- •1. Загальні відомості про геохронологію земної кори та глобальні функції ґрунтів
- •3. Руйнування мінералів і уламків гірських порід ґрунтовими кислотами і лугами.
- •4. Вплив мікроорганізмів на мінеральний субстрат материнських порід.
- •5. Участь рослин у біохмічному перетворенні літосфери.
- •6. Формування покладів корисних копалин та вторинних мінералів під впливом ґрунтоутворення
- •7. Обмін речовин і енергії між грунтом і літосферою
- •8. Захист літосфери від ерозії
- •9. Ґрунт як умова нормального розвитку літосфери
- •10. Антропогенні порушення літосферних функцій ґрунту
- •11.Питання Загальні відомості про гідросферу Землі
- •12.Питання Гідрологічна роль ґрунту. Ґрунтовий розчин як складова частина гідросфери
- •14Питання Трансформація ґрунтом атмосферних опадів в ґрунтові і підґрунтові води
- •15ПитанняУчасть ґрунтів у формуванні річкового стоку
- •16 Участь ґрунтів у формуванні водного балансу
- •Прогнозування та шляхи оптимізації водного балансу
- •17Питання. Ґрунт як фактор біопродуктивності водойм
- •18.Питання Ґрунт як сорбційний, захисний бар’єр акваторій
- •19Питання. Участь ґрунту у формуванні і регулюванні вологообігу атмосфери
- •20Питання Участь ґрунтів у регулюванні газового складу атмосфери
- •21Питання. Загальні відомості про біосферу Землі Загальнопланетарні процеси у біосфері
- •22Питання. Ґрунт як акумулятор і джерело речовини та енергії для організмів суші
- •23. Ґрунт як життєвий простір, середовище для поселення, розвитку і розмноження живих організмів суші
- •24. Ґрунт як умова нормального функціонування біосфери і як фактор біологічної еволюції
- •25.Умови ґрунтоутворення на території України.
- •26. Агроґрунтове районування
- •Ґрунти Полісся
- •Лісостепу
- •5. Ґрунти Степу
- •Ґрунти сухих степів
- •27. Ерозія ґрунтів та заходи боротьби з нею
- •28. Промислова ерозія та рекультивація ґрунтів
- •29. Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами та викидами промислових підприємств
- •30. Охорона гумусного стану ґрунтів
- •31 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів та радіонуклідами
- •32Правові основи охорони ґрунтів
15ПитанняУчасть ґрунтів у формуванні річкового стоку
Участь ґрунтів у формуванні річкового стоку має суттєве значення. Основна форма цієї участі – вплив ґрунту на співвідношення поверхневого і ґрунтового живлення рік. Саме від ґрунту залежить, яка частина атмосферних опадів надійде з вододілів у ріки у вигляді поверхневого стоку, а яка – у вигляді ґрунтового. Це співвідношення значною мірою визначає рівномірність живлення рік. Якщо ґрунт має хорошу водопроникність, а ґрунтоутворююча порода пухка і тріщинувата, то в такому випадку в ґрунті і породі акумулююється значна кількість води, що сприяє рівномірному живленню рік. В іншому випадку, коли водопроникність ґрунту слабка, активізується поверхневий стік, який приводить до небажаних наслідків: тривалим (паводкам) повеням в заплавах навесні і пересиханню рік у посушливі періоди влітку, недостатнього зволоження ґрунтів, активізаціїї водної ерозії тощо.
На характер стоку суттєво впливає режим промерзання ґрунту. Сухий промерзлий ґрунт зберігає водопроникність близьку до водопроникності непромерзлого ґрунту. Якщо замерзає сильно зволожений ґрунт, то пори між частками ґрунту закупорюються кристалами льоду. Водопроникність в такому випадку різко знижується, що зумовлює посилення поверхневого стоку.
Співвідношення поверхневого і підґрунтового стоку залежить від типу рослинності на даній території. Структура стоку в лісі і на полі дуже відрізняється. В лісі, порівняно з полем, поверхневий стік значно менший. Це зумовлено наявністю лісової підстилки та сприятливими фізичними властивостями ґрунту. Тому снігові і дощові води краще засвоюються ґрунтами в лісі.
При вирубуванні лісу різко змінюється водний режим ґрунту і його участь у формуванні стоку. Посилюється поверхневий стік і, як наслідок, розвивається водна ерозія. За даними Львовича (1974) для відновлення лісу до змикання крон на місці вирубок потрібно 8-12 років, а для відновлення водорегулюючої ролі ґрунту – десятиліття.
16 Участь ґрунтів у формуванні водного балансу
Ґрунти беруть безпосередню участь у формуванні водного балансу Землі. Перш за все, ґрунт значною мірою визначає процеси випаровування з поверхні суші. По-друге, ґрунт визначає і баланс підґрунтових вод. За умовами утворення І.Г.Кассін (1976) розрізняє такі основні типи підґрунтових вод: фільтраційні, седиментаційні (ті, що утворюються у процесі формування морських відкладів), відроджені і магматичні.
Від ґрунту залежить утворення не тільки фільтраційних, а й інших вод. Відроджені води утворюються в різних термодинамічних зонах земної кори при дії високих температур на мінерали, які містять Н2О. На перший погляд цей тип води не зв’язаний з ґрунтоутворенням. Проте, слід пам’ятати, що більшість продуктів гіпергенезу містять багато зв’язаної води. При потраплянні в зону земної кори з підвищеною температурою вони втрачають воду, яка до цього була акумульована в процесі ґрунтоутворення і вивітрювання.
Прогнозування та шляхи оптимізації водного балансу
Спеціальні дослідження Р.К. Кліге (1985) показують, що важливою тенденцією зміни сучасного водного балансу Землі є поступове збільшення об’єму води в океані і зменшення її запасів на суші. Встановлено щорічне поповнення вод Світового океану майже на 543 км3 за рахунок скорочення водних ресурсів на континентах. Маса цього поповнення складається: 7% з води озер, 60% - за рахунок зменшення маси льодовиків і 25% - за рахунок скорочення запасів підґрунтових вод рельєфу та зміни термічних умов на поверхні Землі. В наш час зміни водного балансу значною мірою зумовлені виробничою діяльністю людини. Основна маса води, яку споживає людство, йде на потерби сільського господарства. Більша частина цієї води витрачається на зрошення земель, а в районах зрошуваного землеробства відбувається посилене випаровування її з поверхні суші. Це нераціональні втрати води, які не повертаються на цю територію.
Серед заходів оптимізації водного балансу особливе значення має створення полезахсних лісосмуг та лісових масивів в районах інтенсивного землеробства.
Вирубування лісів на значних площах материків створює загрозу розбалансування біосфери і її основних колообігів, в тому числі і водного.