] Ішвара (бог-творець)

«Самкх'яправачана-сутра» стверджує, що в цій системі нема місця для бога-творця. Стверджується також, що існування Ішвари не може бути доведеним, а, отже, гіпотеза про його існування несправедлива, а також те, що незмінний Ішвара як причина, не може бути джерелом для змінного світу як наслідку. Майже всі сучасні вчені сходяться на думці, що концепція Ішвари була включена у світогляд атеїстичної самкх'ї тільки після того, як вона почала асоціюватися зі школами філософії йога, пасупата і бгаґавата. Ця теїстична самкх'я описана в Махабгараті, Пуранах та Бгаґавад-ґіті.

Природа дуальності

Самкх'я визнає тільки дві першооснови: пракріті та пурушу. Пракріті єдина, а поруша плюралістична. Нерозумна, вічна, активна, безпричинна, незбагнення пракріті - єдине джерело об'єктів світу, які неявно і потенціально містяться в ній. Пуруша вважається розумною першоосновою, пасивним споживачем, тоді як пракріті є споживаним. Самкх'я вважає, що пуруша не може розглядатися джерелом неживого світу, бо розумна першооснова не може перетворитися в нерозумне. Це плюралістичний спіритуалізм, атеїстичний реалізм і безкомпромісний дуалізм.

Теорія існування

Санкх'я ґрунтується на саткар'яваді. За принципом саткар'явади, наслідок існує в причині. Причина й наслідок бачаться як різні часові аспекти однієї речі. Наслідок латенний в причині, яка є зародком наслідку.

Система санкх'я виразник еволюційної теорії матерії, яка починається як початкова досвітова, первинна матерія. Еволюціонуючи, пракріті перетворюється в різноманітність об'єктів. На зміну стадії еволюції приходить стадія руйнування, на якій всі об'єкти світу зливаються знову в первинну пракріті. Цикли розвитку та руйнування змінюють один одного.

Двадцять чотири принципи

Самкх'я вважає пракріті джерелом становлення світу. Її чиста потенціальність розвивається і розкривається як двадцять чотири принципи (таттва). Розвиток можливий тому, що пракріті завджи є станом, складові частини якого протистоять одна одній. Ці складові частини: саттва - рівновага, раджас - розширення, активність, тамас - інерція, опір дії.

Мокша

Як і інші головні системи індійської філософії санкх'я вважає незнання причиною зв'язку із світом та страждань (самсари). Пуруша вічна, чиста свідомість. Через незнання вона ідентифікує себе із фізичним тілом та його складниками, що є продуктами розвитку пракріті. Звільнившись від неправильного самоусвідомлення та матеріальних пут, людина досягає мокші.

Погляди щодо того, що відбувається з душею після звільнення дуже сильно різняться у великому різномаїтті вчень індуїстських релігійних сект, які використовують світогляд школи санкх'я.