливіший фактор впливу на попит — ціна на одиницю товару.

Функція попиту може бути виражена рівнянням:

,

де - обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем.

Р - ціна одиниці товару.

Але крім цінового, на попит впливають й інші, нецінові фактори.

Нецінові фактори, які впливають на попит:

• доходи споживачів;

• кількість споживачів (місткість ринку);

• ціни і доступність товарів-субститутів;

• ціни і доступність товарів-комплементів;

• смаки і уподобання;

• сподівання щодо майбутніх економічних умов;

• особливі фактори (погода і т. ін.).

Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому).

Якщо при зменшенні ціни від P₁ до P₂ обсяг попиту збільшується від Q₁ до Q₂ (графік 2.1), ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки b (а → b). Тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. На зміну обсягу попиту впливають цінові фактори попиту: ефект доходу та ефект заміщення.

Якщо на попит впливають нецінові фактори, то відбувається зміна попиту в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни ( ). Геометрично зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображається переміщенням кривої попиту D праворуч (D₁↑) чи ліворуч (D₂↓) (графік 2.3).

Графік 2.3. Зміна попиту