Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
монограф-1-1.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
12.93 Mб
Скачать

5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді

З метою попередження забруднення водних об’єктів зворотними водами, яке може призвести до розвитку інтоксикацій у населення при використанні води для господарчо-побутових потреб, а також попередження інфекційних та паразитних захворювань, які розповсюджуються водним шляхом, встановлено нормативи для вмісту шкідливих речовин. Відповідність якісних показників очищення стічної води до встановлених норм ГДК здійснюється за методиками, затвердженими в установленому порядку.

Аналітичний контроль показників якості стічної води здійснювали по встановленим методикам для акредитованих лабораторій з контролю якості очистки стічної води. Дані сформульовані та представлені в табл. 5.4.

Таблиця 5.4. Методики визначення якості стічних вод

Контрольний

показник, мг/дм3

МВВ (шифр) методики

Загальне залізо,

фотометричне визначення КНД 211. 1. 4. 034 — 95

Амоній сольовий,

фотометричне визначення з реактивом Неслера, КНД 211.1.4.030 – 95

Нітрити,

фотометричне визначення з реактивом Грісса,

КНД 211.1.4 027 – 95

Нітрати,

фотометричне визначення саліциловою кислотою, КНД 211.1.4.023 – 95

Фосфати,

фотометричне визначення РНД 09 – 05 – 2002

Хлориди

меркурометричне визначення КНД 211.1.4.037 – 95

Нафтопродукти

РНД 01 – 05 – 2002

Сульфати

РНД 15 – 05 – 2002

Завислі речовини

гравіметричного визначення КНД 211.1.4.040 – 95

ХСК

КНД 211.1.4.021 – 95

АПАР

КНД 211.1.4.017 – 95

Сухий залишок

гравіметричного визначення КНД 211.01.4.042 – 95

Розчинений

кисень

вимірювання розчиненого кисню, РНД 13 – 05 – 2002

БСК

КНД 211.1.4.024 – 95

5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів

Для захисту водного басейну р. Дніпро від небезпечних компонентів — важких металів — проведено дослідження біоакумуляційних властивостей вилучених гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активного мулу з метою подальшого використання їх біомаси у якості акумуляторів важких металів.

Методика проведення експерименту складалася із декількох етапів: відбір проб досліджуваного матеріалу, підготовка матеріалу для аналізу, мінералізація проб згідно з ГОСТом 26657-85, екстракція важких металів атомно-абсорбційним методом на спектрометрі С–115 М 1. Атомно-абсорбційний аналіз зоснований на здатності вільних атомів певних елементів, які утворюються у полум’ї при введені в нього аналізуємих розчинів, селективно поглинати резонансні випромінювання, які визначені для кожного елемента довжиною хвилі. Ступінь атомізаціі різноманітних елементів залежить від їх летучості, здатності утворювати в полум’ї дисоційовані сполуки, температури полум’я, хімічного складу проб, концентрації аерозолю у полум’ї та розміру його часток.

Визначення вмісту важких металів: цинку, кобальту, заліза, міді, марганцю, кадмію та свинцю здійснювали за документом “Методика измерений массовой концентрации тяжелых металлов в природных, сточных водах и биологических объектах спектрометром С – 115 М 1”.