Vііі. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття

Розподіл балів, що можуть отримати студенти:

При засвоєнні теми №2б із змістовного модулю № 2б за навчальну діяльність студенту визначається оцінка за 4-х бальною шкалою, яка потім конвертується у бали наступним чином:

Оцінка	Бали
“5”(відмінно)	6 балів
“4” (добре)	4 балів
“3”(задовільно)	2 балів
“2” (незадовільно)	0 балів

Технологічна карта заняття

№ п/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Рівень засвоєння знань	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап Організаційні заходи Постановка навчальних цілей та мотивація Контроль вихідного рівня знань, навичок і умінь: Етіологія, патогенез, клініка і лікування гострих фарингітів, ангін, паратонзилярного та заглоткового абсцесів; Класифікація тонзилітів; Особливості клінічного перебігу вториних ангін. Епідеміологія, класифікація, клініка, диференціальна діагностика, ускладнення та атипові форми дифтерії глотки; Видалення сторонього тіла з глотки та стравоходу.	ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ	Індивіду- альне опитування Тести ІІ р.	П.1 Актуальність теми П.2 Навчальні цілі Таблиці: Класифікація ангін; оперативне лікування паратонзилярного та заглоткового абсцесів, дифтерія глотки	1-3 5 15
4.	Основний етап 1)Гострий фарингіт: етіологія, клініка, діагностика, лікування; 2) класифікація тонзилітів; 3) етіологія, патогенез, клініка, диф.діагностика, лікування катаральної, фолікулярної та лакунарної ангін; 4) ускладнення ангін; 5) паратонзилярний абсцес: форми, клініка, діагностика, ускладнення, лікування; 6) заглотковий1 абсцес: форми, клініка, діагностика, ускладнення, лікування; 7) виразково-плівчата ангіна Симановського-Венсана-Плаута: етіологія, клініка, диф.діагностика, лікування; 8)дифтерія глотки: етіологія, епідеміологія, клініка, диф.діагностика. 9) методика видалення сторонніх тіл глотки та стравоходу.	ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ	Професійний тренінг у вирішенні типових клінічних задач Практичний тренінг	Заняття проводиться в учбовій кімнаті Заняття проводиться в гнійній перев’язочній Задачі ІІІ р.	30 10 15
5. 6. 7.	Заключний етап Розвязання ситуаційних задач Робота з тестовими завданнями Домашнє завдання (основна і додаткова література за темою)	ІІІ	Індивідуальний контроль навичок Тести ІІІ р.	Тести ІІІ р. Задачі ІІІ р. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті	12

Тема №1 Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.

1. Що необхідно зробити для встановлення діагнозу «гострий фарингіт»?

а) зібрати анамнез і виконати епі-мезо-гіпофарингоскопію

б) призначити антибіотики

в) призначити знеболюючі засоби

г) дослідити носове дихання

д) дослідити голосову функцію

2. Який відділ глотки найчастіше залучається в запальний про­цес при гострому фарингіті?

а) ротоглотка

б) носоглотка

в) гортаноглотка

3. Яким шляхом у дітей відбувається інфікування передхребто-вих лімфатичних вузлів?

а) лімфатичними шляхами задніх відділів порожнини носа і носоглотки

б) при інфекційних захворюваннях (кір, грип, скарлатина)

в) захворюваннях крові

4. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагно­стику заглоткового абсцесу?

а) гострий фарингіт

б) паратонзилярний абсцес

в) гіпертрофія піднебінних мигдаликів

г) аденоїдні вегетації

5. Які тяжкі (смертельні) ускладнення може викликати своєчас­но не виявлений і не розітнутий заглотковий абсцес?

а) гнійний менінгіт

б) емпієма легенів

в) гнійний медіастеніт, сепсис

6. Основний шлях передачі інфекції при ангінах?

а) повітряно-капельний

б) побутовий

в) аліментарний

7. Які мигдалики із лімфо-глоткового кільця найбільш часто за­палюються при ангінах?

а) тубарні

б) носоглотковий

в) піднебінні

г) язиковий мигдалик

8. Про що можна думати, якщо при катаральній ангіні різко погіршився стан хворого, піднялась температура тіла, озноб, в крові нейтрофільний лейкоцитоз?

а) тонзилогенний сепсис

б) гостре респіраторне захворювання

в) розвиток фолікулярної ангіни

г) виникнення паратонзиліту

д) формування паратонзилярного абспесу

9. Який характер нальотів при дифтерії?

а) нальоти тонкі, поверхневі

б) нальоти щільні, брудно-сірого кольору, важко знімаються, залишають поверхню, що кровоточить

в) жовтого кольору

г) легко знімаються

10. Який характер болей при паратонзилярному абсцесі?

а) помірний, розлитий

б) віддає в зуби

в) біль однобічний, посилюється при ковтанні слини, віддає в вухо

11. Що виявляється при огляді хворих з паратонзилярними абс­цесами на 4—5 добу захворювання?

а) неможливість широко відкрити рота (тризм жувальних м'язів)

б) рот хворий відкриває широко

в) гіперемія м'якого піднебіння, дужок, задньої стінки глотки

г) збільшення і набряк піднебінних мигдаликів