4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Оцінювання знань студентів здійснюється згідно з Порядком оцінювання знань студентів бакалаврського рівня підготовки, ухваленого Вченою радою університету та затвердженого наказом №395 від 04.06.09, який передбачає комплексне оцінювання знань за результатами поточного і підсумкового контролю.

Максимальна кількість балів поточного контролю знань – 50 , іспиту – 60, підсумкова оцінка – 100 балів.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за 100-бальною шкалою КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90 – 100	5 (відмінно)
B	80 - 89	4 (добре)
C	70 – 79
D	66 - 69	3 (задовільно)
E	60 – 65
FX	21 – 59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання іспиту
F	0 – 20	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

Метою поточного контролю є забезпечення систематичної роботи студентів над вивченням дисципліни, виявлення рівня теоретичних знань та практичних навичок, поглиблення знань шляхом самостійної роботи та індивідуальної підготовки.

Поточний контроль очної та вечірньої форм навчання оцінюється в 50 балів і здійснюється на підставі:

- оцінка систематичності та активності роботи студентів на практичних заняттях,

контроль підготовки студенів до практичних занять (експрес контроль);

- виконання двох модульних завдань;

- виконання індивідуальних домашніх завдань;

Оцінювання здійснюється наступним чином:

Згідно навчального плану з дисципліни "Статистика" передбачено 16 практичних занять (32 години). Робочою програмою дисципліни передбачено проведення двох модульних контролів в аудиторії за рахунок практичних занять. Таким чином залишається 14 практичних занять, на кожному з яких студент може набрати максимум 1,5 бали. Крім цього, протягом курсу передбачено 3 експрес-контролю з оцінкою 3 бали за кожний. Таким чином максимально можлива кількість балів на практичних заняттях за семестр становить: 14 х 1,5 + 3 х 3 = 30 балів.

а) Робота студента на практичних заняттях оцінюється за шкалою 1,5; 1; 0,5; 0 балів.

1,5 бали студент отримує, якщо правильно відповів на всі теоретичні питання та розв'язав всі запропоновані задачі.

1 бал студент отримує коли правильно відповів на всі теоретичні питання, але не закінчив розв'язок 1-2 запропонованих задач.

0,5 бала студент отримує за умови неповної відповіді на теоретичні питання, або неповний розв'язок запропонованих задач.

0 балів студент отримує якщо не відповів більше ніж на половину теоретичних питань та розв'язав менше половини запропонованих задач.

Протягом семестру проводиться 3 експрес-контролі. Кожен експрес-контроль включає три задачі, кожна з яких оцінюється 1, 0,5 або 0 балів.

1 бал студент отримує, за умови вірного розв'язку задачі та правильного написання висновку.

0,5 бали студент отримує, якщо є несуттєві помилки в розрахунках, або відсутній висновок.

0 балів студент отримує при суттєвих, принципових помилках у розрахунках та відсутності висновку.

б) два модульних завдання по 5 балів, разом - 10 балів.

Модуль включає 5 аналітичних завдань по 1 бал кожне. Для їх виконання студент повинен:

- обґрунтувати методику вирішення (алгоритм розрахунку);

- зробити необхідні розрахунки;

- пояснити економічну суть отриманих результатів.

За програмою дисципліни "Статистика" виконується два модульних завдання.

За модулями теми дисципліни розподіляються таким чином:

І модуль: 1. Статистичні показники;

2. Ряди розподілу;

3. Вибірковий метод.

ІІ модуль: 1. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків;

2. Ряди динаміки;

3. Індекси.

Кожне модульне завдання оцінюється за шкалою: 5, 4, 3, 2,1 0 балів.

Для оцінювання рівня виконання студентами модульних завдань використовуються такі критерії:

Критерії оцінювання завдань модульного контролю

• відмінному рівню (5 балів) відповідає розв’язання всіх п’яти завдань модуля, кожне з яких оцінюється по одному балу, з відповідними формулами, висновками та інтерпретаціями статистичних показників;

• доброму рівню (4 балів) відповідає розв’язання чотирьох завдань модуля, кожне з яких оцінюється по одному балу, з відповідними формулами, висновками та інтерпретаціями статистичних показників;

• задовільному рівню (3 балів) відповідає розв’язання трьох завдань модуля, кожне з яких оцінюється по одному балу, з відповідними формулами, висновками та інтерпретаціями статистичних показників;

• незадовільному рівню (2 бали) відповідає розв’язання двох завдань модуля, кожне з яких оцінюється по одному балу, з відповідними формулами, висновками та інтерпретаціями статистичних показників;

• поганому рівню (1 бал) відповідає розв’язання одного завдання модуля, яке оцінюється в один бал, з відповідними формулами, висновками та інтерпретаціями статистичних показників;

• дуже поганому (0 балів) рівню відповідає наявність значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; відсутність розв’язку завдань взагалі.

в) Оцінювання індивідуальної самостійної роботи

Індивідуальна самостійна робота (ІСР) охоплює основні теми дисципліни, виконується на інформаційному масиві, який видається кожному студенту індивідуально. Не пізніше як через два тижні після початку практичних занять кожен студент одержує перелік конкретних завдань ІСР. Виконання ІСР вимагає вивчення не лише основних, а й додаткових літературних джерел, офіційних статистичних матеріалів та застосування сучасних інформаційних технологій.

За якісне виконання обов’язкового виду ІСР за темою “Побудова та аналіз рядів розподілу” студент одержує 5 балів.

За якісне виконання додаткових вибіркових завдань за однією із тем “Статистичне вимірювання взаємозв’язків або “Аналіз динаміки соціально-економічних явищ” студент може одержати додатково 5 балів.

В цілому за виконання ІСР студент може одержати 10 балів.

Для оцінювання рівня виконання студентами самостійної роботи використовуються такі критерії:

• відмінному рівню (5 балів) відповідає актуальність теми, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками; використання основної і додаткової літератури; чітке викладення понятійного апарату, методів, методик та інструментів, передбачених програмами дисциплін; обов’язково наявність змісту та посилань на використану літературу;

• доброму рівню (2,5 бали) відповідає достатнє викладення основної літератури; наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками (з допущенням неточностей);

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає наявність значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; погане викладення окремих понять, методик та інструментів, коли, використовуючи їх, студент допускає принципові помилки під час виконання самостійної роботи.

Максимальна кількість балів поточного контролю знань студентів – 50.

Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється під час екзаменаційної сесії. Іспит проводиться у письмовій формі протягом трьох астрономічних годин. Екзаменаційний білет містить шість завдань для денної форми навчання, для заочної форми навчання - десять завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою: 10; 8; 6; 0 балів.

Для оцінювання результатів розв'язку задач використовуються такі критерії:

• відмінний рівень (10 балів) - обґрунтування методики розв'язку задачі та змістовна інтерпретація отриманих результатів;

• добрий рівень (8 балів) – зроблено правильно розрахунок із незначними арифметичними помилками;

• задовільний рівень (6 балів) означає арифметичний розв'язок задачі без обґрунтування методики розрахунку та відсутність інтерпретації кінцевих результатів;

• незадовільний рівень (0 балів) - відсутність розрахунків або невірна відповідь.