Які бувають полімери за хімічною природою, складом ланцюгів та їх конфігурацією?

1. Гомополімери – мономери мають одну і ту саму хімічну природу.

При цьому вони можуть бути розгалужені (лінійні) і привиті (прищеплені), але бокові ланцюги менші ніж головні.

2. Сополімери – це продукти спільної полімеризації або поліконденсації мономерів різної природи.

Вони можуть бути лінійні, привиті і блок – сополімери, коли об’єднуються в ланцюги десятки тисяч блоків. При цьому можуть бути органічні і неорганічні кільця.

Велике значення мають сітчасті сополімери, вони ніби то сточуються (зшиваються) між собою поперечним зв’язком.

Як діляться пластмаси за складом?

Пластмаси по своєму складу діляться на:

1. Прості – утворені однією смолою.

2. Складні – утворені декількома компонентами:

а) зв’язуюча речовина – основна;

б) наповнювачі – компоненти, які підвищують механічну стійкість (графіт, тканина);

в) пластифікатори – добавки, які надають пластмасі еластичність, гнучкість і т.д.

г) барвники – забарвлюють пластмасу.

Природні високомолекулярні сполуки

Білки – це залишки різних амінокислот зв’язаних між собою пептидним зв”язком. Молекулярна вага від десятків тисяч до кілька мільйонів в.о..

Крохмаль і клітковина - це вуглеводи природного походження. Формула (С₆Н₁₀О₅)_n.

Каучук –(C₅H₈)n. М. В. 170 –200 тис. в.о. Макромолекули каучуку побудовані ланцюгоподібно. При вулканізації відбувається зшиття молекул каучуку сіркою і утворюється резина (гума). Коли сірки більше 25–30%, каучук перетворюється в тверду речовину чорного кольору – ебоніт. Із ебоніту роблять радіоприлади, медичний інструмент.

За призначенням у машинобудуванні гумові деталі поділяють на такі групи: ущільнювачі, вібро- та звукоізолятори, протиударні, силові (шестірні, корпуси насосів, муфти, шарніри), антифрикційні, фрикційні деталі та інструменти. Гума також використовується з метою захисну виробів та як декоративна речовина.

Штучні високомолекулярні речовини

Їх одержують шляхом хімічної переробки природних високомолекулярних речовин.

Ацетилцелюлоза – складний ефір целюлози і оцтової кислоти [C₆H₇O₂(–O–CH₃CO)₃]n. Це негорючий матеріал, який широко використовується для виготовлення кіноплівки, ацетатного шовку і пластмас.

Нітроцелюлоза , тринітроцелюлоза [C₆H₇O₂(–ONO₂)₃]n – піроксилін. Це – ефір целюлози і азотної кислоти. Застосовується як вибухова речовина. Одержують бездимний порох.

Нітрокцелюлоза разом з камфорою утворюють целулоїд, з якого одержують кіноплівки, іграшки, скло “триплекс”.

Віскоза – одержують із целюлози і сірки. Із неї роблять целофан, віскозний шовк і т. д.

Синтетичні високомолекулярні речовини

• отримують шляхом полімеризації або поліконденсації. Вони ще називаються смолами.

Поліетилен – (СН₂ – СН₂ –)n . М.В. 60–300 тис. до 3 млн. в.о. Він має високі електроізоляційні властивості, стійкий до лугів і кислот. При 110⁰С розм’якшується, при –20⁰С – стає крихким. Розчиняється у бензолі, толуолі, ксилолі, чотирьох хлористому вуглецю і осідає при охолоджені у вигляді порошку.

Використовується в електротехніці, медицині, хімічній промисловості і т. ін.

Поліетилентерефталат( трикутник з номером 1 і підписом ПИТИ) – сировина для пластикових пляшок, синтетичних тканин (лавсан); екологічно безпечний.

HDPE – поліетилен високої густини – походить від поліетилену (трикутник з номером 2 і підписом HDPE) – сировина для більшості упаковок харчових продуктів. Підходить для утилізації.

LDPE – поліетилен низької густини – походить від поліетилену (триукутник з цифрой 4 і підписом LDPE) – пластикові пакети, упаковочна плівка для покриття.

Полістирол - СН₂ – СН –

С₆Н₅ n

М.в. 3-900 тис. в.о.

Безкольорова маса, фарбується у різний колір. Хімічно стійкий. Застосовується для виготовлення різних деталей, одноразового посуду, монтажної піни, акумуляторних банок і т.ін.

Виділяє стирол – (натрій азотнокислий NaNO2) – потенційний канцероген.

Полівінілхлорид - більш міцний ніж полістирол. Використовується для виготовлення гальванічних ванн, клейонок, плащів, сумок і т.д. Недолік – швидко “старіє”. ПВХ (трикутник з цифрой 3 у центрі, під буквами PVC або V) –є небезпечним для екології, оскільки вивільнює канцерогенні діоксини у процесі горіння. Може викликати отруєння при використанні.

Поликарбонат (трикутник з номером 7 і підписом PC) – використовується у виробництві одноразового посуду, пляшечки для годування новонароджених. Виділяє бісфенол-А, який порушує секрецію естрогену, сприяє ожирінню, психічним розладам та втраті зору.

Фторопласт- 4 – (тефлон) [- CF₂ – CF₂ -]n

Ця речовина нагадує парафін.

М.в. 142-534 тис. в.о.

Тефлон перевершує навіть благородні метали по стійкості до кислот, лугів, він не розчинюється навіть у “царській горілці”. Предмети із нього мають велику твердість, стійки до стирання. Із нього виготовляють підшипники. Розм’якшується при 250⁰С. Добрий ізолятор.

Отруйний при вдиханні парів.

Поліпропілен (трикутник з номером 5 і підписом РР) – використовується у харчовій промисловості, виробництві іграшек, побутової техніки, стійкої до лугів та кислот. Безпечний для екології.

Полімолочна кислота – походить від молочної кислоти (трикутник з номером 5 і підписом НОАК) Найбільш безпечний для екології матеріал, виготовляють з кукурудзи та інших рослин (останнім часом з бактерій E. coli . Вироби з НОАК розлагаються у грунті протягом 60 діб. Може бути використана при компостувванні.