64. Облік довгострокових зобов’язань, що виникають за фінансової оренди (лізингу).

Оренда – це надання однією стороною (орендодавцем) іншій стороні (орендареві) майна в тимчасове користування на визначений термін за певну плату на підставі договору оренди. Довгострокова оренда зветься лізингом (оренда на строк від 3 і більше років). Розрізняють два типи лізингу: операційний і фінансовий. При операційному лізингу майно береться в оренду на короткий термін. Право власності у цьому разі залишається за орендодавцем.

Орендна плата відображається в орендаря наступною бухг проводкою:

Дт “Витрати на оренду”,

Кт “Грошові кошти”.

В зарубіжних країнах широке застосування має довгостр фінансовий лізинг як засіб формування довгостр активів. За фінансового лізингу орендну плату повністю звільняють від оподаткування. Довгостроковий лізинг обходиться дешевше, ніж короткостроковий.

Після закінчення терміну орендне майно переходить у власність орендаря. Він обліковує впродовж лізингу активи та зобов’язання.

Періодичні платежі за довгостроковою орендою включають відсотки та виплату основного боргу.

Одночасно орендар нараховує та обліковує амортизацію об’єктів довгострокової оренди.

Орендар обліковує лізингові об’єкти як свої активи за умови виконання однією з наведених нижче (умов):

1) договір оренди передає право власності на майно орендарю.);

2) контрактом передбачене право вибору (купівельна угода вибору). Якщо впродовж терміну оренди орендар, може викупити майно за цінами, нижчими за ринкові, орендар може це зробити.

3) Якщо договір оренди прикладено на термін не менше 75 % терміну експлуатації осн засобу.

4) Теперішня вартість рентних платежів дорівнює або перевищує 90 % ринкової вартості об’єкта. Вважають, що орендар придбав це майно й повинен відобразити в обліку як орендовані основні засоби

65. Складові власного капіталу корпорацій, рахунки для їх обліку та порядок відображення в балансі.

Власний капітал корпорацій формується акціями, тобто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції. Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії і дає його власникові право на: участь в управлінні компанією, одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь у розподілі майна при ліквідації компанії. Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний сертифікат.

Власний (акціонерний) капітал складається з наступних складових: 1) внесений капітал, що складається з акцій, що випущені за номінальною вартістю (звичайні та привілейовані акції) та додаткового оплаченого капіталу; 2) дарований капітал; 3) резерв переоцінки; 4) нерозподілений прибуток.

Для обліку вище перерахованого в БО використовуються наступні рахунки: “Статутний капітал (прості або привілейовані акції)”, “Додатковий капітал”, “Нерозподілений прибуток” .

Структура капіталу корпорації може бути подана в балансі таким чином:

Акціонерний капітал;Внесений капітал;- Привілейовані акції (за номінальною вартістю):- Звичайні (прості) акції (за номінальною вартістю),- Додатковий капітал – звичайні акції; Разом внесений капітал; Нерозподілений прибуток; Разом акціонерний капітал.

Як бачимо до власного капіталу належить і нерозподілений прибуток компанії. В разі наявності нерозподілених збитків сума віднімається і зменшує загальну суму власного капіталу.