- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
З метою попередження забруднення водних об’єктів зворотними водами, яке може призвести до розвитку інтоксикацій у населення при використанні води для господарчо-побутових потреб, а також попередження інфекційних та паразитних захворювань, які розповсюджуються водним шляхом, встановлено нормативи для вмісту шкідливих речовин. Відповідність якісних показників очищення стічної води до встановлених норм ГДК здійснюється за методиками, затвердженими в установленому порядку.
Аналітичний контроль показників якості стічної води здійснювали по встановленим методикам для акредитованих лабораторій з контролю якості очистки стічної води. Дані сформульовані та представлені в табл. 5.4.
Таблиця 5.4. Методики визначення якості стічних вод
Контрольний показник, мг/дм3 |
МВВ (шифр) методики |
Загальне залізо, |
фотометричне визначення КНД 211. 1. 4. 034 — 95 |
Амоній сольовий, |
фотометричне визначення з реактивом Неслера, КНД 211.1.4.030 – 95 |
Нітрити,
|
фотометричне визначення з реактивом Грісса, КНД 211.1.4 027 – 95 |
Нітрати,
|
фотометричне визначення саліциловою кислотою, КНД 211.1.4.023 – 95 |
Фосфати, |
фотометричне визначення РНД 09 – 05 – 2002 |
Хлориди |
меркурометричне визначення КНД 211.1.4.037 – 95 |
Нафтопродукти |
РНД 01 – 05 – 2002 |
Сульфати |
РНД 15 – 05 – 2002 |
Завислі речовини |
гравіметричного визначення КНД 211.1.4.040 – 95 |
ХСК |
КНД 211.1.4.021 – 95 |
АПАР |
КНД 211.1.4.017 – 95 |
Сухий залишок |
гравіметричного визначення КНД 211.01.4.042 – 95 |
Розчинений кисень |
вимірювання розчиненого кисню, РНД 13 – 05 – 2002 |
БСК |
КНД 211.1.4.024 – 95 |
5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
Для захисту водного басейну р. Дніпро від небезпечних компонентів — важких металів — проведено дослідження біоакумуляційних властивостей вилучених гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активного мулу з метою подальшого використання їх біомаси у якості акумуляторів важких металів.
Методика проведення експерименту складалася із декількох етапів: відбір проб досліджуваного матеріалу, підготовка матеріалу для аналізу, мінералізація проб згідно з ГОСТом 26657-85, екстракція важких металів атомно-абсорбційним методом на спектрометрі С–115 М 1. Атомно-абсорбційний аналіз зоснований на здатності вільних атомів певних елементів, які утворюються у полум’ї при введені в нього аналізуємих розчинів, селективно поглинати резонансні випромінювання, які визначені для кожного елемента довжиною хвилі. Ступінь атомізаціі різноманітних елементів залежить від їх летучості, здатності утворювати в полум’ї дисоційовані сполуки, температури полум’я, хімічного складу проб, концентрації аерозолю у полум’ї та розміру його часток.
Визначення вмісту важких металів: цинку, кобальту, заліза, міді, марганцю, кадмію та свинцю здійснювали за документом “Методика измерений массовой концентрации тяжелых металлов в природных, сточных водах и биологических объектах спектрометром С – 115 М 1”.