Тема 4. Планування як загальна функція менеджменту

Навчальна мета. Оволодіти знаннями про сутність планування, про місію та цілі організації, про стратегічне та оперативне планування. Сформувати уміння побудови «дерева цілей».

Основні терміни й поняття: планування, місія, цілі організації, стратегічне планування, оперативне планування.

4.1. Сутність та зміст планування

Процес планування формує орієнтир майбутньої діяльності організації.

Планування — вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.

Беручи до уваги масштаб передбачення перспективи організації, виділяють:

• стратегічне планування (понад 1 рік);

• оперативне (поточне) планування (до 1 року)

Стратегічне планування полягає у виборі курсу розвитку організації — її стратегії.

Оперативне планування є одночасно логічним продовженням стратегічного планування і способом реалізації стратегії. Тому в американському менеджменті його часто називають плануванням реалізації стратегії.

4.2. Поняття місії в управлінні та класифікація цілей організації

Місія – це чітко виражена причина існування організації. Місія – якісна мета, задля якої існує організація у ринковій соціально-орієнтованій економіці.

Формулювання, усвідомлення та проголошення місії організації є важливим орієнтиром і критерієм оцінки ії діяльності.

Місія може охоплювати такі напрями:

• турботу про працівників;

• турботу про виробництво;

• політику зростання та фінансування фірми;

• виробничі технології;

• методи виходу й функціонування на ринку, пошуку потенційних ринків;

• задоволення потреб споживачів;

• публічне оголошення переконань і цінностей тощо.

Мета в управління – це ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об’єкту, щодо якого формулюється мета.

За спрямованістю цілі поділяють на: зовнішні та внутрішні.

За періодом досягнення: довготермінові (5 і більше років), середньо термінові (1-5 років) та короткотермінові (до 1 року),

За масштабами: глобальні та локальні.

За ступенем верифікованості цілі: кількісні та якісні.

За змістом: економічні; соціальні; морально-етичні; технічні; екологічні тощо.

За способом: авторитарні та демократичні.

Формуючи системи цілей, слід мати на увазі, що вони повинні:

• бути конкретними і підлягати вимірюванню;

• охоплювати всі рівні організації (ієрархічні);

• мати різну тривалість (довгострокові, середньострокові, короткострокові);

• бути досяжними та зрозумілими;

• бути взаємодоповнюючими та взаємоузгодженнями тощо.

Цілі охоплюють усі сфери організаційного, виробничо-господарського, економічного функціонування організацією.

Можлива система цілей має вигляд:

- прибутковість (обсяг прибутку, дохід від інвестованого капіталу, розмір виплати дивідендів на акцію, відношення прибутку до обсягу продажу);

- ринки (частка ринку, обсяг продажу в натуральних показниках або грошовому еквіваленті, ринкова ніша, сегменти ринку);

- ефективність (зниження собівартості, витрати на одиницю продукції, співвідношення результатів і витрат);

- рентабельність (рентабельність продукції, виробництва, реалізації);

- продукція (обсяг продажу конкретного виробу, зміни асортименту та номенклатури);

- продуктивність (виробіток на одного працівника, трудомісткість, чисельність тощо);

- фінансові ресурси (структура капіталу, емісія акцій, рух готівки, виплата дивідендів, період інкасації);

- виробничі потужності, будівлі та споруди (вартість обладнання,, будівель, потенційний обсяг виробництва);

- інновації (впровадження нових технологій, придбання патентів, ліцензій тощо);

- організаційні зміни (кількість ланок та рівнів управління, рівень централізації, норма керованості, організаційна структура);

- трудові ресурси (показники невиходів на роботу, запізнень, кількість годин професійного навчання, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників):

- соціальна відповідальність (стаж роботи, соціальне забезпечення, організація відпочину працівників).

Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження чотирьох обов’язкових етапів:

1. виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в середовищі функціонування організації;

2. установлення загальної мети організації;

3. побудова ієрархії взаємозв’язаних цілей («дерева цілей»);

4. установлення поточних індивідуальних цілей та завдань для окремих підсистем та виконавців як інструмента забезпечення їх виконання.