- •Такі чинники:
- •У складі Російської імперії
- •У складі Російської імперії
- •1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.
- •4. Розширювалася мережа банків.
- •5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.
- •6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:
- •На західноукраїнських землях
- •Робітничий рух
- •Під владою Російської імперії
- •Студентський рух
- •Ліберальний рух
- •Види кооперації:
- •Мета створення кооперативів
- •Висновки
- •Під владою Російської імперії
- •Партії ліберального спрямування
- •Висновки
- •Селянський рух
- •Наслідки маніфесту
- •Висновки
- •«Просвіти»
- •II Державна дума
- •Уроки революції
- •Значення революції
- •Недоліки реформи
- •Причини
- •Висновки
- •Розвиток техніки
- •Історична наука
- •М едицина
- •Ботаніка
- •Антропологія
- •Засуджували війну
- •Підтримували у війні Росію
- •4 Серпня 1914 р. У Львові емігрантами
- •П одії в Україні в Україні виникають
- •V Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів,
- •1. Радикальна
- •2. Поміркована
- •1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів
- •Рішення Конгресу
- •Наслідки
- •Причини скликання з'їзду:
- •Зміст і Універсалу
- •Значення
- •Суть Універсалу
- •Наслідки II Універсалу
- •Значення II Універсалу
- •Причини заколоту
- •Наслідки
- •III Універсал
- •Оцінка III Універсалу
- •Вимоги Раднаркому Росії
- •IV Універсал
- •IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
- •Зміст IV Універсалу
- •Брестський мирний договір
- •27Січня (9лютого) 1918р.
- •Приклади негативної оцінки
- •Позитивні наслідки
- •Негативні наслідки
- •Внутрішня політика
- •Члени уряду:
- •4. Вирішення земельного питання:
- •Чому в 1918 р. Німці не встановили звичайного окупаційного режиму і допустили існування спочатку Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?
- •Питання теми
- •Причини падіння Гетьманату
- •Становище нової влади
- •Директорія і махновці
- •Денікінський режим
- •Рух опору денікінцям
- •Причини поразки Директорії
- •Внутрішня політика зунр:
- •Р еформа освіти:
- •Зовнішня політика зунр
- •Погляди Євген Петрушевича
- •Причини падіння зунр
- •Північна Буковина
- •Висновок
- •Б ілий терор
- •Червоний терор
- •П ромисловість
- •Торгівля й фінанси
- •Недоліки Варшавської угоди
- •Другий зимовий похід
- •Політичні чинники:
- •Соціально-економічні чинники:
- •Національні чинники:
- •Поміркуймо разом
- •Завдання для учнів
- •План уроку
- •Самостійна робота учнів
- •Завдання
- •Повсякденне
- •Причини
- •Кіномистецтво
- •Завдання індустріалізації
- •Джерела індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Сталінські репресії в науці
- •Соціальне становище населення
Недоліки реформи
Встановлено високі ціни на поміщицькі землі, що робило їх недоступними для багатьох селян,
Вона сприяла соціальному розшаруванню на селі.
Загострила боротьбу безземельних і малоземельних селян проти поміщиків та сільських багатіїв.
Збільшилася чисельність селян, які змушені були йти в місто, поповнюючи ряди робітничого класу.
У цілому не вирішила аграрного питання.
Реформа не усунула поміщицької форми землеволодіння.
Столипінську аграрну реформу не було доведено до кінця
Причини
Протидія селян.
Недостатнє фінансування. ■ (
Загибель П. Столипіна.
1 вересня 1911 р. П. Столипіна вбито в Київському міському театрі (нині Київський національний театр опери та балету) агентом охоронного відділення Д. Багровим. Поховано П. Столипіна в Києво-Печерській лаврі.
Висновки
Зруйнувати остаточно селянську общину не вдалося.
Реформа не змогла ліквідувати поміщицьке землеволодіння й систему відробітків.
Зазнала краху переселенська політика П. Столипіна:-
З поглибленням майнового розшарування селянства загострилося соціальне напруження на селі, бо селяни змушені були йти в кабалу до поміщиків і заможних селян.
Із сільського господарства у промисловість йшло багато малоземельних і безземельних селян, що давало промисловості дешеву робочу силу і сприяло зростанню промислового виробництва.
65
Р озвиток культури на початку XX ст.
Характерні риси розвитку культури
Поділ українських земель під владою двох імперій — Російської та Австро-Угорської - на початку XX ст. не сприяв розвиткові культури.
Великодержавна політика колонізаторів гальмувала розвиток українського народу, бо проводилася антиукраїнська політика в галузі освіти і культури.
Культура розвивалася за умов зростання національно-визвольного, революційного руху, який набув особливого піднесення в період революції 1905 - 1907 pp.
Негативний вплив на розвиток культури мала шовіністична політика царизму, що продовжувала русифікаторство і репресії стосовно української культури.
Негативним чинником розвитку культури було й глибоке культурне розшарування українського суспільства, внаслідок чого більшість населення не змогла познайомитися зі здобутками національної культури.
Економіка вимагала кваліфікованих грамотних кадрів для промисловості й сільського господарства, що сприяло розвиткові спеціальної професійної освіти (ремісничих, гірничих, комерційних училищ). '.' ';
Освіта
Російська й Австро-Угорська імперії гальмували розвиток освіти в Україні. Рівень освіти був незадовільним.
Напередодні Першої світової війни на українських землях у складі Російської імперії на кожну тисячу осіб навчалося лише 67 учнів, не було обов'язкового початкового навчання.
В Україні діяло 26 тис. загальноосвітніх шкіл з 2,6 млн учнів.
Було лише 452 середні школи, в яких навчалося 140 тис. учнів, та 19 вишів, де налічувалося 26,7 тис. студентів. На території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, а під владою царської Росії - жодної української школи на державному утриманні.
Серед сільського населення лише 20% вміло читати й писати.
На західноукраїнських землях діяло лише 3 тис. початкових шкіл, 6 державних і 15 приватних гімназій.
Зокрема: ; у Галичині:
• понад 980 сіл (із 6240) не мали шкіл;
•середніх шкіл у Галичині було 9, із них з українською мовою навчання лише 4; на Буковині:
основна маса населення була неписьменною;
діяла лише одна українська гімназія. . на Закарпатті:
шкільне навчання велось лише угорською мовою.
6. 1911 р. у Львівському університеті студенти-українці ста новили 21%, у Чернівецькому - 17,6%, у Львівському по літехнічному інституті - лише 4,4%.
Висновки
На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, а в царській Росії не було жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні.
Політика правлячих кіл обох імперій була спрямована на гальмування прагнення мас до освіти, боячись зростання загальнополітичної і національної самосвідомості українського народу.
Освіта всіх рівнів була доступна лише заможним верствам, а основна маса населення залишалася неписьменною або малописьменною.
66
67
Н аука. Видатні вчені
Економічні цотреби значно прискорили розвиток вітчизняної науки й техніки.