1.3. Структура й зміст регіонального кадастру природних ресурсів

Обліку й оцінці в регіональних кадастрах природних ресурсів (об'єктів) підлягають:

• ресурси земель, використовувані в господарській діяльності і соціальній сфері, резервні і не використовувані земельні площі;

• ресурси надр – корисні копалини мінерального й органічного походження;

• поверхневі і підземні води, природні і штучні водні об'єкти;

• ресурси рослинного і тваринного світу (у тому числі лісові ресурси і лісові масиви, мисливськогосподарські ресурси й мисливські угіддя, промислові ресурси внутрішніх водойм, промислові ресурси морів і шельфу);

• ресурси (природні об'єкти і рекреаційного і соціально-культурного призначення;

• особливо охоронні природні території (заповідники, заказники,

національні парки і пам'ятники природи) і біологічні об'єкти (рідкісні і ті, що зникають види тварин і рослин).

Кадастрова інформація формується на підставі облікових матеріалів органів державного управління, підприємств і організацій, яку отримують при статистичному контролі запасів і стану природних ресурсів, інструментальним шляхом і за допомогою спеціальних технічних засобів (аерокосмічних, геодезичних і т.п. методів), натурних досліджень та інвентаризаційними заходами і моніторинговими обстеженнями стану навколишнього середовища.

Регіональний кадастр природних ресурсів (об'єктів) містить достовірні дані про правовий стан, кількісну, якісну і економічну оцінку, а також моніторингово-прогнозну інформацію об'єктів.

Інформація про правове положення містить у собі дані про юридичний статус: про порядок розпорядження, володіння і використання природних ресурсів, про межі, власниках і орендарях природних об'єктів.

Облік кількості і якості природних ресурсів (об'єктів) ведеться по їхньому фактичному стану і використанню в межах адміністративних одиниць (для територіальних кадастрів) і в межах природно-ресурсних об'єктів (басейнів рік, озер, морів, шельфу, родовищі проявів корисних копалин, ареалів тварин і рослинних співтовариств для галузевих кадастрів).

Економічна оцінка природних ресурсів (об'єктів) являє собою систему натуральних показників (бали, класи, коефіцієнти) і вартісних показників у грошовому вираженні, що повинні враховувати чинники попиту і пропозиції, процеси інфляції, а також необхідність резервувати частину засобів для компенсаційних і природоохоронних заходів.

Моніторингово-прогнозні матеріали, приходячи самостійною інфор­мацією, служать вихідними даними для внесення змін у всі інші блоки кадастру, і зокрема для коригування економічних оцінок.

Крім вищевказаних розділів, регіональний кадастр природних ресурсів повинний містити зведений блок інформації, у якому на основі порівняльного аналізу економічних оцінок природних ресурсів (об'єктів) от римуються інтегральні показники, що дозволяють визначити спектр можливих варіантів господарського використання території з урахуванням екологічної безпеки населення.

Інформаційне забезпечення системи регіональний кадастр природних ресурсів здійснюється шляхом створення єдиного банку даних, що охоплює рівні адміністративного управління від району до України. Всі показники групуються в рамках адміністративно-територіальних меж.

Банк даних про природно-ресурсний потенціал на підставі спеціальних міжгалузевих угод про інформаційний обмін формується з первинної інформації облікових служб підприємств і організацій народного господарства у виді статистичних даних, від підрозділів спеціалізованих галузевих служб у формі фотоаерокосмічних, геодезично-картографічних матеріалів, даних моніторингових обстежень і інвентаризації природних ресурсів і об'єктів.

Відповідальність за достовірність інформації, що подається, про при­родні ресурси несе її власник, або користувач природного ресурсу або об'єкта.

При веденні комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів обмін інформацією між органами державного управління, органами управління народним господарством, спеціалізованими державними організаціями по веденню кадастрів може здійснюватися на безкоштовній основі або за договорами.

Кадастрова інформація, що знаходиться в банку даних і в головних кадастрових організацій надається недержавним, комерційним струк­турам, змішаним і іноземним організаціям і підприємствам за установ­леними відповідними органами державного управління тарифами.

Нижче в табл. 1.2 наведено пропозиції щодо функцій ресурсних і інших відомств при формуванні РКПР, а також по формуванню основної нормативно-методичної документації.

Таблиця 1.2

Функції центральних і регіональних органів виконавчої влади при формуванні і веденні РКПР

Державний орган	Функції
Мінекології України	Координація діяльності міністерств і відомств, підприємств і організацій у сфері формування регіональних кадастрів природних ресурсів; організація спільно із органами державної виконавчої влади регіональних і міжрегіональних кадастрових центрів суб’єктів України кадастрових центрів; розробка науково-методичного забезпечення і нормативно-правової бази створення РКПР; координація державних програм у сфері екологічного моніторингу й охорони навколишнього середовища при формуванні РКПР.
Органи державної виконавчої влади в регіонах та уповноважені ними організації	Формування і ведення регіональних кадастрів природних об'єктів, в т.ч. кадастрів тваринного і рослинного світу, природних об'єктів, що охороняються, кадастрів вторинних ресурсів і відходів виробництва і споживання; ведення разом з зацікавленими міністерствами і відомствами банків даних про стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів і їх використання.
Комітет України з питань гідрометеорології	Ведення фонду даних про ресурси і якість вод поверхневих водних об’єктів на основі державного водного кадастру по розділу "Поверхневі води"; ведення державного фонду даних про забруднення навколишнього природного середовища і кліматичних характеристик регіонів і України в цілому.
Державний Комітет України по земельних ресурсах Мінсільгосппрод України	Ведення відповідних розділів РКПР, надання даних по земельних ресурсах, а також даних Державного земельного кадастру по суб'єктах володіння і користування земельними ділянками, необхідних для формування і ведення РКПР.
Комітет України з питань геології та використання надр	Ведення розділів РКПР по ресурсах надр та техногенних джерел сировини, надання даних Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, необхідних для формування РКПР.
Комітет рибного господарства України	Розробка системи показників і забезпечення даними по облікових характеристиках гідробіологічних ресурсів регіонів для формування РКПР.
Державний Комітет лісового господарства України	Надання даних лісового кадастру, необхідних для формування РКПР ведення розділів РКПР по лісових деревних ресурсах у рамках РКПР.
Комітет водного господарства України	Розробка показників і надання даних про використання водних ресурсів по водокористувачах у рамках РКПР на основі Державного водного кадастру ведення відповідних розділів РКПР.
Головне управління геодезії; картографії та кадастру	Здійснення топографо-геодезичного і картографічного забезпечення РКПР, включаючи створення цифрових, електронних карт і геоінформаційних систем.
Міністерство охорони здоров'я України, санітарно-епідеміологічна служба	Оцінка впливу чинників середовища існування на стан здоров'я населення для використання при соціально-економічних оцінках територій у рамках формування РКПР і користування його даними.
Міністерство агрополітики України	Надання даних по ресурсах промислових видів тварин України при формуванні РКПР
Міністерство культури України	Розробка разом із Мінекології України показників по природних об'єктах рекреаційного і культурно-історичного значення в рамках РКПР і надання відповідних даних
Міністерство економіки України	Розробка методик по базовій соціально-економічній оцінці природних ресурсів і об'єктів, формування структури і встановлення розмірів зборів за користування природними ресурсами і об'єктами в рамках РКПР.

Таблиця 1.3